Справа № 826/10824/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Смолій І.В.
17 травня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Горяінової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2018 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Києві, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у місті Києві до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
У серпні 2018 року, Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у місті Києві (надалі - ГУ Держпродспоживслужби в місті Києві, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2, відповідач) про стягнення вартості відібраних зразків продукції та суму витрат на проведення їх експертизи на загальну суму 8 014, 10 грн.
В обґрунтування позовним вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла у зв'язку із несплатою витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, вартості відібраних зразків продукції у розмірі 8 014, 10 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що 26.12.2016 р. начальником Управління захисту споживачів Тихомировим Д.Г., начальником відділу ринкового нагляду Управління захисту прав споживачів Харченко С.В., головними спеціалістами відділу ринкового нагляду Управління захисту прав споживачів Михайловим О.Г., Селянською Є.О. на підставі п.6 Плану перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів з ринкового нагляду на IV квартал 2016 року та направлення № 2163 проведену планову виїзну перевірку відповідача щодо відповідності характеристик продукції: лампи та світильники побутового використання з відбором зразків продукції, що реалізується магазином «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та перевірено зазначену продукцію на відповідність вимогам Технічних регламентів, що розповсюджуються на зазначену продукцію, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
За результатами планової перевірки ФОП ОСОБА_2 було складено акт перевірки характеристик продукції № 51 від 26.12.2016р., рішення та акт про відбір зразків продукції №12 в кількості 15 шт. на загальну вартість 1 578,50 грн.
Відповідно до акта контролюючого органу виявлено, що продукція зазначена в п.1-8, 11 акту перевірки не відповідає п.42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015р. № 1066, п.3, 13, 28 Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015р. № 1184, п.5 Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015р. №340.
Контрольні зразки продукції направлено для проведення лабораторних досліджень для визначення безпечності продукції до ДП «Укрметртестстандарт», де за наслідками проведеного випробовування відібраних зразків 29.12.2016 р. були складені наступні протоколи:
№ 1814-1-2016 яким встановлено, що світильник настільний Mugnum № NL012-E14 не відповідає вимогам ДСТУ EN 60598-2-4: 2002 за п. 4.5 (3.2), в маркуванні світильника не вказано символ класу захисту II; висота букв та цифр у маркуванні менше допустимої: «220, 230 В»; «NL012»; «40 Вт» - 1,5 мм (повинна бути не менше ніж 2мм);
№ 1815-1-2016 встановлено, що гірлянда Delux «Fiber» 30 LED, 7.3 м., IP 20 не відповідає вимогам ДСТУ EN 60598-2-4: 2002 за п.20.5.1, на бірці прикріпленій до кабелю, відсутнє попередження «Лише для внутрішнього застосування», на пакуванні відсутній напис «Не вмикати не розпаковану гірлянду»;
№ 1816-1-2016 встановлено, що компактна люмінесцентна лампа Delux Т2 Full Spirale не відповідає вимогам ДСТУ ІЕС 60968-2001 за п. 4.1 - на лампі не промарновано номінальну частоту; п.4.2-на лампі (пакуванні) не зазначено силу струму лампи;
№ 1819-1-2016р. встановлено, що світильник настільний Delux TF-06 E 27 не відповідає вимогам ДСТУ EN 60598-2-4: 2002 за п.4.5 (3.2) в маркуванні світильника не вказано символ класу захисту II; 4.11(8.2.3) є доступ до проводів з основною ізоляцією (шнур живлення) стандартним випробувальним щупом.
Згідно з ч.2 ст.33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та на підставі Акта перевірки характеристики продукції від 26.12.2016 р. № 51 позивачем винесено Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.12.2016 р. № 23 (тимчасова заборона надання на ринку продукції зазначеної в таблиці акта відбору від 26.12.2016 р. № 12 на строк проведення експертизи, примірник рішення отримано ОСОБА_7 26.12.2016 р.), Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.02.2017 р. № 15 (заборона надання продукції на ринку, яка зазначена в пункті11 таблиці акта перевірки від 26.12.2016 р. № 51), рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.02.2017 р. № 16 (вимога усунути формальну невідповідність стосовно продукції, що вказана в п.1-8 таблиці акта перевірки від 26.12.2016 р. №51).
У відповідності до вимог п.2 «Порядку відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування)», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.08.2011 р. № 921, позивач листом від 17.02.2017 р. № 2066 направив документи, що підтверджують вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням експертизи для відшкодування таких витрат відповідачем.
У зв'язку із несплатою відповідачем коштів, відповідач звернувся до суду про примусове стягнення витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, вартості відібраних зразків продукції у розмірі 8 014, 10 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності з положеннями статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», безпечна нехарчова продукт я (далі - продукція) - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам з урахуванням: характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування; впливу продукції на іншу продукцію, якщо вона буде використовуватися разом з нею; попереджень, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення, а також в іншій інформації стосовно продукції.
Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно вживає обмежувальні (коригувальні) заходи із забезпечення безпечності продукції, які передбачені ч. 4 ст. 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»: заборона введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони; вживає заходів щодо негайного вилучення її з обігу і попередження споживачів (користувачів) про ризики, які становить ця продукція; спільно з виробниками та розповсюджувачами такої продукції, яка вже була надана на ринку України споживачам (користувачам), вживає заходів щодо відкликання її з обігу та знищення.
Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та на підставі Акту перевірки характеристики продукції від 26.12.2016 № 51 Позивачем винесено Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.12.2016 № 23 (тимчасова заборона надання на ринку продукції зазначеної в таблиці акта відбору від 26.12.2016 № 12 на строк проведення експертизи, примірник рішення отримано ОСОБА_7 26.12.2016), рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.12.2016 №15 (заборона надання продукції на ринку, яка зазначена в пункті 11 таблиці акта перевірки від 26.12.2016 № 51), рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.02.2017 № 16 (вимога усунути формальну невідповідність стосовно продукції, що вказана в пунктах 1-8 таблиці акта перевірки від 26.12.2016 № 51).
У відповідності до вимог п. 2 «Порядку відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08,2011 N9 921, Позивач направив документи, що підтверджують вартість відібраних зразків та витрати, пов 'язані з проведенням експертизи, для відшкодування зазначених витрат, що підтверджується листом від 17.02.2017 № 2066, який було отримано відповідачем 17.02.2017.
Колегія суддів звертає увагу на надані позивачем пояснення про те, що на даний момент від відповідача не надійшли кошти, витрачені на дослідження згідно протоколів випробувань проведених на замовлення Головного управління, включаючи вартість відібраних зразків продукції, яка є небезпечною у визначеннях Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Окрім зазначеного вище вказує, що станом на сьогоднішній день протоколи випробувань ДП «Укрметртестстандарт» № 1814-1-2016 від 29.12.2016, № 1815-1-2016 від 29.12.2016, № 1819-1-2016 від 29.12.2016, № 1816-1-2016 від 29.12.2016 відповідачем не оскаржувалися та є чинними.
Відповідно до п. 4 «Порядку відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 921, у разі відмови суб'єкта господарювання від відшкодування органу державного ринкового нагляду вартості відібраних зразків та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, зазначені кошти стягуються в судовому порядку.
Згідно п. 2 «Порядку відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 921 суб'єкт господарювання в тижневий строк з моменту надходження зазначених документів відшкодовує органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, шляхом перерахування коштів до державного бюджету. Суб'єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків продукції за умови оплати вартості таких зразків органом державного ринкового нагляду.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 02.09.2015 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України: через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та * захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Згідно з п.1 Положення про Головне управління Державної служби У країни з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 р. № 209, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.05.2017 р. за № 604/30472, Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.
Відповідно до зазначеного Положення завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві відповідно до покладених на нього завдань проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробуваним); перевіряє додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а у визначених законом випадках видає приписи про негайне усунення порушень вимог щодо представлення такої продукції та приймає рішення про негайне припинення представлення цієї продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, проводить перевірки виконання суб'єктами господарювання відповідних приписів та рішень; приймає у випадках та порядку, визначених законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснює контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; здійснює моніторинг дій суб'єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та/або відкликання; вживає відповідних заходів щодо своєчасного попередження споживачів (користувачів) Про виявлену небезпеку, яку становить продукція; узагальнює результати здійснення ринкового нагляду, аналізує причини виявлених порушень, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо перегляду встановлених вимог, якщо вони не забезпечують належного рівня захисту суспільних інтересів; інформує державні органи, органи місцевого самоврядування та громадськість про результати здійснення ринкового нагляду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 921 затверджений Порядок відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування). Даний Порядок визначає механізм відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних у нього зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування) у разі, коли за результатами експертизи встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає вимогам, встановленим технічними регламентами.
Відповідно до другого абзацу п. 2 даного Порядку, суб'єкт господарювання в тижневий строк з моменту надходження зазначених документів відшкодовує органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, шляхом перерахування коштів до державного бюджету. Суб'єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків продукції за умови оплати вартості таких зразків органом державного ринкового нагляду.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 8 ст. 27 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування), у тому числі з оплатою зразків продукції, фінансуються за рахунок органу ринкового нагляду. Якщо за результатами експертизи (випробування) зразків продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, відповідний суб'єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків та проведення їх експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Щодо посилання на те, що на час здійснення Головним управлінням перевірки 26.12.2016 року, діяв мораторій на проведення Держпродспоживслужбою та її територіальних органів планових заходів із здійснення ринкового нагляду, колегія суддів зазначає наступне.
Так, норми Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі Закон № 1728-VIII), який встановив до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Проте, статтею 7 Закону № 1728-VIII визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та діє до 31 грудня 2017 року включно.
Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» набрав законної сили 01.01.2017 року, оскільки був опублікованим в офіційних виданнях, а саме: Голос України від 31.12.2016 №251; Офіційний вісник України від 13.01.2017 p., № 4, стор. 29, стаття 99, код акта 84473/2017; Урядовий кур'єр від 14.01.2017 № 7; Відомості Верховної Ради України від 27.01.2017 p., № 4, стор. 22, стаття 37.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що вказані вище посилання є помилковими та не обґрунтованими належним чином, оскільки Закон № 1728-VIII, ще не набрав чинності при проведенні Головним управлінням перевірки 26.12.2016 р.
Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на положення ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) (в редакції чинній на момент проведення перевірки) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Статтею 2 Закону встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (абзац третій ст. 1 Закону).
Частиною четвертою ст. 4 Закону встановлено, що виключно законами встановлюють, зокрема, органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності та види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю).
Орган державного ринкового нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон про ринковий нагляд), державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Дія Закону про ринковий нагляд поширюється на відносини щодо здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами (вимоги щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами), крім видів продукції, зазначених у цьому Законі.
Частиною першою ст. 22 Закону про ринковий нагляд визначені види заходів державного ринкового нагляду, а саме: перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування).
Таким чином, визначення понять «державний ринковий нагляд» та «державний нагляд (контроль)» не є тотожними, що підтверджується роз'ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2017 № 3633- 06/9130-03.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Держпродспоживслужбою України було надіслано Головному управлінню вище зазначене роз'яснення Мінекономрозвитку стосовно не поширення Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на заходи державного ринкового нагляду.
Та зазначає, що Закон України «Про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.
Відповідно до Прикінцевих положень вказаного Закону, положення абзацу другого частини четвертої статті 4, абзаців першого - четвертого і восьмого частини другої статті 5, абзацу п'ятого статті 10, частини четвертої статті 17, абзацу п'ятого підпункту 2 пункту 2 і пункту 3 статті 22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ( 877-16 ) (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 29, ст. 389; 2010 р., N 38, ст. 510) при вжитті заходів ринкового нагляду не застосовуються.
Таким чином, вид продукції, а саме лампи та світильники побутового використання, розповсюджувачем якої є магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_2 включені до Плану перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів з ринкового нагляду на IV квартал 2016 року.
Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увану на те, що відповідно до статті 20 Закону України «Про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.
Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.
Ступені ризику видів продукції та критерії, за якими визначається належність продукції до відповідних ступенів ризику, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1404 затверджено Ступені ризику видів нехарчової продукції та критерії, за якими визначається належність нехарчової продукції до відповідних ступенів ризику.
Ступенями ризику продукції є підвищений та низький.
До підвищеного ступеня ризику відносяться види продукції, щодо яких державний ринковий нагляд здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Належність продукції до підвищеного ступеня ризику визначається органами державного ринкового нагляду за такими критеріями: призначення продукції для певної категорії споживачів (користувачів) (зокрема, діти залежно від вікових категорій, вагітні жінки, особи похилого віку, особи з обмеженими фізичними можливостями), якими така продукція може використовуватися; використання у продукції хімічних і біологічних речовин, що можуть негативно впливати на стан здоров'я людини чи стан довкілля або становлять серйозний ризик; наявність у продукції фізичних, механічних чи радіаційних факторів (зокрема, система тиску, вогненебезпечність, можливість ураження електричним струмом, радіаційна небезпечність, здатність випромінювати іонізуюче випромінювання, ламкість, можливість травмування), що можуть становити загрозу для життя та здоров'я людей; застосування продукції у сфері користування радіочастотним ресурсом України (залежно від виду радіообладнання, радіотехнології, максимальної потужності передавача, встановлених регуляторних вимог); підключення продукції до телекомунікаційної мережі загального користування (залежно від способу підключення).
На підставі вище зазначеного, колегія судів приходить до висновку, що продукція, яка була об'єктом перевірки, а саме лампи та світильники побутового використання, розповсюджувачем якої є магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_2 відноситься до підвищеного ступеня ризику, а отже дія Закону України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» та Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2018 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у місті Києві - задоволити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2018 року - скасувати.
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у місті Києві до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 вартість відібраних зразків продукції та суму витрат на проведення їх експертизи на загальну суму 8 014 (вісім тисяч чотирнадцять гривень) 10 копійок на рахунок Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (реквізити: код ЄДРПОУ 38050812, УДКСУ у Солом'янському районі ГУ ДКСУ у м. Києві України, МФО 820019, р/р 31110115700010, код платежу 24060300 (інші надходження), призначення платежу: відшкодування вартості відібраних зразків та витрат пов'язаних з проведенням експертизи, відповідно до протоколів випробовувань №1814-1-2016 від 29.12.2016, №1815-1-2016 від 29.12.2016, №1819-1-2016 від 29.12.2016, №1816-1-2016 від 29.12.2016).
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 22 травня 2018 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб