22 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/3748/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу інспектора патрульної поліції роти №3 батальйону УПП в м. Івано-Франківську Сербіна Мар»яна Романовича на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2018 року, головуючий суддя - Островський Л.Є., ухвалена у м. Івано-Франківську, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції роти №3 батальйону УПП в м. Івано-Франківську Сербіна Мар»яна Романовича про визнання протиправною та скасування постанови,-
В грудні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до інспектора патрульної поліції роти №3 батальйону УПП в м. Івано-Франківську Сербіна Мар»яна Романовича, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову серії АР №142286 від 21.10.2016 року у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що відповідачем протиправно розглянуто справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу, а також порушено вимоги щодо процедури розгляду справи.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено; скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №142286 від 21.10.2016 року, винесену лейтенантом поліції Сербін М.Р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, інспектор патрульної поліції роти №3 батальйону УПП в м. Івано-Франківську Сербін Мар»ян Романович оскаржив її в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови відбулось у відповідності до вимог КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Як достовірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у відповідності до постанови серії АР №142286 від 21.10.2016 року в справі про адміністративне правопорушення, складеної інспектором роти №3 батальйону УПП в Івано-Франківську лейтенант Сербін М.Р. - ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом HONDA CR-V д.н.з.НОМЕР_1, користувалась засобом мобільного зв»язку, тримаючи його у руках, чим порушила вимоги п. 2.9.д ПДР. У зв»язку з чим її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтованими є доводи позивача щодо скасування оскарженої постанови та відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов»язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Як встановлено частиною 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз»їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв»язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п»яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 2.9.д ПДР України водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв»язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Частиною 1 ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані (фото- чи відеофіксація), які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача..
Таким чином, суть адміністративного правопорушення, що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, яка викладена відповідачем в постанові у справі про адміністративне правопорушення від 21.10.2016 року АР №142286, не ґрунтується на фактичних даних, що в сукупності є підставою для визнання оскарженої постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача за вчинення адміністративного правопорушення незаконною.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу інспектора патрульної поліції роти №3 батальйону УПП в м. Івано-Франківську Сербіна Мар»яна Романовича залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2018 року у справі №344/17023/17 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
Н. В. Ільчишин