Справа №295/5030/18
1-кс/295/2115/18
24.04.2018 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
розглянув клопотання слідчого Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , по матеріалах кримінального провадження за № 12018060170000353, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про накладення арешту на майно,
Слідчий звернулась з клопотанням про накладення арешту на майно - автомобіль марки «Фольцваген Кадді» д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 .
В клопотанні вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що 18.04.2018 року близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 , спричинив тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_6
20.04.2018 року під час проведення невідкладного обшуку за адресою: м. Житомир, вул. Каховська, 38, було виявлено та вилучено автомобіль марки «Фольцваген Кадді», д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 .
Посилаючись на необхідність збереження речових доказів, з метою забезпечення цивільного позову, слідчий просить задовольнити клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий в клопотанні не зазначає, чи є майно, відносно якого заявлене клопотання про арешт, знаряддям вчинення кримінального правопорушення або зберіг на собі сліди правопорушення, чи може в будь-який спосіб доводити обставини, підтвердження яких є необхідним у кримінальному провадженні.
За положеннями п.4 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відомостей на виконання вимог даної норми слідчим не надано.
Згідно ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 172 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя повертає клопотання про накладення арешту на майно.
Керуючись вимогами ст. ст. 170-174 КПК України, суд -
Клопотання про накладення арешту на майно повернути, встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Слідчий суддя: ОСОБА_1