08 травня 2018 рокусправа № 804/7432/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.
судді: Круговий О.О. Прокопчук Т.С.
за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі Відділу примусового виконання рішень, на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року в адміністративній справі № 804/7432/17 за позовом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1, про визнання нечинною та скасування постанови ВП № 53872200 від 24.01.2017 року про стягнення виконавчого збору,-
Головне управління МВС України в Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати нечинною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 24.10.2017 року у справі за виконавчим провадженням ВП №53872200 про стягнення виконавчого збору.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, ухваленою в порядку письмового провадження, адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі Відділу примусового виконання рішень, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову. Скаржник стверджує, що боржником у виконавчому провадженні ВП №53872200, яким є позивач у даній справі, не було виконано рішення суду у справі № 804/16178/15, виконавчий лист за яким видано Дніпропетровським окружним адміністративним судом 23.12.2016 року, у зв'язку з чим спірна постанова про стягнення виконавчого збору прийнята у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржену постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану, і зазначає, що у січні 2017 року було вжито заходів щодо належного виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 року у справі 804/16178/15. Оскільки ОСОБА_1 звільнився в органів внутрішніх справ України у зв'язку із переходом на службу до
Національної поліції України, Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Дніпропетровській області внесено відповідні зміни до наказу № 0046/о/с від 06.11.2015 року в частині формулювання підстав звільнення ОСОБА_1, що є належним виконанням судового рішення. Однак, запропонувати рівнозначну посаду на службі в органах Національної поліції Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Дніпропетровській області не має законних повноважень.
У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи апеляційної скарги та письмовому відзиві на неї.
Судова повістка, яка направлялась на адресу ОСОБА_1, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повернулась до апеляційного суду за закінченням терміну зберігання, що відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається належним повідомленням.
Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини у справі:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 року у справі №804/16178/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ МВС України в Дніпропетровській області, ГУ Нацполіції в Дніпропетровській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, а саме: - визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області №46 о/с від 06.11.2015 року "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил з 06.11.2015 року старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-209370), оперуповноваженого відділу ГУ МВС України в Дніпропетровській області, згідно з п.64 "г" (через скорочення штатів) Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно де п.9 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію"; - зобов'язано ГУ МВС України в Дніпропетровській області розглянути рапорт від 05.11.2015 року, поданий старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 (М-209370) у порядку, встановленому п.9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію"; - у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. 23 грудня 2016 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №804/16178/15. 05 травня 2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Хоменко Д.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53872200 з примусового виконання виконавчого листа №804/16178/15, виданого 23.12.2016 року, про зобов'язання ГУ МВС України в Дніпропетровській області розглянути рапорт від 05.11.2015 року, поданий старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 у порядку, встановленому п.9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію". В постанові про
відкриття виконавчого провадження зазначено, що документ набрав законної сили 18.10.2016 року та вказано, що позивачу необхідно виконати рішення протягом 10 робочих
днів. 24 травня 2017 року за вих. №18305/Бр ГУ МВС в Дніпропетровській області направлено лист старшому державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Хоменко Д.Ю., яким повідомлено про вчинення заходів щодо належного виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 року по справі №804/16178/15. Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області з урахуванням пояснень ОСОБА_1 від 12.01.2017 року наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області від 18.01.2017 року №2 о/с дск внесено зміни до наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області від 06.11.2015 року №0046 о/с в частині формулювання підстав звільнення ОСОБА_1 з ОВС, у зв'язку з чим, останній вважається звільненим з ОВС України за п. 64 "з" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Згідно акту державного виконавця від 02.06.2017 року, складеного під час проведення виконавчих дій з метою встановлення обставин належного виконання ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області виконавчого документа стягувачем повідомлено, що ГУ МВС не належним чином виконано судове рішення, оскільки йому не було запропоновано рівнозначних, вищих або нижчих посад в ГУ Нацполіції в Дніпропетровській області, відносно посади, яку він займав під час проходження служби в міліції. За невиконання рішення суду 11.09.2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Хоменком Д.Ю. винесено постанову ВП №53872200 про накладення штрафу, якою на ГУ МВС в Дніпропетровській області було накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. та встановлено строк виконання рішення протягом десяти робочих днів. 24 жовтня 2017 року цим же державним виконавцем винесено спірну постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 12800 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття державним виконавцем спірної постанови, оскільки ГУ МВС України в Дніпропетровській області виконало рішення суду в межах своїх законних повноважень, оскільки призначала ти або пропонувати ОСОБА_1 посади в органах Національної поліції ГУ МВС України в Дніпропетровській області не має права.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, внаслідок чого воно підлягає скасуванню.
Так, на час прийняття судом першої інстанції оскарженої постанови (30 листопада 2017 року) діяв Кодекс адміністративного судочинства України № 2747-ІУ. Згідно статті 181 цього Кодексу відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Указом Президента України від 6 квітня 2011 року 385/2011 затверджено Положення про Державну виконавчу службу України, відповідно до пункту 7 якого ДВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України.
Згідно із Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим постановою КМУ № 229 від 02.07.2014 року, Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до закону.
З 07 квітня 2015 року вищевказане Положення про ДВС втратило чинність у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 150 від 31.03.2015 року, якою
погоджено пропозицією Міністерства юстиції України щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня
2015 року № 17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" функцій і повноважень Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, які припинені.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Крім того, пунктом 2 встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.
Статтею 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5 "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1302/29432, органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
Таким чином, відповідачами у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби. У зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
Стаття 287 Кодексу адміністративного судочинства України № 2147-УІІІ, який діє з 15.12.2017 року і є чинним на момент здійснення апеляційного провадження, також визначає відповідачем у справах наведеної категорії - відповідний орган державної виконавчої служби.
Процесуальні дії суду першої інстанції у випадку пред'явлення позову до неналежного відповідача були врегульовані статтею 52 Кодексу адміністративного
судочинства України № 2747-ІУ. Так, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Стаття 48 Кодексу адміністративного судочинства України № 2147-УІІІ також відносить до повноважень суду першої інстанції заміну неналежної сторони. При цьому, суд апеляційної інстанції на стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку, такими процесуальними можливостями не наділений.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, позовні вимоги були пред'явлені позивачем безпосередньо до Відділу примусового виконання рішень (а.с. 4). Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом до Відділу примусового виконання рішень, тобто до неналежного відповідача (а.с. 2). Разом з тим, в оскарженій постанові суду від 30 листопада 2017 року відповідачем зазначено Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.56). Проте, питання про заміну відповідача у встановлений процесуальним законом спосіб не вирішувалось. Матеріали справи не містять відповідної ухвали про заміну неналежного відповідача. Журнал судового засідання від 30.11.2017 року також не відображає вчинення судом першої інстанції зазначеної процесуальної дії (а.с. 54, 55). Належний відповідач про день, місце і час розгляду справи судом не повідомлявся. Крім того, 30 листопада 2017 року у відкритому судовому засіданні суд «довів до відома учасників процесу про залучення в якості третьої особи ОСОБА_1», однак і це процесуальне питання у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України спосіб судом першої інстанції не вирішувалось, у зв'язку з чим ОСОБА_3 не був повідомлений про його залучення до участі у розгляді справи, оскільки справа була розглянута судом в цей же день, в порядку письмового провадження, із ухваленням оскарженої постанови.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Зважаючи на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасуванню оскарженого рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову за наведених вище підстав.
Керуючись статтями 286, 316, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі Відділу примусового виконання рішень - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року в адміністративній справі № 804/7432/17 - скасувати.
У задоволені адміністративного позову Головного управління МВС України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 18 травня 2018 року.
Головуючий суддя: А.В. Шлай
Суддя: О.О. Круговий
Суддя: Т.С. Прокопчук