Справа № 810/4418/17 Суддя (судді) першої інстанції: Харченко С.В.
04 квітня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.
за участю секретаря с/з: Горяінової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРТ БУД", Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Софіївсько-Борщагівської сільської ради, треті особи: Служба безпеки України, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, Міністерство оборони України, Регіональний структурний підрозділ "Київцентраеро", Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) про визнання незаконними та скасування дозволів, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач в особі Державної авіаційної служби України звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРТ БУД", Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Софіївсько-Борщагівської сільської ради, треті особи: Служба безпеки України, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, Міністерство оборони України, Регіональний структурний підрозділ "Київцентраеро", Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), в якому просив:
- визнати незаконними та скасувати дозволи Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Києво-Святошинської районної державної адміністрації та Софіївсько-Борщагівської сільської ради на виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Тарасівська, 9 (вул. Бишівська, 3-5);
- визнати протиправною бездіяльності Києво-Святошинської районної державної адміністрації та Софіївсько-Борщагівської сільської ради, що виявилась у погодженні об'єкта будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Тарасівська, 9 (вул. Бишівська, 3-5);
- зобов'язати відповідачів вчинити дії щодо погодження вказаного будівництва з позивачем;
- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Києво-Святошинської районної державної адміністрації та Софіївсько-Борщагівської сільської ради, що виявились у видачі дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Тарасівська, 9 (вул. Бишівська, 3-5); зобов'язання відповідача-1 виконати рішення Державної авіаційної служби України від 18.07.2017 № 31.
Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом накладення заборони на продовження будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Тарасівська, 9 (вул. Бишівська, 3-5), а також зупинення дії дозволів на виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вказаному об'єкту.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року в задоволенні заяви Державної авіаційної служби України про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Свої доводи апелянт мотивує тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Державної авіаційної служби України, яка полягає у неможливості здійснення нею належного контролю за прилеглою до аеродрому територією, що порушує умови забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки та безпеки авіації у цілому. Крім того, апелянт зазначає, що невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до введення самочинного будівництва в експлуатацію, заселення в нього людей, а отже, у свою чергу, зумовить необхідність застосування значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача та може призвести до людських жертв від авіаційних подій.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено існування підстав для забезпечення його позову, чітко визначених адміністративним процесуальним законодавством.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З положень даної статті вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, тобто недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Колегія суддів зауважує, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Крім того, колегія суддів зазначає, що для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати те чи існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.
Так, у ч. 1 ст. 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано виключний перелік підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги позивача вбачається, що обставинами, які, на його думку, вказують на наявність правових підстав для забезпечення поданого ним позову у даній справі, є зокрема, здійснення, за твердженням Державної авіаційної служби України, Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРТ БУД" самочинного будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Тарасівська, 9 (вул. Бишівська, 3-5), яке впливає на безпеку цивільної авіації, що є невід'ємною складовою Національної безпеки України, тим самим створює загрозу життю членів екіпажів повітряних суден та їх пасажирів, а в подальшому введення в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва створить загрозу життю та здоров'ю осіб, які в них проживатимуть або перебуватимуть поряд з ними чи в них.
Водночас, посилаючись на зазначені обставини, позивачем ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного розгляду справи, не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували зазначені ним доводи в частині вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Крім того, перевірка правомірності здійснення відповідачем - ТОВ "МІРТ БУД" відповідних будівельних робіт та правомірності видання йому (отримання ним) дозвільної документації входить до предмету судового розгляду при вирішенні даного спору по суті.
Таким чином, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам саме позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки матеріали даної справи не містять доказів того, що будівництво перебуває на завершальному етапі, а відтак зазначені представником позивача обґрунтування клопотання не підтверджені належними доказами.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, оскільки викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи ґрунтуються фактично на припущеннях, без зазначення реальних доказів, які свідчать про певні загрози.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.
Згідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а відтак підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 34, 243, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-
Залишити апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Петрик І.Й.
Суддя Сорочко Є.О.
Повний текст постанови виготовлено - 26.04.2018р.