Справа № 362/5796/17 Суддя (судді) першої інстанції: Корнієнко С.В.
21 травня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (представник Осовик М.М., ордер серії КС №141209 від 18.05.2018 року) до Васильківського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Київській області (представник Клименко А.І., довіреність №2346/07 від 25.04.2018 року) про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Васильківського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Київській області про визнання нечинним рішення про відмову №713/04 від 07.02.2017 року Васильківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Київської області в призначенні позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку встановленого для одержання державних пенсій до 5 років та про зобов'язання Васильківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати з 24.01.2017 року пенсію із зменшенням пенсійного віку встановленого для одержання державних пенсій, але не більше 5 років згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1)учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2)потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частина перша статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначає, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: 1)з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років; 2) які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років; 3) які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 передбачено, що при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для засвідчення особливого статусу особи надається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Частиною третьою статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 20.01.1997 № 51.
Відповідно до пункту 2 Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
Отже, зі змісту вказаних норм випливає, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є документом, що підтверджує особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право таким особам користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
Відповідно до ч.5 п.2.1. розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 до заяви про призначення пенсії повинні бути подані документи, які засвідчують особливий статус особи, а саме посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно рішення Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про відмову від 07.02.2017 р. №713/04 позивачу відмовлено у праві на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку (а.с.6).
20.09.2017 року позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Київській області з заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком, як особі яка проживала та працювала на території зони посиленого радіологічного контролю (а.с. 7-8).
Відповідно до листа головного управління пенсійного фонду України у Київській області від 24.10.2017 року №1081/м, за інформацією Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до заяви про призначення пенсії за віком посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи не надав, отже підстав для призначення пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.9).
З довідки Публічного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №20» від 10 січня 2017 року вбачається, що позивач дійсно працював в «Пересувній механізованій колоні №20» монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій з 11.07.1986 р. по 15.03.1993 р. (а.с.12).
Згідно довідки виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про реєстрацію місця проживання особи від 10.01.2017 року за відомостями відділу ведення Єдиного демографічного реєстру населення виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області позивач з 05.12.1989 року по 30.08.1991 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
Таким чином, посилання позивача про достатність самих лише наданих ним довідок про періоди проживання в зоні посиленого радіологічного контролю для призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку є необґрунтованим, оскільки дані довідки можуть слугувати підставою встановлення статусу особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи, але не визначають його право на призначення пенсії.
Водночас, судом встановлено, що листом Управління соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації Київської області №01-42/656 від 23.03.2018 року позивача повідомлено про відсутність підстав для видачі посвідчення та встановлення статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є передчасними.
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 310, 312, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку