17 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1583/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовомОСОБА_1
до третя особа Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка»
про за участю сторін від позивача від відповідача зобов'язання вчинити певні дії ОСОБА_1 ОСОБА_2, діє на підставі довіреності № 556 від28.03.2018 Бєляєв Р.В., діє на підставі довіреності № 3654/01 від 05.01.2018
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка», в якому просить зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди її роботи з 14.03.1985 по 01.08.1992, з 23.12.1993 по 23.12.1998 та призначити з 08.02.2018 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що вона працювала на посадах зі шкідливими умовами з 1985 по 2003 рік і її пільговий стаж становить 12 років 04 місяці 18 днів, а загальний трудовий стаж 31 рік 7 місяці 2 дні. Відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не враховано періоди роботи зі шкідливими умовами праці.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки ним не підтверджено факт зайнятості протягом повного робочого дня у шкідливих умовах праці, а тому немає підстав для зарахування періоду роботи позивача до пільгового стажу та призначення пенсії за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначає, що посада швачки швейного цеху № 3, яку обіймала позивач, не була атестована та експертизою матеріалів атестації робочих місць, наданих Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації, не підтверджено пільговий характер роботи. Наголошує, що за наявності 7 років 4 місяців 18 днів пільгового стажу позивач набуде права на пільгову пенсію за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по досягненню 57 років.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини, викладені у позові, та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, з підстав, викладених у відзиві на позов.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні 17.05.2018 були допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили той факт, що з 1985 року працювали с ОСОБА_1 на підприємстві Чернігівська фабрика гумотехнічних виробів, яку в подальшому було перейменовано в Чернігівську швейну фабрику Сіверянка.
Вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач 24.11.2017 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідач листом від 20.03.2018 № 6674/06 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114, пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгової довідки, яка відповідає вимогам чинного законодавства та необхідного пенсійного віку на день подання заяви (а.с. 12-13).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на наступне.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону визначений статтею 100 Закону № 1788-XII, в якій зазначено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
У відповідності до вимог статті 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою.
Згідно пункту 4 підрозділу 1 «Основне виробництво» розділу ХІ «Хімічне виробництво» Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 в переліку визначені робітники та інженерно-технічні робітники, безпосередньо зайняті в цехах, виробництвах (на правах цехів) та окремих установках, в тому числі виробництв, засобів хімічного захисту, прогумованих тканин.
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, до такої категорії працівників віднесено робітників, зайнятих на дільницях гумотехнічних виробів (пункт 2110А010 розділу Х. «Хімічне виробництво»).
Також пунктом 2110А010 розділу X «Хімічне виробництво» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, встановлено, що до такої категорії працівників належать, робітники, керівники і спеціалісти підприємств хімічної та нафтохімічної галузі промисловості, зайняті повний робочий день у нижчеперелічених виробництвах і роботах, зокрема, засобів хімічного захисту, прогумованих тканин.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
З аналізу викладених норм слідує, що законодавством визначено порядок підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: до 21.08.1992 - документальне підтвердження особою зайнятості на роботах, визначених Списком № 2; після 21.08.1992 - проведення атестації робочих місць, якою визначається ступінь шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих.
Як вбачається з копії трудової книжки від 14.03.1985 серії БТ-І № 9169764, позивач з 14.03.1985 зарахована на посаду швачки-мотористки 3 розряду швейного цеху виробництва засобів хімічного захисту Чернігівської фабрики гумотехнічних виробів; 01.09.1988 у зв'язку з веденням нових тарифних умов оплати праці встановлено 3 розряд оператора швейного обладнання; 18.03.1992 Чернігівська фабрика гумотехнічних виробів перейменована на Чернігівську швейну фабрику «Сіверянка»; 01.08.1992 оператор швейного обладнання 3 розряду того ж швейного цеху; 29.10.1992 Чернігівська швейна фабрика «Сіверянка» реорганізована в орендне підприємство «Сіверянка»; 28.12.1993 орендне підприємство «Сіверянка» перетворено в акціонерне товариство закритого типу виробничо-торгову фірму «Сіверянка»; 04.10.1994 переведена на посаду швачки 3 розряду цеху № 2; 24.04.2003 звільнена за власним бажанням (а.с. 14-15).
Згідно копії довідки Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми «Сіверянка» від 20.11.2017 № 98 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у період з 14.03.1985 по 31.12.1991 ОСОБА_1 працювала повний робочий день на Чернігівській фабриці гумотехнічних виробів та виконувала роботи безпосередньо у виробництві засобів хімічного захисту на посаді швачки, яка передбачена пунктом 4 підрозділу 1 розділу ХІ Списку 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (а.с. 18).
Крім того, наказом директора Чернігівської швейної фабрики «Сіверянка», копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 19), затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням, згідно списків № 1 та 2, відповідно до якого посада, яку обіймала позивач, включена до вказаного переліку.
Відповідно до копії листа Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації від 05.06.2001 № 306/13, працівникам ЗАТ «Сіверянка» підтверджено на термін до 23.12.1998 умови праці, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за професіями, приведеними в наказі № 168 (а.с. 20).
Як зазначає позивач в поданому позові, в цеху по виробництву засобів хімзахисту вона працювала до 01.08.1992. Після вказаного періоду вона продовжувала шити та клеїти засоби хімзахисту, використовуючи в роботі резину, прорезинену тканину, тальк, бензин та інші засоби з хімічним складом. Зазначене підтверджується також показами свідків.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач має необхідний вік та стаж, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки роботи на виробництві засобів хімічного захисту були шкідливими і давали право на державну пенсію на пільгових умовах за списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.
При цьому, суд враховує, що відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 04.11.2015 у справі № 750/802/15-а (К/800/27248/15), ненадання уточнюючої довідки, відповідно до вимог пункту 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», не позбавляє позивача права на пільгову пенсію, оскільки її трудова книжка, що є основним документом, який підтверджує трудовий стаж, та записи в ній відповідають вимогам законодавства і підтверджують необхідний для цього стаж роботи позивача.
Доводи відповідача, що відсутність, в тому числі, атестації робочого місця ОСОБА_1 не дає змоги призначити їй пенсію на пільгових умовах, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.02.2018 у справі № 325/547/16-а, якщо працівник до проведення чергової атестації виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що наявні в матеріалах справи документи в повній мірі підтверджують факт роботи ОСОБА_1 у спірні періоди на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового періоду роботи позивача період її роботи з 14.03.1985 по 01.08.1992 та з 23.12.1993 по 23.12.1998, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, суд дійшов висновку, що, повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, відповідач діяв необґрунтовано.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, буд. 44, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40378209) зарахувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14020, РНОКП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 14.03.1985 по 01.08.1992, з 23.12.1993 по 23.12.1998 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 08.02.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, буд. 44, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40378209) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено у повному обсязі 22.05.2018.
Суддя Ю. О. Скалозуб