Рішення від 15.05.2018 по справі 823/870/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року справа № 823/870/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Паламаря П.Г.,

при секретарі: Трегулові Б.Л.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1М.(за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (18005, АДРЕСА_1) з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0009571;

-визнати протиправною та скасувати довідку про результати габаритно-вагового контролю № 0006560;

-визнати протиправним та скасувати розрахунок № 71 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 02.10.2017.

20.04.2018 ухвалою суду здійснено заміну первинного відповідача у справі на Державну службу України з безпеки на транспорті.

07.05.2018 закінчено підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області було проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля з причепом під керуванням водія ОСОБА_4, за результатами якого складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0009571 та довідку про результати габаритно-вагового контролю №0006560 і на підставі вказаних документів оформлено розрахунок № 71 від 02 жовтня 2017 року плати за проїзд у сумі 40,2 євро. Позивачем зазначено, щоСолнцев М.О. не є автомобільним перевізником в силу Закону України “Про автомобільний транспорт”, оскільки хоча транспортний засіб і належить позивачу, однак у відповідності до договору оренди використовується ТОВ “Рада Транс”. Крім того, посадові особи, які проводили зважування транспортного засобу, не пред'явили водію документи про проведення періодичної перевірки засобу вимірювальної техніки та не надали жодної інформації про використовувані автомобільні ваги, про їх технічні характеристики та відомостей про їх робочий стан і справність. Також позивач зазначив, що при зважуванні транспортного засобу, порушено процедуру зважування, що спричинило складання незаконного акту №0009571, довідки №0006560 та розрахунку № 71 від 02 жовтня 2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а позов просив задовольнити.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Так, згідно відзиву відповідачем зазначено, що у позовній заяві позивач не заперечує факту здійснення перевезень вантажу належним йому транспортним засобом з перевищенням допустимих вагових параметрів, але при цьому вказує, що він не є суб'єктом господарювання, а тому не є перевізником, хоча згідно ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником є також фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Крім того, наданий позивачем договір оренди нотаріально не посвідчений, відповідно до вимог статті 799 Цивільного Кодексу України, а безпосередньо сам договір стосується надання послуг з перевезення. Що ж стосується порушення під час здійснення габаритно - вагового контролю внаслідок застосування вимірювальної техніки без повірки, останнє спростовується свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки та сертифікатом. Також представник зазначив, що не заслуговує уваги і посилання позивача на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 по справі №823/2032/17, оскільки рішення винесене тільки з процедурних мотивів відносно адміністративно - господарського штрафу і у ньому не заперечувався факт перевищення нормативних вагових параметрів і не заперечувалося те, що позивач є перевізником.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення у повному обсязі, виходячи з такого.

Як встановлено в судовому рішенні від 07.02.2018 у справі № 823/2032/17, яке набрало законної сили 10.03.2018, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО № 717173 ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки DAF, модель XF105/410, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

02.10.2017 о 14 год. 24 хв. на автодорозі Н-14, Олександрівка - Кіровоград-Миколаїв 75км.+812м. посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області був зупинений транспортний засіб марки DAF XF 105,410, державний номер НОМЕР_2, з причепом FRUEHAUF, модель ТХ 34 CS, державний номер НОМЕР_3 що належить ОСОБА_3 під керуванням водія ОСОБА_4 та здійснено габаритно-ваговий контроль, вантажного автомобіля з причіпом

Згідно з товаро-транспортною накладною № 2360 від 02.10.2017, перевізником вантажу зазначено ТОВ «Рада Транс».

Позивачем до позову додано договір оренди від 02 жовтня 2017 року укладеного між ОСОБА_3 та ООО “Рада Транс” на оренду автомобіля DAF СА 0565ВХ. Згідно п. 1 даного договору "арендатор обязуется предоставить арендодателю автотранспорт для перевозки груза", при цьому орендатором виступає - ООО “Рада Транс”.

Згідно договору підряду №1 від 02.10.2017 укладеного між ПП «Компанія Агротрейд» в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_4, останній повенен був виконати за завданням замовника роботу з перевезення 02.10.2017.

Крім того, суд звернув увагу, що згідно ТТН № 2360 від 02.10.2017 замовником перевезення є саме ПП «Компанія Агротрейд» в особі директора ОСОБА_3

Згідно інформації з ЄДРПОУ, керівником ПП «Компанія Агротрейд» є ОСОБА_3 зокрема з КВЕД діяльності «Вантажний автомобільний транспорт».

За результатами перевірки складено: акт № б/н від 02.10.2017; довідку про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 02.10.2017 та акт № б/н від 02.10.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг із перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень.

При зважуванні транспортного засобу DAF XF 105,410 з причепом FRUEHAUF ТХ 34 CS, 02.10.2017 використовувались належним чином повірені ваги виробництва «СНЕКLODE FRЕЕWЕIGН», що підтверджується доданими до матеріалів справи сертифікатом про затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії А № 004666 та свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки № 34-00/2594 дійсного до 29.06.2018 року.

Так, згідно квитанції від 02.10.2017 пересувних автомобільних вагів «СНЕКLODE FRЕЕWЕIGН» фактичне навантаження автомобіля DAF д.н.з. СА 2565ВХ - 6,22т, 7,94т, 7,7т, 7,62т, 7,28т.

На підставі вказаних документів проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 02.10.2017 № 71 та нараховано плату за проїзд в сумі 40,2євро.

Як свідчать матеріали справи, акт перевірки від 02.10.2017 року складений в присутності водія транспортного засобу ОСОБА_4, який від дачі пояснень та підпису відмовився.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Частиною другою статті 29 Закону України “Про дорожній рух” передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

У відповідності до вимог частини четвертої статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 зазначених Правил).

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно пункту 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі - Порядок), плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (пункти 26, 27, 31-1 Порядку).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про автомобільний транспорт”, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Так, судом досліджено укладений договір між позивачем та ООО “Рада Транс” на оренду автомобіля DAF СА 0565ВХ від 02 жовтня 2017 року, який подано в копії та в свою чергу який не містить нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. (ч. 1 ст. 220 ЦК України).

Отже, суд відхиляє доводи позивача, що належним перевізником є саме ООО “Рада Транс”.

Таким чином, ОСОБА_5 є перевізником у розумінні вимог ст.ст. 1, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому розрахунок № 71 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 02.10.2017, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0009571 та довідка про результати габаритно-вагового контролю № 0006560, є правомірними.

Крім того, суд погоджується з доводами представника відповідача, що посилання представника на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 по справі № 823/2032/17, є недоцільним, оскільки дане рішення винесене тільки з процедурних мотивів відносно адміністративно - господарських санкцій, а не плати за проїзд.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 139 КАС України, підстави для стягнення з відповідача суми судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 21.05.2018

Попередній документ
74132688
Наступний документ
74132690
Інформація про рішення:
№ рішення: 74132689
№ справи: 823/870/18
Дата рішення: 15.05.2018
Дата публікації: 23.05.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; транспорту та перевезення пасажирів