27 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
підсудного ОСОБА_5
захисника розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляції засудженого ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 28 серпня 2017 року у кримінальній справіза обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України,
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28 серпня 2017 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" №4025-VI від 15 листопада 2011 року (далі - Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року); ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року) у виді штрафу в розмірі 20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 000 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є власністю засудженого; за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.
На підставі ст. 49 КК України, ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.
ОСОБА_5 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК України.
Остаточно ухвалено вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 212 КК (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року) до покарання у виді штрафу у розмірі 20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 000 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є власністю засудженого.
Судом першої інстанції вирішено питання про речові докази та судові витрати.
Судом першої інстанції ОСОБА_5 визнаний винуватим в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому за попередньою змовою групою осіб службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 212 (у редакції Закону України №4025-VIвід 15 листопада 2011 року) КК України, та в умисному, за попередньою змовою групою осіб, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складанні і виданні завідомо неправдивих документів, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за таких обставин.
Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міськради Дніпропетровської області 20 липня 2004 року зареєстрована Кредитна спілка «Дніпро-Довіра» (далі - КС «Дніпро-Довіра»), яка 12 серпня 2004 року взята на податковий облік у ДПІ м. Дніпродзержинська за юридичною адресою - м. Дніпродзержинськ, вул. Індустріальна, 5.
Відповідно до рішення спостережної ради КС «Дніпро-Довіра» від 15 листопада 2007 року (протокол №3) та згідно з наказом від 15 листопада 2007 року №1, на посаду голови правління КС «Дніпро-Довіра» призначений ОСОБА_5 .
Службові обов'язки та повноваження голови правління кредитної спілки визначені п. 10.4 статуту КС «Дніпро-Довіра», згідно з якими зазначена особа без доручення представляє інтереси кредитної спілки та діє від її імені; представляє кредитну спілку в її відносинах із державою, іншими юридичними та фізичними; укладає договори та угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки; розпоряджається майном кредитної спілки у порядку, визначеному спостережною радою; готує подання спостережній раді на призначення та звільнення членів правління кредитної спілки, а також працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, призначає на посади та звільняє з посад працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до цього статуту та законодавства України.
Таким чином, ОСОБА_5 як голова правління КС «Дніпро-Довіра» з 15 листопада 2007 року виконував організаційно- розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто був службовою особою вказаної організації.
Отже, на ОСОБА_5 , як на керівника КС «Дніпро-Довіра» покладалась особиста відповідальність за організацію правильності обчислення податків, зборів, інших обов'язкових платежів та забезпечення їх своєчасної сплати до бюджету.
Однак ОСОБА_5 , діючи як службова особа - голова правління КС "Дніпро-Довіра" у 2008 - 2011 роках умисно ухилився від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах за таких обставин.
ОСОБА_5 , обіймаючи вищевказану посаду, будучи зобов'язаним знати сутність та принципи діяльності неприбуткових кредитних установ, основні положення оподаткування діяльності кредитних спілок, розуміючи, що відповідно до п.п. 7.11.4 ст. 7 чинного на той час Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від сплати податку на прибуток звільняються доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів, які надходять до кредитних спілок як внески, визначені законодавством про кредитні спілки, а доходи, отримані з інших джерел, оподатковуються податком на прибуток на загальних підставах, у той же час ОСОБА_5 спільно з невстановленими особами, матеріали до яких виділені в окреме провадження, розробив злочинний план ухилення від сплати датків.
Так, на першому етапі цього плану була створена документальна видимість видачі кредитів членам кредитної спілки, по зобов'язанням яких згідно з договорами поруки відповідало ТОВ «Стела III».
Прагнучи забезпечити досягнення мети створення видимості видачі кредитів фізичним особам, ОСОБА_5 у середині 2008 року, перебуваючи за адресою свого місця проживання: АДРЕСА_1 , використовуючи реквізити ТОВ «Стела III», склав завідомо підроблені договори поруки від 04 серпня 2008 року № 101 та 152; від 07 серпня 2008 № 155, № 156 та № 157.
За вказаними угодами ТОВ «Стела III» нібито виступило поручителем перед КС «Дніпро-Довіра» по зобов'язанням з повернення кредитів, виданих кредитною спілкою фізичним особам.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у вказаних договорах містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені голови правління КС «Дніпро-Довіра» та завірив їх печаткою Спілки.
Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_5 передав зазначені договори невстановленим особам, що діяли від імені ТОВ «Стела III», які також підписали їх та завірили печаткою ТОВ «Стела III».
Відповідно до злочинного плану, невстановлені слідством особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, діючи від імені ТОВ «Стела III», у період з 06 лютого 2008 по 24 квітня 2009 року платіжними дорученнями №№282, 283, 284, 287, 285, 288, 289, 290, 291, 294, 293, 292, 295, 296, 297, 298, 299, 300, 301, 302, 303, 304, 305, 306, 307, 309, 310, 312, 313, 318. 317, 314, 316, 315, 319, 320, 321, 322, 323, 324, 328, 329, 327, 326, 331, 330, 332, 333, 334, 335. 336, 337, 338, 339, 343, 341, 342, 344, 346, 345, 247, 349, 348, 351, 350, 353, 352, 354, 356, 357, 358, 359, 360, 361, 364, 362, 363, 367, 365, 366, 368, 370, 369, 372, 373, 371, 374, 378, 376, 377, 375, 379, 380, 381, 383, 382, 384, 385, 388, 387, 386, 295, 1, 2, 8 перерахували грошові кошти з розрахункового рахунку ТОВ «Стела III» № НОМЕР_1 , відкритому у філії ЗАТ «ФС Банк» у м. Києві, на розрахунковий рахунок КС «Дніпро-Довіра» № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «Комерційний Банк «Даніель» у м. Києві, на загальну суму 27 015 814, 89 грн, з призначенням платежу, що свідчив про повернення коштів за вищезазначеними договорами поруки.
У той же час ОСОБА_7 , яка вказана засновником та директором ТОВ «Стела III», не мала відношення до реєстрації та господарської діяльності цього підприємства.
ОСОБА_5 особисто складав тексти договорів між КС «Дніпро-Довіра» та ТОВ «Стела III», тобто достовірно знав, що кошти, які надходять на рахунок КС «Дніпро-Довіра» від цього підприємства не є поверненням коштів за договорами поруки, а є отриманим спілкою доходом із інших джерел, не передбачених статутною діяльністю неприбуткової організації.
Відповідно до вимог підпункту 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону від 22 травня 1997 № 283/97-ВР у разі, коли неприбуткова організація (кредитна спілка) отримує дохід з джерел, інших ніж визначені підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 (в цьому випадку - внесків до кредитних спілок), така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток за ставкою 25 % до об'єкту оподаткування.
Продовжуючи реалізацію злочинного плану, направленого на умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, ОСОБА_5 , будучи відповідальним за організацію, керівництво та правильне ведення бухгалтерського обліку, підготовку податкових декларацій, бухгалтерських звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків до бюджету, у першій декаді жовтня 2008 року, знаходячись за місцем свого проживання, під час складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 9 місяців 2008 року, діючи в порушення вимог підпункту 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не відобразив у рядку 10 вищезазначеного податкового звіту суму 11 637 756 грн, отриману від ТОВ «Стела III», що призвело до несплати податку на прибуток за 3 квартал 2008 року у сумі 2 909 439 грн.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у податковому звіті про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 9 місяців 2008 року зображені завідомо неправдиві дані, поставив свій підпис у графі «Наведена інформація є достовірною» «Керівник» ОСОБА_5 та завірив її печаткою КС «Дніпро-Довіра», у подальшому вказаний податковий звіт ОСОБА_5 надав до ДПІ м. Дніпродзержинська, за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Медична, 9, де звіт був зареєстрований як офіційний звітний документ КС «Дніпро-Довіра» за вхідним номером №87239.
Продовжуючи реалізацію злочинного плану, направленого на умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, ОСОБА_5 у першій декаді січня 2009 року, знаходячись за вищевказаним місцем свого проживання, під час складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 4 квартал 2008 року, діючи в порушення вимог підпункту 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не відобразив у рядку 10 вищезазначеного податкового звіту суму 15 378 059 грн, отриману від ТОВ «Стела III», що призвело до несплати податку на прибуток за 4 квартал 2008 року у сумі 3 844 515 грн.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у податковому звіті про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 4 квартал 2008 року відображені завідомо неправдиві дані, поставив свій підпис у графі «Наведена інформація є достовірною» «Керівник» ОСОБА_5 , завірив її печаткою КС «Дніпро-Довіра» та у подальшому вказаний податковий звіт надав до ДПІ м. Дніпродзержинська, де звіт був реєстрований як офіційний звітний документ КС «Дніпро-Довіра» за вхідним номером №116710.
Відповідно до висновків акту податкової перевірки від 22 березня 2011 року №1539/03/22/32943990, службовими особами КС «Дніпро-Довіра» в порушення п.п. 9 та 11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено податок на прибуток з доходів від іншої, ніж статутна діяльності неприбуткової організації - КС Дніпро-Довіра», за 3-4 квартали 2008 року на загальну суму 6 753 953,75 грн.
Відповідно до даних висновку судово-економічної експертизи Київського НДІСЕ від 22 червня 2011 року №3394/3820/5451/11-19 підтверджено висновки акту податкової перевірки від 22 березня 2011 року №1539/03/22/32943990.
Крім того, ОСОБА_5 у середині 2010 року, перебуваючи на території м. Києва, маючи на меті ухилення від сплати податків, вступив у злочинну змову з невстановленими слідством особами, які діяли від імені ТОВ «Ділтекс Груп».
ОСОБА_5 достовірно знав, що відповідно до п. 7.11.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від оподаткування податком на прибуток звільняються доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів, які надходять до кредитних спілок у вигляді внесків, визначених законодавством про кредитні спілки, а доходи, отримані з інших джерел, оподатковуються податком на прибуток на загальних підставах.
З метою реалізації злочинного плану створено документальну видимість видачі кредитів членам кредитної спілки, по зобов'язанням яких згідно з договорами поруки нібито відповідало ТОВ «Ділтекс Груп».
ОСОБА_5 у середині 2010 року, з метою створення видимості видачі кредитів фізичним особам, використовуючи надані невстановленими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, реквізити ТОВ «Ділтекс Груп» склав низку завідомо підроблених документів.
05 липня 2010 року ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , склав договір кредитної лінії № 8-KЛ, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо відкриття члену КС «Дніпро-Довіра» ОСОБА_8 кредитної лінії на суму 9 000 000 грн для закупівлі товару.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у договорі № 8-KЛ від 05 липня 2010 містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені голови правління КС «Дніпро-Довіра» та підписав вищезазначений договір від імені члена кредитної спілки ОСОБА_8 , після чого завірив договір печаткою КС «Дніпро-Довіра».
05 липня 2010 року ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого мешкання, склав договір поруки № 8, до якого вніс неправдиві відомості щодо поручительства ТОВ «Ділтекс груп» перед КС «Дніпро-Довіра» по зобов'язанням члена кредитної спілки ОСОБА_8 , які виникли з договору кредитної лінії від 05 липня 2010 № 8-КЛ.
Після цього ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у договорі поруки від 05 липня 2010 року №8 містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис голови правління КС «Дніпро-Довіра» та передав цей договір невстановленим особами, що діяли від імені ТОВ «Ділтекс груп», які також підписали договір та завірили його печаткою ТОВ «Ділтекс груп».
08 липня 2010 року ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , склав договір кредитної лінії № 10-КЛ, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо відкриття для члена КС «Дніпро-Довіра» ОСОБА_9 кредитної лінії у сумі 7 000 000 грн для закупівлі товару.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що договір від 08 липня 2010 року № 10-КЛ містить завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені голови правління КС «Дніпро-Довіра» та завірив зазначений договір печаткою КС «Дніпро-Довіра». Після чого складений договір ОСОБА_5 надав невстановленим особам, які його підписали від імені ОСОБА_9 .
08 липня 2010 року ОСОБА_5 склав договір поруки №10, до якого вніс неправдиві відомості щодо поручительства ТОВ «Ділтекс груп» перед КС «Дніпро-Довіра» по зобов'язанням позичальника ОСОБА_9 , які виникли з договору кредитної лінії від 08 липня 2010 року № 10-КЛ.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у договорі поруки від 08 липня 2010 року №10 містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені голови правління КС «Дніпро-Довіра» та передав завідомо підроблений договір невстановленим особам, що діяли від імені ТОВ «Ділтекс груп», які підписали наданий ОСОБА_5 договір та завірили його печаткою ТОВ «Ділтекс груп».
У подальшому, відповідно до злочинного плану невстановлені особи, діючи від імені ТОВ «Ділтекс груп», у період з 12 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року платіжними дорученнями №№7, 10, 17,28,29,30,31,32,33,40,49,58,71,78, 79, 86,96, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 127, 128, 130, 131, 132, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 145, 146, 147, 148, 149, 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 165. 166, 167, 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 177, 176, 178, 179, 180, 189, 186, 183, 181. 187, 182. 184, 188, 185, 190, 191, 192, 197, 200, 201, 194, 196, 193, 195 здійснили перерахування коштів з розрахункового рахунку ТОВ «Ділтекс груп» № НОМЕР_3 у філії AT «ІмексБанк» у м. Києві на розрахунковий рахунок КС «Дніпро-Довіра» № НОМЕР_2 у ПАТ «Комерційний Банк «Даніель» у м. Києві на загальну суму 18 132 613 грн з призначенням платежу - «повернення грошових коштів згідно договорів поруки № 8 від 05 липня 2010 та №10 від 08 липня 2010».
У той же час громадянин ОСОБА_10 , який значиться засновником та директором ТОВ «Ділтекс Груп», не мав відношення до реєстрації та господарської діяльності вказаного підприємства.
Таким чином, ОСОБА_5 , особисто склавши договори між КС «Дніпро-Довіра» та ТОВ «Ділтекс Груп», отримавши реквізити вказаного підприємства, достовірно знав, що кошти, які надходять на рахунок КС «Дніпро-Довіра» від цього підприємства, не є поверненням коштів за договорами поруки, а є доходами із інших джерел, не передбачених статутною діяльністю неприбуткової організації.
Відповідно до вимог підпункту 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі, коли неприбуткова організація (кредитна спілка) отримує доход з джерел, інших ніж визначені підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 (в цьому випадку внесків до кредитних спілок), така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток за ставкою 25 % до об'єкту оподаткування.
Крім цього, продовжуючи реалізацію злочинного плану, направленого на умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, ОСОБА_5 , будучи відповідальним за організацію, керівництво та правильне ведення бухгалтерського обліку, підготовку податкових декларацій, бухгалтерських звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків до бюджету, у першій декаді жовтня 2010 року, під час складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими організаціями за 9 місяців 2010 року, у порушення вимог підпункту 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відобразив у рядку 10 вищезазначеного податкового звіту суму 18 132 613 грн, отриману від ТОВ «Ділтекс груп», в результаті чого умисно занизив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року на суму 4 533 153, 25 грн.
У подальшому ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у податковому звіті про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 9 місяців 2010 року відображені завідомо неправдиві дані, проставив свій підпис у графі «Наведена інформація є достовірною» «Керівник» ОСОБА_5 , завірив її печаткою КС «Дніпро-Довіра» та надав податковий звіт до ДПІ м. Дніпродзержинська, де звіт був зареєстрований як офіційний звітний документ КС «Дніпро-Довіра» за вхідним номером №7334.
Відповідно до висновків акту податкової перевірки від 13 квітня 2011 року № 2226/05/22/32943990, у порушення підпункту 9 пункту 11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» службовими особами КС «Дніпро-Довіра» занижено податок на прибуток з доходів від іншої ніж статутна діяльності неприбуткової організації КС «Дніпро-Довіра» за 3 квартал 2010 року на суму 4 533 153, 25 грн.
Висновки акту податкової перевірки від 13 квітня 2011 року № 2226/05/22/32943990 підтверджуються висновком судово-економічної експертизи Київського НДІСЕ від 22 червня 2011 року №3394/3820/5451/11-19.
Отже, ОСОБА_5 як голова правління КС «Дніпро-Довіра», діючи у порушення вимог п.п. 7.11.9 та 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», отримавши дохід, не пов'язаний з статутною діяльністю неприбуткової організації, шляхом приховування бази оподаткування, умисно ухилився від сплати податку на прибуток за 3-4 квартали 2008 року на загальну суму 6 753 953, 75 грн, що більше ніж у п'ять тисяч разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який у 2008 році становив 257,5 грн.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи у порушення вимог підпункту 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», отримавши дохід, не пов'язаний з статутною діяльністю неприбуткової організації, шляхом приховування бази оподаткування, умисно ухилився від сплати податку на прибуток за 3 квартал 2010 року на загальну суму 533 153, 25 грн, що більше ніж у п'ять тисяч разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який у 2010 році становив 434,5 грн.
Крім того, ОСОБА_5 вчинив службове підроблення за таких обставин.
ОСОБА_5 , будучи головою правління КС «Дніпро-Довіра», тобто являючись службовою особою кредитної спілки, переслідуючи злочинну мету, направлену на ухилення від сплати податків, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж 2008-2010 років склав завідомо неправдиві офіційні документи - первинні документи та податкові звіти, які містили завідомо неправдиву інформацію.
У середині 2008 року, ОСОБА_5 , переслідуючи злочинну мету, направлену на умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, яка полягала у необхідності документального оформлення угод та первинних документів, що мали свідчити начебто надання КС «Дніпро-Довіра» кредитів членам зазначеної кредитної спілки, отримавши від невстановлених осіб, які діяли від імені ТОВ «Стела III», необхідні реквізити вказаного підприємства, у середині 2008 року, знаходячись за місцем свого мешкання, склав завідомо підроблені документи - договори поруки від 04 серпня 2008 року №101 та №152, договори поруки від 07 серпня 2008 №155, №156, №157.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у вищезазначених договорах містяться завідомо неправдиві відомості, поставив на них свій підпис як голови правління КС «Дніпро-Довіра» та завірив їх печаткою спілки.
Після цього, ОСОБА_5 передав підроблені договори особам, які діяли від імені ТОВ «Стела III», останні підписали вказані договори та завірили їх печаткою ТОВ «Стела III».
Продовжуючи реалізацію злочинного плану, направленого на службове підроблення, ОСОБА_5 , діючи як службова особа, упродовж 3 кварталу 2008 року, отримавши дохід на загальну суму 11 637 756 грн з інших джерел, ніж статутна діяльність неприбуткової організації, переслідуючи злочинну мету - ухилення від сплати податку на прибуток, знаходячись за місцем свого проживання, 14 жовтня 2008 року склав та особисто підписав податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 3-й квартал 2008 року, в якому в рядку 10 не відобразив суму доходів з інших джерел, отриманих КС «Дніпро-Довіра», що підлягають оподаткуванню податком на прибуток у розмірі 11 637 756 грн. Крім того, у графі 15 вказаного звіту ОСОБА_5 не відобразив у податку на прибуток, який підлягає сплаті за 3-й квартал 2008 року, у розмірі 2 909 439 грн.
Звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями КС «Дніпро-Довіра» за 3-й квартал 2008 року ОСОБА_5 подав до ДПІ м. Дніпродзержинська за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Медична, 9, де він був зареєстрований як офіційний документ установи за вхідним номером №87239.
Крім того, продовжуючи реалізацію злочинного плану, направленого на службове підроблення ОСОБА_5 , діючи як голова правління КС «Дніпро-Довіра», упродовж 4 кварталу 2008 року, отримавши дохід на загальну суму 15 378 059 грн з інших джерел, ніж статутна діяльність неприбуткової організації, переслідуючи злочинну мету - ухилення від сплати податку на прибуток, знаходячись за місцем свого проживання, 20 січня 2009 року склав та особисто підписав податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 4-й квартал 1 року, у якому в рядку 10 не відобразив суму доходів з інших джерел, отриманих КС «Дніпро-Довіра», що підлягають оподаткуванню податком на прибуток в розмірі 15 378 059 грн. Крім того, в графі 15 вказаного звіту ОСОБА_5 не відобразив суму податку на прибуток, який підлягає сплаті за 4-й квартал 2008 року, у розмірі 3 844 515 грн.
Звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями КС «Дніро-Довіра» за 4-й квартал 2008 року ОСОБА_5 подав до ДПІ м. Дніпродзержинська за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Медична, 9, де він був зареєстрований як офіційний документ установи за вхідним номером № 116710.
Таким чином, ОСОБА_5 у процесі реалізації злочинного плану, направленого на умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, вчинив службове дроблення офіційних документів.
Крім цього, ОСОБА_5 у середині 2010 року, переслідуючи злочинну мету ухилення від сплати податків, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , склав завідомо неправдиві офіційні документи - первинні документи та податкові звіти, які містили завідомо неправдиву інформацію.
05 липня 2010 року ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , склав договір кредитної лінії № 8-KЛ, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо відкриття для члена КС «Дніпро-Довіра» ОСОБА_8 кредитної лінії, на підставі рішення Кредитного комітету від 05 липня 2010 року № 5 для закупівлі товару у сумі 9 000 000 грн строком на 6 місяців з 05 липня 2010 року по 05 січня 2011 року із сплатою 0,0 % річних.
Надалі ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що в складеному договорі кредитної лінії від 05 липня 2010 року №8-KЛ містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені голови правління КС «Дніпро-Довіра» та підписав вищезазначений договір від імені члена кредитної спілки ОСОБА_8 , після чого завірив зазначений договір печаткою КС «Дніпро-Довіра».
05 липня 2010 року ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , склав договір поруки №8, до якого вніс неправдиві відомості щодо поручительства ТОВ «Ділтекс груп» перед КС «Дніпро-Довіра» по зобов'язанням члена КС «Дніпро-Довіра» ОСОБА_8 , які виникли відповідно до договору кредитної лінії від 05 липня 2010 №8-KЛ.
Після цього ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у договорі поруки від 05 липня 2010 року №8 містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені голови правління КС «Дніпро-Довіра» та передав підроблений договір особам, що діяли від імені ТОВ «Ділтекс груп», які у свою чергу підписали зазначений договір та завірили його печаткою ТОВ «Ділтекс груп».
Крім того, 08 липня 2010 року ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , склав договір кредитної лінії № 10-КЛ, до якого вніс завідомо правдиві відомості щодо відкриття для члена КС «Дніпро-Довіра» ОСОБА_9 кредитної лінії, нібито на підставі рішення Кредитного комітету від 08 липня 2010 року № 8 для закупівлі товару у сумі 7 000 000 грн строком на 6 місяців з 08 липня 2010 по 21 січня 2011 із сплатою 0,0 % річних.
Далі ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у договорі кредитної лінії від 08 липня 2010 №10-КЛ містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені голови правління КС «Дніпро-Довіра» та завірив зазначений договір печаткою КС «Дніпро-Довіра». Після чого, складений договір ОСОБА_5 надав невстановленим слідством особам, які його підписали від імені ОСОБА_9 .
Цього ж дня, а саме 08 липня 2010 року ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , склав договір поруки №10, до якого вніс неправдиві відомості щодо поручительства ТОВ «Ділтекс груп» перед КС «Дніпро-Довіра» по зобов'язанням члена КС «Дніпро-Довіра» ОСОБА_9 , що виникли відповідно до договору кредитної лінії від 08 липня 2010 року № 10-KЛ.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у договорі поруки від 08 липня 2010 №10 містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені голови правління КС «Дніпро-Довіра» та передав підроблений договір особам, що діяли від імені ТОВ «Ділтекс груп», які підписали договір та завірили його печаткою ТОВ «Ділтекс груп».
29 жовтня 2010 року ОСОБА_5 , діючи як службова особа - голова правління КС «Дніпро-Довіра», упродовж 3 кварталу 2010 року, отримавши дохід на загальну суму 18 132 613 грн із інших джерел, ніж статутна діяльність неприбуткової організації, переслідуючи злочинну мету - ухилення від сплати податку на прибуток, знаходячись за місцем свого проживання, склав та особисто підписав податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 3-й квартал 2010 року, в якому в рядку 10 не відобразив суму доходів з інших джерел, отриманих КС «Дніпро-Довіра», що підлягають оподаткуванню податком на прибуток в розмірі 18 132 613 грн. Крім того, в графі 15 вказаного звіту ОСОБА_5 не відобразив суму податку на прибуток, який підлягає сплаті за 3-й квартал 2010 року в розмірі 4 533 153, 25 грн.
Звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями КС «Дніпро-Довіра» за 3-й квартал 2010 року ОСОБА_5 подав до ДПІ м. Дніпродзержинська, де він був зареєстрований як офіційний документ за вхідним номером №7334.
Форма та порядок заповнення податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями затверджена наказом ДПА України від 11 липня 1997 №233, тобто звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями є офіційним звітним документом КС «Дніпро-Довіра», який визначає фінансовий результат діяльності неприбуткової установи упродовж відповідного звітного періоду.
Таким чином, ОСОБА_5 , діючи як службова особа КС «Дніпро-Довіра», упродовж 2008-2010 років шляхом складання завідомо підроблених договорів щодо видачі кредитів особам, які фактично їх не отримували, та внесення до звітних документів завідомо неправдивої інформації, здійснив службове підроблення офіційних документів.
Не погодившись з вироком суду першої інстанції, засуджений ОСОБА_5 подав апеляцію, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив вирок суду першої інстанції скасувати, визнавши його невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VIвід 15 листопада 2011 року) і ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, та закрити кримінальну справу стосовно нього. Вирок у частині визнання його невинуватим за ч. 2 ст. 200 КК України залишити без змін.
Апелянт зазначав, що матеріали кримінальної справи свідчать про відсутність в його діях умислу на службове підроблення, та підтверджують його невинуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
На думку апелянта, висновок судової почеркознавчої експертизи №195 від 21 березня 2011 року грунтується на припущеннях, оскільки в ньому вказано лише про ймовірність підписання договору ОСОБА_5 , а тому вказаний висновок не може бути належним та допустимим доказом у справі.
Інші наявні у справі докази: вилучені первинні бухгалтерські та банківські документи КС "Дніпро-Довіра"; договори поруки; документи щодо відкриття та використання рахунків КС "Дніпро-Довіра"; висновок судово-почеркознавчої експертизи від 29 квітня 2011 року №213; реєстраційні документи КС "Дніпро-Довіра"; документи юридично-облікової справи та звітності КС "Дніпро-Довіра"; висновок судово-почеркознавчої експертизи від 25 червня 2011 року №185, а також показання свідків ОСОБА_11 ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , не доводять його винуватості у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , стосуються діяльності установ та не підтверджують пред'явлене йому органом досудового слідства обвинувачення за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Посилаючись на відсутність у його діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року), апелянт зазначав, що доказами його винуватості у вчиненні злочину суд першої інстанції визнав акт від 22 березня 2011 року №1539/03/22/32943990 документальної невиїзної позапланової перевірки КС «Дніпро-Довіра» щодо взаємовідносин з ТОВ «Стела III», акт від 13 квітня 2011 року №2226/05/22/32943990 документальної невиїзної позапланової перевірки КС «Дніпро-Довіра» по взаємовідносинам з ТОВ «Ділтекс Груп», та висновок судово-економічної експертизи від 22 червня 2011 року №3394/3820/5451/11-19.
Апелянт зазначав, що документальні виїзні позапланові перевірки проведені з порушенням вимог ч. 2 ст. 79 ПК України без повідомлення посадових осіб КС «Дніпро-Довіра», ТОВ «Стела III» та ТОВ «Ділтекс Груп» про час та місце їх проведення.
Крім того, при проведенні судово-економічної експертизи від 22 червня 2011 року №3394/3820/5451/11-19 експертом не витребувано та не перевірено оригінали первинних бухгалтерських документів ТОВ «Ділтекс Груп» та ТОВ «Стела III».
Суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав оцінку як доказу даним листа Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровської області №13278/10/04-03-14-02 від 29 серпня 2016 року, відповідно до якого податкові повідомлення - рішення за актами перевірок 2011 року відносно КС «Дніпро Довіра» не приймались, та на даний час, згідно даних з інтегрованої карти платника податків КС «Дніпро Довіра» та ІС «Податковий блок», кредитна спілка має позитивне сальдо у сумі 9574, 84 грн. яке утворилось за період з 13 серпня 2008 р. по 11 лютого 2011 року.
Крім того, ОСОБА_5 посилався на те, що кримінальну справу стосовно нього за ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року) порушено 31 січня 2011 року на підставі аналітичної довідки з питань дотримання вимог податкового законодавства КС «Дніпро-Довіра» № 81/35-30/329439990 від 31 грудня 2010 року, та 16 лютого 2011 року його взято під варту. Разом з тим, невиїзні позапланові перевірки КС «Дніпро-Довіра» проведено 22 березня 2011 року та 13 квітня 2011 року, а судово-економічна експертиза проведена 22 червня 2011 року, тобто через 4 місяці після прийняття рішення про обрання йому запобіжного заходу.
Також на вирок суду першої інстанції надійшла апеляція прокурора у справі - прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_6 , в якій він, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, просив оскаржуваний вирок скасувати, та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року) покарання з урахуванням ч. 2 ст. 53 КК України (у редакції Закону України №4025-VIвід 15 листопада 2011 року) у виді штрафу в розмірі майнової шкоди, завданої злочином, а саме 11 287 107 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, та призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі 8000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного за ч. 2 ст. 200 КК України, у виді штрафу в розмірі 8000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки. На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.
У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Прокурор зазначав, що призначене засудженому за ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року) основне покарання у виді штрафу у розмірі 20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян суперечить вимогам ч. 2 ст. 53 КК України (у редакціїЗакону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року), відповідно до якої, за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
З урахуванням вказаних вимог закону, на думку апелянта, суд першої інстанції при призначенні основного покарання за ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року) повинен був вийти за межі санкції даної статті, та призначити ОСОБА_5 штраф у розмірі майнової шкоди, завданої злочином, яка склала 11 287 107 грн.
Крім того, зазначав, що суд першої інстанції не надав правової оцінки тяжкості вчиненого злочину за ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року), конкретним обставинам справи та даним про особу засудженого, об'єкту злочинного посягання, тяжкості завданих злочином наслідків, відношенню засудженого до вчинених ним злочинів, унаслідок чого призначив йому занадто м'яке додаткове покарання у виді конфіскації 1/2 частини майна, яке є власністю ОСОБА_5 .
Обгрунтовуючи неправильність застосування кримінального закону, прокурор зазначав, що суд першої інстанції, виправдавши ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 200 КК України, не застосував кримінальний закон, який підлягав застосуванню.
На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що недотримання ОСОБА_5 як власником банківського рахунку зазначеної у грошових чеках підстави для отримання готівки - «видача кредитів фізичним особам» не є підробленням засобів доступу до банківських рахунків. На переконання прокурора, підробкою засобів доступу до банківського рахунку є будь-які дії, внаслідок яких створюються підроблені засоби доступу до банківського рахунку, у тому числі фальсифікація відповідних справжніх документів, у даному випадку чеків, а тому ОСОБА_5 вчинив незаконні дії з засобами доступу до банківського рахунку.
Крім того, зазначав, що суд першої інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України на з ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, допустивши при цьому підміну поняття "тяжкі наслідки", які передбачені диспозицією ч. 2 ст. 366 КК України, поняттям "особливо великий розмір", передбаченим диспозицією ч. 3 ст. 212 КК України, та тим самим застосував кримінальний закон, який не підлягає застосуванню.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення засудженого ОСОБА_5 , який просив задовольнити його апеляцію, та заперечував проти задоволення апеляції прокурора, пояснення прокурора ОСОБА_4 , який заперечував проти задоволення поданої засудженим апеляції, та підтримав апеляцію, подану прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_6 , провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженому, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані апеляції задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
За правилами ч. 1 ст. 365 КПК України (у редакції 1960 року), вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
У відповідності до ст. 323 КПК України (у редакції 1960 р.), вирок суду має бути законним та обґрунтованим, підтвердженим перевіреними в судовому засіданні доказами, ґрунтуватись на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин та доказів по справі в їх сукупності і відповідати вимогам закону.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року) характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування; 2) суспільне небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних (ч. 1 ст. 212), великих (ч. 2 ст. 212) або особливо великих (ч. З ст. 212) розмірах; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Згідно примітки до ст. 212 КК України (у редакціїЗакону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року), під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які у п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Суб'єкт вказаного злочину спеціальний. Це: 1) службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форми власності; 2) особа, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; 3) будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі.
Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 366 КК України. Частиною 2 вказаної статті передбачено кримінальну відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
Внесення у офіційні документи неправдивих відомостей передбачає внесення у дійсний офіційний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково (наприклад, внесення неправдивих відомостей у бухгалтерські книги).
Підроблення документів передбачає часткову чи повну заміну змісту дійсного документа.
Складання неправдивих документів - це повне виготовлення документа, що містить інформацію, яка повністю або частково не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам. Видача неправдивих документів означає надання (передачу) його фізичним або юридичним особам або випуск для використання такого документа, зміст якого повністю або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа є і в тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був посвідчений службовою особою і виданий нею фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ.
Згідно п. 4 примітки до ст. 364 КК України, тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вчинення ОСОБА_5 умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому за попередньою змовою групою осіб службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 212 КК України (у редакціїЗакону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року), та умисного, за попередньою змовою групою осіб, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання і видання завідомо неправдивих документів, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за обставин, викладених у вироку, колегія суддів вважає обгрунтованими.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, у судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_5 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року); ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 200 КК України не визнав, від давання показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.
Відповідно до показань ОСОБА_5 , наданих ним на досудовому слідстві під час допиту 16 лютого 2011 року у якості підозрюваного, у 2004 році здійснено реєстрацію неприбуткової організації КС «Дніпро-Довіра». У 2007 році його призначено на посаду голови правління, до його функціональних обов'язків входили контроль за грошовими коштами на рахунках кредитної спілки та видача членам кредитної спілки кредитів. Кредитна спілка мала банківські рахунки у банках «Даніель» та «Національний кредит». Кредити видавались наступним чином: він разом з членом кредитної спілки оформлював договір відкриття кредитної лінії, умовою якого була наявність поручителя в особи, яка має намір отримати кредит. Після того, як грошові кошти від поручителя зараховувались на поточні рахунки КС «Дніпро-Довіра», він особисто видавав їх особі, яка оформлювала договір кредитування. Під час передачі грошових коштів членам спілки ніяких документів він не оформлював, лише після того, як особа отримала грошові кошти, вона повинна була приїхати до нього поставити підпис в касовій книзі КС «Дніпро-Довіра», яка зберігалась у нього вдома за адресою: АДРЕСА_1 . Право першого і другого підпису банківських документів, бухгалтерської та податкової звітності мав лише він та був відповідальним за організацію, керівництво та правильне ведення бухгалтерського обліку, підготовку податкових декларацій, бухгалтерських звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків до бюджету (том 10, а.с. 4-8).
Згідно даних протоколу допиту ОСОБА_5 як обвинуваченого від 25 березня 2011 року, у 2008 році працював ОСОБА_24 на посаді заступника голови правління КС «Дніпро-Довіра», до обов'язків якого входило ведення касової книги кредитної спілки та передача грошових коштів фізичним особам. ОСОБА_24 мав право знімати готівкові кошти з поточного рахунку кредитної спілки. На початку 2009 року ОСОБА_24 звільнено у зв'язку з передачею кредитної спілки іншій юридичній фірмі. Уся документація кредитної спілки знаходилася в офісі, за її ведення відповідав ОСОБА_24
ТОВ «Стела ІІІ» було контрагентом КС «Дніпро-Довіра» та являлось поручителем за членів КС «Дніпро-Довіра», перед ким саме, він не пам'ятає. Взаємовідносини між ТОВ «Стела ІІІ» та КС «Дніпро-Довіра» підтверджуються договорами поруки, яких в нього не залишилось у зв'язку з переданням у 2009 році всієї первинної документації юридичній фірмі, назву якої він не пам'ятає. Документи на підпис надавав йому ОСОБА_24 , а засуджений підписував документи та особисто подавав звіти до ДПІ у м. Дніпродзержинську (том 10, а.с. 35-41)
У судовому засіданні під час апеляційного розгляду засуджений зазначав про відсутність у його діях складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року) та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Винуватість ОСОБА_5 у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року) та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України підтверджується безпосередньо дослідженими судом першої інстанції та детально викладеними у вироку наступними доказами.
Показаннями свідка ОСОБА_11 , наданими ним на досудовому слідстві та оголошеними судом першої інстанції в судовому засіданні у порядку ст. 306 КПК України (у редакції 1960 року), відповідно до яких, він не має відношення до створення, реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ділтекс Груп». Згоди на реєстрацію на його ім'я ТОВ «Ділтекс Груп» він не надавав та довіреностей не видавав. Договорів, як директор ТОВ «Ділтекс Груп», не укладав та не підписував, звітність вищезазначеного товариства не складав, не підписував та до органів податкової служби не подавав. Про КС «Дніпро-Довіра» та її службових осіб йому нічого не відомо. Договорів поруки та інших договорів із зазначеною спілкою ніколи не укладав (том 3, а.с. 221-224).
Показаннями свідка ОСОБА_7 , наданими нею на досудовому слідстві, і оголошеними судом першої інстанції в судовому засіданні у порядку ст. 306 КПК України (у редакції 1960 року), яка показала, що приблизно у грудні 2007 року на прохання малознайомої жінки, за винагороду в розмірі 100 гривень зареєструвала на своє ім'я ТОВ «Стела ІІІ». При цьому грошових коштів, майна та інших матеріальних цінностей до статутного фонду не вносила, наміру займатись підприємницькою діяльністю не мала. До фінансово-господарської діяльності ТОВ «Стела ІІІ» відношення не мала. Їй не відоме місцезнаходження печатки та документів ТОВ «Стела ІІІ», вона не складала звітність вищезазначеного товариства та не подавала її до органів податкової служби. Про КС «Дніпро-Довіра» та її службових осіб їй нічого не відомо. Договорів поруки та інших договорів із зазначеною спілкою ніколи не укладала (том 3, а.с. 250).
Показаннями свідка ОСОБА_9 , наданими ним на досудовому слідстві та оголошеними судом першої інстанції у судовому засіданні у порядку ст. 306 КПК України (у редакції 1960 року), який показав, що про КС «Дніпро-Довіра» та ОСОБА_5 йому нічого не відомо. До складу членів вищезазначеної спілки свідок не входив, пайових внесків не вносив, кредитів не отримував. Договір кредитної лінії від 08 липня 2010 року № 10-КЛ він не підписував, з ОСОБА_11 не знайомий та про ТОВ «Ділтекс-Груп» йому нічого не відомо (том 3, а.с. 240-242).
Показаннями свідка ОСОБА_8 , наданими ним на досудовому слідстві та оголошеними судом першої інстанції в судовому засіданні у порядку ст. 306 КПК України (у редакції 1960 року), який показав, що про КС «Дніпро-Довіра» йому нічого не відомо. До складу членів вищезазначеної спілки він не входив, пайових внесків не вносив та кредитів не отримував. з ОСОБА_5 не знайомий. Договір кредитної лінії від 05 липня 2010 № 8-КЛ він не підписував, з ОСОБА_11 не знайомий, про ТОВ «Ділтекс-Груп» йому нічого не відомо (том 3, а.с. 225-228).
Показаннями свідка ОСОБА_12 , наданими нею на досудовому слідстві та оголошеними судом першої інстанції в судовому засіданні у порядку ст. 306 КПК України (у редакції 1960 року), яка показала, що вона працювала у ВАТ «Пан», яке знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Індустріальна, 5, яке перейменували на ТОВ «Хліб Завод №3». Одного дня, точної дати якого не пам'ятає, вона підписала документи щодо вступу до КС «Дніпро-Довіра». Після цього відношення до діяльності зазначеної спілки не мала. Участі в зборах не приймала, внесків не здійснювала, кредитів від вищезазначеної спілки або інших грошових коштів не отримувала, жодних договорів або інших документів, як член кредитної спілки не підписувала. Свідок показала, що з ОСОБА_5 вона знайома (том 3, а.с. 214-215).
Показаннями свідка ОСОБА_13 , наданими нею на досудовому слідстві та оголошеними судом першої інстанції в судовому засіданні у порядку ст. 306 КПК України (у редакції 1960 року), яка показала, що з 1992 року по 2000 рік обіймала посаду бухгалтера ВАТ «Пан», яке розташоване за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Індустріальна, 5. Згодом було створено ТОВ «Пан», де вона обіймала посаду головного бухгалтера. Приблизно у 2004 році голова ТОВ «Пан» ОСОБА_25 повідомив, що на території товариства створюється КС «Дніпро-Довіра», та вона на його прохання підписала наказ про призначення її на посаду головного бухгалтера спілки. Після цього вона деякий час підписувала звітність КС «Дніпро-Довіра». Відповідно до звітності спілка не діяла, звіти здавались з нульовими показниками. Пайові внески до КС «Дніпро-Довіра» вона не здійснювала, кредити в зазначеній організації не отримувала. Свідок показала, що вона не знайома з ОСОБА_5 (том 3, а.с. 206-207).
Показаннями свідка ОСОБА_14 , наданими нею на досудовому слідстві та оголошеними судом першої інстанції в судовому засіданні у порядку ст. 306 КПК України (у редакції 1960 року), яка показала, що вона з 2001 по 2009 роки обіймала посаду бухгалтера у ВАТ «Пан». Приблизно у 2004 році головою правління ВАТ «Пан» став ОСОБА_26 , який на території підприємства створив КС «Дніпро-Довіра», до складу якої увійшли майже всі співробітники ВАТ «Пан». Її призначили на посаду бухгалтера створеної спілки, однак фактично спілка не діяла та фінансову діяльність не здійснювала. Пайових внесків до КС «Дніпро-Довіра» вона не вносила, кредити та фінансову допомогу в зазначеній організації не отримувала. Ознайомившись з копією реєстру осіб, які брали участь в установчих зборах з організації кредитної спілки, показала, що бачить його вперше, цей документ не підписувала. Свідок показала, що вона не знайома з ОСОБА_5 (том 3, а.с. 203-204).
Аналогічними показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , наданими ними на досудовому слідстві та оголошеними судом першої інстанції в судовому засіданні у порядку ст. 306 КПК України (у редакції 1960 року), які показали, що вони працювали у ВАТ «Пан», яке знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Індустріальна, 5, та не мали відношення до КС «Дніпро-Довіра». Участі в зборах не приймали, внесків не здійснювали, кредитів від вищезазначеної спілки або інших грошових коштів не отримували, жодних договорів або інших документів, як члени кредитної спілки не підписували. З ОСОБА_5 вони не знайомі (том 3, а.с.а.с. 219, 210-211).
Показаннями свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , наданими ними на досудовому слідстві та оголошеними судом першої інстанції в судовому засіданні у порядку ст. 306 КПК України (у редакції 1960 року), які показали, що вони працювали у ВАТ «Пан», яке знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Індустріальна, 5, яке згодом перейменоване на ТОВ «Хліб Завод №3». Свідки показали, що вони не мали відношення до КС «Дніпро-Довіра» та з ОСОБА_5 не знайомі (том 3, а.с.а.с. 193, 192, 191, 187, 185).
Показаннями свідка ОСОБА_23 , наданими нею на досудовому слідстві, і оголошеними судом першої інстанції в судовому засіданні у порядку ст. 306 КПК України (у редакції 1960 року), яка показала, що у 2004 році співробітників хлібзаводу № 3 зібрав директор ОСОБА_25 , який пояснив, що створюється КС «Дніпро-Довіра», у зв'язку з цим запропонував всім співробітникам хлібзаводу стати учасниками цього товариства. Свідок зазначила, що реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах організації кредитної спілки, не підписувала, участі у зборах не приймала, оскільки звільнилася у жовтні 2007 року. Пайові внески до КС «Дніпро-Довіра» вона не здійснювала, кредити в зазначеній організації не отримувала, керівників кредитної спілки не знає. Громадянин ОСОБА_5 їй не знайомий (том 3, а.с. 181).
Крім того, вина ОСОБА_5 підтверджується сукупністю інших наявних у матеріалах кримінальної справи доказів.
Даними акту від 22 березня 2011 року № 1539/03/22/32943990 документальної невиїзної позапланової перевірки КС «Дніпро-Довіра» щодо взаємовідносин з ТОВ «Стела ІІІ» за період з 01 січня 2008 року по 30 грудня 2009 року, у відповідності до якого, в порушення вимог п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено дохід, отриманий КС «Дніпро-Довіра» з інших джерел, що призвело до заниження податку на прибуток за 3-4 квартали 2008 року на загальну суму 6 753 953,75 грн (том 1, а.с. 99-111).
Даними акту від 13 квітня 2011 року №2226/05/22/32943990 документальної невиїзної позапланової перевірки КС «Дніпро-Довіра» по взаємовідносинам з ТОВ «Ділтекс Груп» за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року, у відповідності до якого, в порушення вимог п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено дохід, отриманий КС «Дніпро-Довіра» з інших джерел, що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартал 2010 року на загальну суму 4 533 153 грн (том 1, а.с. 145-169).
Даними висновку судово-економічної експертизи від 22 червня 2011 року №3394/3820/5451/11-19, яким підтверджено висновки актів перевірки від 22 березня 2011 року № 1539/03/22/32943990 та від 13 квітня 2011 року № 2226/05/22/32943990 (том 9, а.с. 218-235).
Даними протоколу огляду документів від 03 березня 2011 року, під час якого оглянуто документи та предмети, виявлені та вилучені під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , у тому числі: договір кредитної лінії від 05 липня 2010 року № 8 КЛ про надання кредиту ОСОБА_8 ; договір кредитної лінії від 08 липня 2010 року № 10 КЛ про надання кредиту ОСОБА_9 ; договір поруки від 05 липня 2010 року № 8 та договір поруки від 08 липня 2010 року № 10, укладені між КС «Дніпро-Довіра» та ТОВ «Ділтекс Груп», про виконання зобов'язань з погашення кредиту отриманого фізичними особами (том 4, а.с. 11-21).
Даними договору поруки від 05 липня 2010 року № 8, згідно умов якого ТОВ «Ділтекс Груп» в особі директора ОСОБА_11 (поручитель) зобов'язується відповідати перед КС «Дніпро-Довіра» в особі голови правління ОСОБА_5 (кредитором) за виконання всіх зобов'язань громадянина ОСОБА_8 (позичальник), які виникли відповідно до договору кредитної лінії від 05 липня 2010 року № 8-КЛ, укладеному між кредитором та озичальником (том 4, а.с.114-115).
Даними договору поруки від 08 липня 2010 року № 10, відповідно до якого, ТОВ «Ділтекс Груп» в особі директора ОСОБА_11 (поручитель) зобов'язується відповідати перед КС «Дніпро-Довіра» в особі голови правління ОСОБА_5 (кредитором) за виконання всіх зобов'язань громадянина ОСОБА_9 (позичальник), які виникли відповідно до договору кредитної лінії від 08 липня 2010 №10-КЛ, що укладений між кредитором та позичальником (том 4, а.с.112-113).
Даними висновку судової почеркознавчої експертизи від 07 квітня 2011 року № 175, предметом експертного дослідження якої були договір поруки від 05 липня 2010 року № 8 та договір поруки від 08 липня 2010 року № 10. У відповідності до висновків вказаної ескпертизи, підпис від імені ОСОБА_9 в графі «Підпис» договору кредитної лінії від 08 липня 2010 № 10-КЛ виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою з ретельним наслідуванням справжнім підписам ОСОБА_9 (том 9, а.с.172-175).
Даними висновку судової почеркознавчої експертизи від 21 березня 2011 року № 195 , у відповідності до якого, підпис від імені ОСОБА_8 в графі «Підпис» договору кредитної лінії № 8-КЛ від 05 липня 2010 року виконаний не ОСОБА_8 , а, ймовірно, ОСОБА_5 (том 9, а.с. 181-189).
Винуватість ОСОБА_5 також підтверджується документами щодо відкриття та використання рахунку № НОМЕР_2 , який належить КС «Дніпро-Довіра», відповідно до яких у період з 06 лютого 2008 року по 24 квітня 2009 року здійснювалось перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ «Стела ІІІ» № НОМЕР_1 у філії ЗАТ «ФС Банк» у м. Києві на розрахунковий рахунок КС «Дніпро-Довіра» № НОМЕР_2 у ПАТ «Комерційний Банк «Даніель» у м. Києві, на загальну суму 27 015 814,89 грн, з призначенням платежу: «повернення коштів згідно договорів поруки»; документами щодо відкриття та використання рахунку № НОМЕР_2 , який належить КС «Дніпро-Довіра», відповідно до яких у в період з 12 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року здійснено перерахування коштів з розрахункового рахунку ТОВ «Ділтекс груп» № НОМЕР_3 у філії АТ «ІмексБанк» у м. Києві на розрахунковий рахунок КС «Дніпро-Довіра» № НОМЕР_4 у ПАТ «Комерційний Банк «Даніель» у м. Києві на загальну суму 18132613 грн, з призначенням платежу: «повернення грошових коштів згідно договорів поруки № 8 від 05 липня 2010 та № 10 від 08 липня 2010»; грошовими чеками КС «Дніпро-Довіра» серії: ЛД № 9100611 від 23.02.09, ЛД № 9100607 від 28.01.09, ЛД № 9100608 від 02.02.09, ЛД № 9100609 від 05.02.09, ЛД № 9100610 від 09.02.09, ЛД № 9100603 від 21.01.09, ЛД № 9100605 від 26.01.09, ЛД № 9100606 від 27.01.09, ЛД № 2817924 від 14.01.09, ЛД № 2817925 від 15.01.09, ЛД № 9100601 від 16.01.09, ЛД № 2817923 від 30.12.08, ЛД № 9100602 від 19.01.09, ЛД № 2817165 від 10.11.08, ЛД № 2817169 від 12.11.08, ЛД № 2817172 від 14.11.08, ЛД № 2817173 від 17.11.08, ЛД № 2817174 від 18.11.08, ЛД № 2817175 від 19.11.08, ЛД № 2817901 від 20.11.08, ЛД № 2817902 від 21.11.08, ЛД № 2817903 від 25.11.08, ЛД № 2817905 від 26.11.08, ЛД № 2817907 від 05.12.08, ЛД № 2817908 від 08.12.08, ЛД № 2817909 від 10.12.08, ЛД № 2817913 від 17.12.08, ЛД № 2817914 від 19.12.08, ЛД № 2817915 від 22.12.08, ЛД № 2817916 від 23.12.08, ЛД № 2817917 від 24.12.08, ЛД № 2817919 від 26.12.08, ЛД № 2817922 від 29.12.08, ЛД № 6283324 від 25.09.08, ЛД № 6283325 від 26.09.08, ЛД № 2815301 від 29.09.08, ЛД № 2815303 від 30.09.08, ЛД № 2815304 від 01.10.08,ЛД № 2815307 від 02.10.08, ЛД № 2815309 від 03.10.08, ЛД № 2815312 від 06.10.08, ЛД № 2815313 від 07.10.08, ЛД № 2815314 від 08.10.08, ЛД № 2815316 від 09.10.08, ЛД № 2815318 від 13.10.08, ЛД № 2815317 від 10.10.08, ЛД № 2815320 від 15.10.08, ЛД № 2815321 від 16.10.08, ЛД № 2815322 від 17.10.08, ЛД № 2815323 від 20.10.08, ЛД № 2815324 від 21.10.08, ЛД № 2815325 від 22.10.08, ЛД № 2817152 від 24.10.08, ЛД 2817151 від 23.10.08, ЛД № 2817153 від 27.10.08, ЛД № 2817154 від 28.10.08, ЛД № 2817154 від 28.10.08, ЛД № 2817155 від 29.10.08, ЛД № 2817156 від 30.10.08, ЛД № 2817157 від 31.10.08, ЛД № 2817161 від 04.11.08, ЛД № 2817160 від 03.11.08, ЛД № 2817162 від 05.11.08, ЛД № 2817163 від 06.11.08, ЛД № 6283306 від 03.09.08, ЛД № 2817164 від 07.11.08, ЛД № 6283305 від 02.09.08, ЛД № 6283304 від 29.08.08, ЛД № 6283303 від 28.08.08, ЛД № 6283302 від 22.08.08, ЛД № 6283311 від 10.09.08, ЛД № 6283312 від 11.09.08, ЛД № 6283313 від 12.09.08, ЛД № 6283308 від 05.09.08, ЛД № 6283314 від 15.09.08, ЛД № 6283316 від 16.09.08, ЛД № 6283317 від 17.09.08, ЛД № 6283323 від 24.09.08, ЛД № 6283301 від 21.08.08, ЛД № 2817166 від 11.11.08, ЛД № 6283310 від 09.09.08, ЛД № 6283307 від 04.09.08, ЛД № 6283309 від 08.09.08, ЛЖ № 7228271 від 18.01.11, ЛЖ № 7228270 від 17.01.11, ЛЖ № 7228266 від 12.01.11, ЛЖ № 7228265 від 11.01.11, ЛЖ № 7228268 від 14.01.11, ЛЖ № 7228264 від 10.01.11, ЛЖ № 7228267 від 13.01.11, ЛЖ № 7228261 від 30.12.10, ЛЖ № 7228263 від 06.01.11, ЛЖ № 7228259 від 29.12.10, ЛЖ № 7228262 від 31.12.10, ЛЖ № 7228258 від 28.12.10, ЛЖ № 7228254 від 23.12.10, ЛЖ № 7228252 від 22.12.10, ЛЖ № 7228257 від 27.12.10, ЛЖ № 7228255 від 24.12.10, ЛЖ № 7228251 від 21.12.10, ЛЖ № 3737697 від 15.12.10, ЛЖ № 3737700 від 20.12.10, ЛЖ № 3737699 від 17.12.10, ЛЖ № 3737696 від 14.12.10, ЛЖ № 3737698 від 16.12.10, ЛЖ № 3737695 від 13.12.10, ЛЖ № 3737694 від 10.12.10, ЛЖ № 3737693 від 09.12.10, ЛЖ № 3737689 від 03.12.10, ЛЖ № 3737691 від 07.12.10, ЛЖ № 3737688 від 02.12.10, ЛЖ № 3737687 від 01.12.10, ЛЖ № 3737686 від 30.11.10, ЛЖ № 3737685 від 29.11.10, ЛЖ № 3737690 від 06.12.10, ЛЖ № 3737683 від 26.11.10, ЛЖ № 3736950 від 15.11.10, ЛЖ 3737682 від 25.11.10, ЛЖ № 3737681 від 23.11.10, ЛЖ № 3737679 від 22.11.10, ЛЖ № 3737678 від 18.11.10, ЛЖ № 3737677 від 16.11.10, ЛЖ № 3736949 від 12.11.10, ЛЖ № 3736948 від 11.11.10, ЛЖ № 3736947 від 09.11.10, ЛЖ № 3736946 від 03.11.10, ЛЖ № 3736945 від 02.11.10, ЛЖ № 3736944 від 01.11.10, ЛЖ № 3736942 від 29.10.10, ЛЖ № 3736941 від 28.10.10, ЛЖ № 3736940 від 22.10.10, ЛЖ № 3736939 від 21.10.10, ЛЖ № 3736937 від 20.10.10, ЛЖ № 3737692 від 08.12.10, ЛЖ № 3736936 від 19.10.10, ЛЖ № 3736935 від 18.10.10, ЛЖ № 3736934 від 15.10.10, ЛЖ № 3736933 від 14.10.10, ЛЖ № 3736932 від 13.10.10, ЛЖ № 3736931 від 12.10.10, ЛЖ № 3736930 від 11.10.10, ЛЖ № 3736929 від 08.10.10, ЛЖ № 3736928 від 06.10.10, ЛЖ № 3736927 від 05.10.10, ЛЖ № 3736926 від 04.10.10, ЛЖ № 4398900 від 01.10.10, ЛЖ № 4398899 від 30.09.10, ЛЖ № 4398898 від 29.09.10, ЛЖ № 4398897 від 28.09.10, ЛЖ № 4398896 від 27.09.10, ЛЖ № 4398895 від 24.09.10, ЛЖ № 4398894 від 23.09.10, ЛЖ № 4398893 від 21.09.10, ЛЖ № 4398888 від 07.09.10, ЛЖ № 4398892 від 20.09.10, ЛЖ № 4398891 від 17.09.10, ЛЖ № 4398890 від 14.09.10, ЛЖ № 4398889 від 08.08.10, ЛЖ № 4398886 від 06.09.10, ЛЖ № 4398887 від 06.09.10, ЛЖ № 4398885 від 02.09.10, ЛЖ № 4398884 від 01.09.10, ЛЖ № 4398883 від 31.08.10, ЛЖ № 4398880 від 26.08.10, ЛЖ № 4398879 від 21.08.10, ЛЖ № 4398878 від 20.08.10, ЛЖ № 4398877 від 19.08.10, ЛЖ № 5241847 від 12.08.10, ЛЖ № 4398882 від 30.08.10, ЛЖ № 4398881 від 27.08.10, ЛЖ № 4398876 від 18.08.10, ЛЖ № 5241850 від 17.08.10, ЛЖ № 5241849 від 16.08.10, ЛЖ № 5241848 від 13.08.10, ЛЖ № 5241846 від 11.08.10, ЛЖ № 5241845 від 10.08.10, ЛЖ № 5241844 від 09.08.10, ЛЖ № 5241843 від 06.08.10, ЛЖ № 5241838 від 30.07.10, ЛЖ № 5241837 від 29.07.10, ЛЖ № 5241842 від 05.07.10, ЛЖ № 5241836 від 28.07.10, ЛЖ № 5241841 від 04.08.10, ЛЖ № 5241835 від 27.07.10, ЛЖ № 5241840 від 03.08.10, ЛЖ № 5241839 від 02.08.10, ЛЖ № 5241834 від 26.07.10, ЛЖ № 5241826 від 13.07.10, ЛЖ № 5232006 від 31.01.11, ЛЖ № 7228274 від 20.01.11, ЛЖ № 5241833 від 22.07.10, ЛЖ № 5241832 від 21.07.10, ЛЖ № 5241830 від 19.07.10, ЛЖ № 5241829 від 16.07.10, ЛЖ № 5232005 від 28.01.11, ЛЖ № 5241828 від 15.07.10, ЛЖ № 5232003 від 27.01.11, ЛЖ № 5232002 від 26.01.11, ЛЖ № 5232001 від 25.01.11, ЛЖ № 7228275 від 24.01.11, ЛЖ № 7228272 від 19.01.11, ЛЖ № 7228273 від 20.01.11, ЛЖ № 5232 019 від 16.02.11, ЛЖ № 5232011 від 07.02.11, ЛЖ № 5232013 від 09.02.11, ЛЖ № 5232016 від 14.02.11, ЛЖ № 5232012 від 08.02.11, ЛЖ № 5232014 від 10.02.11, ЛЖ № 5232015 від 11.02.11, ЛЖ № 5232017 від 15.02.11, ЛЖ № 5232010 від 04.02.11, ЛЖ № 5232009 від 03.02.11, ЛЖ № 5232008 від 02.02.11, ЛЖ № 5232007 від 01.02.11 (том 5 а.с. 4-206 (том 6, а.с. 3- 186).
Даними висновку судової почеркознавчої експертизи від 29 квітня 2011 року №213, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_5 у вищезазначених грошових чеках виконані ОСОБА_5 (том 9, а.с. 199-208).
Даними висновку судової почеркознавчої експертизи від 25 червня 2011 року №185, згідно якого підписи від імені ОСОБА_5 у податковому звіті про використання коштів неприбутковими установами й організаціями КС «Дніпро-Довіра» за 3-й квартал 2008 року (вх. 87239 від 14 жовтня 2008); податковому звіті про використання коштів неприбутковими установами й організаціями КС «Дніпро-Довіра» за 2008 рік (вх. № 116710 від 20 січня 2009); податковому звіті про використання коштів неприбутковими установами й організаціями КС «Дніпро-Довіра» за 3-й квартал 2010 року (вх. № 7334 від 03 листопада 2010) виконані ОСОБА_5 (том 9, а.с. 245-249).
Даними досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції документів юридично-облікової справи та податкової звітності КС «Дніпро-Довіра», які підтверджують, що ОСОБА_5 упродовж 2008-2010 років підписував податкову звітність КС «Дніпро-Довіра», в якій були відображенні завідомо неправдиві відомості щодо діяльності організації (том 1, а.с. 172-235).
Даними досліджених судом першої інстанції реєстраційних документів, вилучених 17 травня 2011 року у виконавчому комітеті Дніпродзержинської міськради, з яких убачається, що ОСОБА_5 з 15 листопада 2007 року займав посаду голови правління КС «Дніпро-Довіра» (том 2, а.с.2-48).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтувалося на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до вимог закону, надав оцінку кожному із зазначених доказів, та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року) та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Доводи апеляції прокурора про те, що суд першої інстанції необгрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, здійснивши, на думку прокурора, підміну поняття "тяжкі наслідки", передбаченого диспозицією ч. 2 ст. 366 КК України поняттям "особливо великий розмір", колегія суддів вважає необгрунтованими.
Так, кваліфікуючи дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, суд першої інстанції правильно виходив з того, що кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 366 КК України настає у разі, коли службове підроблення призвело до спричинення реальної майнової шкоди і ця шкода перебуває у прямому причинному зв'язку саме із службовим підробленням.
Шкода охоронюваним законом інтересам заподіюється, як правило, не самим по собі підробленням офіційних документів, а внаслідок використання їх. Використання підроблених офіційних документів не є конструктивною ознакою службового підроблення, тому визначення причинного зв'язку між службовим підробленням та тяжкими наслідками залежить від того, ким саме - іншою особою чи самим підробником, в якому значенні, з якою метою використовуються ці документи.
Враховуючи, що підроблені офіційні документи ОСОБА_5 використав як засіб (спосіб, умови) вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року), усвідомлюючи, що підроблення документів є необхідною дією для вчинення саме цього посягання, та до тяжких наслідків у вигляді ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах призвели саме дії ОСОБА_5 з ухилення від сплати податків, у зв'язку з чим його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у діях ОСОБА_5 відсутня така кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, як тяжкі наслідки.
За таких обставин, всупереч доводам апеляції прокурора у справі, суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, ретельно перевіривши наявні в матеріалах докази, дійшов правильного висновку про необхідність перекваліфікації дій засудженого з ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення, наведені у вироку докази зібрані у відповідності до вимог КПК 1960 року, обґрунтовано визнані належними і допустимими та такими, що доводять винуватість засудженого у вчиненні умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене за попередньою змовою групою осіб службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року), та в умисному, за попередньою змовою групою осіб внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складенні та виданні завідомо неправдивих документів, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Доводи, викладені в апеляції засудженого ОСОБА_5 про відсутність у його діях складу інкримінованих йому злочинів, перевірялися як судом першої інстанції під час судового розгляду, так і колегією суддів під час апеляційного розгляду, та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Доводи засудженого про відсутність у його діях складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 (у редакції Закону України №4025-VIвід 15 листопада 2011 року) та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, спростовуються дослідженими судом першої інстанції: актами податкових перевірок № 1539/03/22/32943990 від 22 березня 2011 року та№2226/05/22/32943990 від 13 квітня 2011 року, висновком судово-економічної експертизи від 22 червня 2011 року №3394/3820/5451/11-19, якими встановлено ухилення службовими особами КС "Дніпро-Довіра" від сплати податку на прибуток; поясненнями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ОСОБА_8 та висновками судових почеркознавчих експертиз, які підтверджують, що вказані особи не мають відношення до ТОВ «Стела III» та ТОВ «Ділтекс Груп», а підписи на кредитних договорах та договорах поруки вчинені іншими особами; речовими доказами у справі.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно визнав висновок судової почеркознавчої експертизи №195 від 21 березня 2011 року належним та допустимим доказом його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки в ньому вказано лише про ймовірність підписання договору ОСОБА_5 , ретельно перевірялись колегією суддів, але не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Судова почеркознавча експертиза проведена за правилами, передбаченими ст.ст. 75, 77 КПК України (у редакції 1960 року).
Відповідно до даних протоколу ознайомлення з висновками експертизи від 04 липня 2011 року, ОСОБА_5 ознайомлений з висновками судової почеркознавчої експертизи №195 від 21 березня 2011 року, заяв та заперечень стосовно висновків експертизи не висловлював (том 9, а.с. 190).
Під час досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_5 не заявляв клопотань щодо про проведення повторної чи додаткової судової почеркознавчої експертизи.
Доводи апеляційної скарги про те, що акт від 22 березня 2011 року №1539/03/22/32943990 документальної невиїзної позапланової, акт від 13 квітня 2011 року №2226/05/22/32943990 документальної невиїзної позапланової перевірки та висновок судово-економічної експертизи від 22 червня 2011 року №3394/3820/5451/11-19 є неналежними та недопустимими доказами, оскільки невиїзні позапланові перевірки КС «Дніпро-Довіра» та судово-економічна експертиза проведені після порушення кримінальної справи стосовно нього за ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року), колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не грунтуються на вимогах закону.
У відповідності до частин 1, 3 ст. 66 КПК України (у редакції 1960 року), особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в
справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в
порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і
як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків;
вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і
громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть
встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення
ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську
таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі,
встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян,
підприємств, установ і організацій.
У передбачених законом випадках особа, яка провадить
дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх
провадженні, вправі доручити підрозділам, які здійснюють
оперативно-розшукову діяльність, провести оперативно-розшукові
заходи чи використати засоби для отримання фактичних даних, які
можуть бути доказами у кримінальній справі.
Пленум Верховного Суду України у п. 21 постанови №15 від 08 жовтня 2004 року «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» роз'яснив, що при розгляді справ про злочини, пов'язані з ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, судам слід мати на увазі, що фактичні дані, які підтверджують наявність чи відсутність у діях підсудного складу такого злочину, можуть бути встановлені висновком експерта або за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства і ревізії фінансово-господарської діяльності.
Як убачається із матеріалів кримінальної справи, постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві ОСОБА_27 від 31 січня 2011 року порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 212 КК України, із наведенням у ній відповідно до вимог ст. 94 КПК України (у редакції 1960 р.) приводів і підстав до порушення кримінальної справи (том 1, а.с. 12-14).
Постановами слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві ОСОБА_27 від 01 березня 2011 року у кримінальній справі стосовно ОСОБА_5 призначено документальну невиїзну позапланову перевірку КС «Дніпро-Довіра» щодо взаємовідносин з ТОВ «Стела ІІІ» за період з 01 січня 2008 року по 30 грудня 2009 року, та документальну невиїзну позапланову перевірки КС «Дніпро-Довіра» по взаємовідносинам з ТОВ «Ділтекс Груп» за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року (том 1, а.с. а.с. 96-97, 142-143).
Постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві ОСОБА_27 від 05 квітня 2011 року у кримінальній справі стосовно ОСОБА_5 призначено судово-економічну експертизу (том 9, а.с. 210-214).
Таким чином, податкові документальні невиїзні позапланові перевірки та судово-економічна експертиза проводились на підставі постанов слідчого у межах досудового слідства у кримінальній справі стосовно ОСОБА_5 , прийнятих відповідно до вимог закону та у спосіб, передбачений КПК України (у редакції 1960 р.).
Складені за наслідками проведених документальних позапланових перевірок акти, та висновок судово-економічної експертизи відповідно до ст. 65 КПК України є доказами в кримінальній справі, а тому обґрунтовано визнані судом першої інстанції належними та допустимими доказами винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VIвід 15 листопада 2011 року).
Посилання ОСОБА_5 на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав оцінку даним листа Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровської області №13278/10/04-03-14-02 від 29 серпня 2016 року, відповідно до якого податкові повідомлення - рішення за актами перевірок 2011 року відносно КС «Дніпро Довіра» не приймались, є безпідставними, оскільки такі відомості не свідчать про відсутність у його діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VIвід 15 листопада 2011 року).
Так, статтею 78 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок. Згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 цієї статті, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку.
Згідно положень абзацу першого пункту 58.4 статті 58 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки), у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених норм ПК України убачається, що матеріали документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, а тому відсутність податкових повідомлень - рішень за актами перевірок 2011 року відносно КС «Дніпро Довіра» не впливає на висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року).
Посилання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на те, що документальні виїзні позапланові перевірки проведені з порушенням вимог ч. 2 ст. 79 ПК України, зокрема без повідомлення посадових осіб КС «Дніпро-Довіра», ТОВ «Стела III» та ТОВ «Ділтекс Груп» про час та місце їх проведення, не свідчать про недопустимість фактичних даних, що містяться в акті від 22 березня 2011 року №1539/03/22/32943990 документальної невиїзної позапланової перевірки, акті від 13 квітня 2011 року №2226/05/22/32943990 документальної невиїзної позапланової перевірки та висновку судово-економічної експертизи від 22 червня 2011 року №3394/3820/5451/11-19.
Крім того, апелянтом під час апеляційного розгляду не надано доказів на підтвердження оскарження ним дій працівників податкових органів під час проведення документальної позапланової перевірки КС «Дніпро-Довіра» щодо взаємовідносин з ТОВ «Стела III» та документальної невиїзної позапланової перевірки КС «Дніпро-Довіра» по взаємовідносинам з ТОВ «Ділтекс Груп».
Ухвалюючи виправдувальний вирок щодо висунутого ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 2 ст. 200 КК України за повторну підробку засобів доступу до банківського рахунку, суд першої інстанції виходив з того, що в діянні ОСОБА_5 відсутній склад вказаного злочину.
Переглянувши вирок суду першої інстанції в межах апеляції прокурора, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляції прокурора у цій частині, виходячи з наступного.
Відповідно до висунутого ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 2 ст. 200 КК України, ОСОБА_5 в процесі реалізації злочинного плану, направленого на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, в період 2008-2011 років, діючи в порушення вимог Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління НБУ від 14 серпня 2003 № 337, підробив ряд грошових чеків КС «Дніпро-Довіра», в які вніс завідомо неправдиві відомості.
Так, 21 серпня 2008 року ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні ПАТ «Комерційний банк «Даніель» за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 3-А, підписав грошовий чек КС «Дніпро-Довіра» серії ЛД № 6283301 та на його звороті у другій графі «Цілі витрат» власноручно вніс завідомо неправдивий надпис: «видача кредитів фізичним особам». Свій підпис та власноручний надпис ОСОБА_5 зробив, достовірно усвідомлюючи, що фактично кредитів членам кредитної спілки видавати не буде, після чого зазначений грошовий чек передав для виконання працівникам банку.
Крім того, 22 серпня 2008 року ОСОБА_5 , перебуваючи у цьому ж приміщенні ПАТ«Комерційний банк «Даніель», діючи повторно, підписав грошовий чек КС «Дніпро-Довіра» серії ЛД № 6283302, на зворотному боці якого у другій графі «Цілі витрат» власноручно вніс завідомо неправдивий надпис: «видача кредитів фізичним особам». Свій підпис та власноручний надпис ОСОБА_5 зробив, достовірно усвідомлюючи, що фактично кредитів членам кредитної спілки видавати не буде, після чого зазначений грошовий чек передав для виконання працівникам банку.
У подальшому, ОСОБА_5 , діючи за аналогічних обставин, у період з серпня 2008 року по лютий 2011 року підробив грошовий чек серії ЛД № 2817923 від 30.12.08; грошовий чек серії ЛД № 2817165 від 10.11.08; грошовий чек серії ЛД № 2817169 від 12.11.08; грошовий чек серії ЛД № 2817172 від 14.11.08; грошовий чек серії ЛД № 2817173 від 17.11.08; грошовий чек серії ЛД № 2817174 від 18.11.08; грошовий чек серії ЛД № 2817175 від 19.11.08; грошовий чек серії ЛД № 2817901 від 20.11.08; грошовий чек серії ЛД № 2817902 від 21.11.08; грошовий чек серії ЛД № 2817903 від 25.11.08; грошовий чек серії ЛД № 2817905 від 26.11.08; грошовий чек серії ЛД № 2817907 від 05.12.08; грошовий чек серії ЛД № 2817908 від 08.12.08; грошовий чек серії ЛД № 2817909 від 10.12.08; грошовий чек серії ЛД № 2817913 від 17.12.08; грошовий чек серії ЛД № 2817914 від 19.12.08; грошовий чек серії ЛД № 2817915 від 22.12.08; грошовий чек серії ЛД № 2817916 від 23.12.08; грошовий чек серії ЛД № 2817917 від 24.12.08; грошовий чек серії ЛД № 2817919 від 26.12.08; грошовий чек серії ЛД № 2817922 від 29.12.08; грошовий чек серії ЛД № 6283324 від 25.09.08; грошовий чек серії ЛД № 6283325 від 26.09.08; грошовий чек серії ЛД № 2815301 від 29.09.08; грошовий чек серії ЛД № 2815303 від 30.09.08; грошовий чек серії ЛД № 2815304 від 01.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2815307 від 02.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2815309 від 03.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2815312 від 06.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2815313 від 07.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2815314 від 08.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2815316 від 09.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2815318 від 13.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2815317 від 10.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2815320 від 15.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2815321 від 16.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2815322 від 17.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2815323 від 20.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2815324 від 21.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2815325 від 22.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2817152 від 24.10.08; грошовий чек серії ЛД 2817151 від 23.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2817153 від 27.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2817154 від 28.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2817154 від 28.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2817155 від 29.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2817156 від 30.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2817157 від 31.10.08; грошовий чек серії ЛД № 2817161 від 04.11.08; грошовий чек серії ЛД № 2817160 від 03.11.08; грошовий чек серії ЛД № 2817162 від 05.11.08; грошовий чек серії ЛД № 2817163 від 06.11.08; грошовий чек серії ЛД № 6283306 від 03.09.08; грошовий чек серії ЛД № 2817164 від 07.11.08; грошовий чек серії ЛД № 6283305 від 02.09.08; грошовий чек серії ЛД № 6283304 від 29.08.08; грошовий чек серії ЛД № 6283303 від 28.08.08; грошовий чек серії ЛД № 6283311 від 10.09.08; грошовий чек серії ЛД № 6283312 від 11.09.08; грошовий чек серії ЛД № 6283313 від 12.09.08; грошовий чек серії ЛД № 6283308 від 05.09.08; грошовий чек серії ЛД № 6283314 від 15.09.08; грошовий чек серії ЛД № 6283316 від 16.09.08; грошовий чек серії ЛД № 6283317 від 17.09.08; грошовий чек серії ЛД № 6283323 від 24.09.08; грошовий чек серії ЛД № 2817166 від 11.11.08; грошовий чек серії ЛД № 6283310 від 09.09.08; грошовий чек серії ЛД № 6283307 від 04.09.08; грошовий чек серії ЛД № 6283309 від 08.09.08; грошовий чек серії ЛД № 9100611 від 23.02.09; грошовий чек серії ЛД № 9100607 від 28.01.09; грошовий чек серії ЛД № 9100608 від 02.02.09; грошовий чек серії ЛД № 9100609 від 05.02.09; грошовий чек серії ЛД № 9100610 від 09.02.09; грошовий чек серії ЛД № 9100603 від 21.01.09; грошовий чек серії ЛД № 9100605 від 26.01.09; грошовий чек серії ЛД № 9100606 від 27.01.09; грошовий чек серії ЛД № 2817924 від 14.01.09; грошовий чек серії ЛД № 2817925 від 15.01.09; грошовий чек серії ЛД № 9100601 від 16.01.09; грошовий чек серії ЛД № 9100602 від 19.01.09; грошовий чек серії ЛЖ № 7228261 від 30.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 7228259 від 29.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 7228262 від 31.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 7228258 від 28.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 7228254 від 23.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 7228252 від 22.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 7228257 від 27.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 7228255 від 24.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 7228251 від 21.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737697 від 15.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737700 від 20.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737699 від 17.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737696 від 14.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737698 від 16.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737695 від 13.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737694 від 10.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737693 від 09.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737689 від 03.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737691 від 07.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737688 від 02.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737687 від 01.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737686 від 30.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737685 від 29.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737690 від 06.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737683 від 26.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736950 від 15.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737682 від 25.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737681 від 23.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737679 від 22.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737678 від 18.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737677 від 16.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736949 від 12.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736948 від 11.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736947 від 09.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736946 від 03.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736945 від 02.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736944 від 01.11.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736942 від 29.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736941 від 28.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736940 від 22.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736939 від 21.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736937 від 20.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3737692 від 08.12.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736936 від 19.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736935 від 18.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736934 від 15.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736933 від 14.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736932 від 13.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736931 від 12.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736930 від 11.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736929 від 08.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736928 від 06.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736927 від 05.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 3736926 від 04.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398900 від 01.10.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398899 від 30.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398898 від 29.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398897 від 28.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398896 від 27.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398895 від 24.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398894 від 23.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398893 від 21.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398888 від 07.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398892 від 20.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398891 від 17.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398890 від 14.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398889 від 08.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398886 від 06.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398887 від 06.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398885 від 02.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398884 від 01.09.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398883 від 31.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398880 від 26.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398879 від 21.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398878 від 20.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398877 від 19.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241847 від 12.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398882 від 30.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398881 від 27.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 4398876 від 18.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241850 від 17.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241849 від 16.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241848 від 13.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241846 від 11.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241845 від 10.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241844 від 09.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241843 від 06.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241838 від 30.07.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241837 від 29.07.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241842 від 05.07.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241836 від 28.07.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241841 від 04.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241835 від 27.07.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241840 від 03.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241839 від 02.08.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241834 від 26.07.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241826 від 13.07.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241833 від 22.07.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241832 від 21.07.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241830 від 19.07.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241829 від 16.07.10; грошовий чек серії ЛЖ № 5241828 від 15.07.10; грошовий чек серії ЛЖ № 7228271 від 18.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 7228270 від 17.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 7228266 від 12.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 7228265 від 11.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 7228268 від 14.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 7228264 від 10.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 7228267 від 13.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232006 від 31.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 7228274 від 20.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 7228263 від 06.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232005 від 28.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232003 від 27.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232002 від 26.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232001 від 25.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 7228275 від 24.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 7228272 від 19.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 7228273 від 20.01.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232 019 від 16.02.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232011 від 07.02.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232013 від 09.02.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232016 від 14.02.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232012 від 08.02.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232014 від 10.02.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232015 від 11.02.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232017 від 15.02.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232010 від 04.02.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232009 від 03.02.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232008 від 02.02.11; грошовий чек серії ЛЖ № 5232007 від 01.02.11.
Відповідно до ч. 4 ст. 327 КПК України 1960 року, виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Об'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК України, є встановлений порядок виготовлення, використання та обігу документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, який забезпечує нормальне функціонування банківської системи України.
Предметом злочину при підробці є: документи на переказ, платіжні картки, інші засоби доступу до банківських рахунків електронних грошей.
Об'єктивна сторона злочину полягає у: підробці; придбанні; зберіганні; перевезенні; пересиланні: використанні чи збуті зазначених вище предметів.
Підробкою предметів цього злочину є будь-які дії, внаслідок яких створюються підроблені документи на переказ, платіжні картки чи інші засоби доступу до банківських рахунків, у т.ч. фальсифікація відповідних справжніх предметів, внаслідок якої з їх застосуванням можуть бути проведені незаконні (ініційовані не власником рахунка або не забезпечені наявністю грошей на банківському рахунку) перекази грошових коштів або ж доступ до інформації щодо певного банківського рахунка отримує неуповноважена на це особа. Підробка може бути здійснена за допомогою спеціального технічного обладнання, комп'ютерних програмних засобів або у будь-який інший спосіб (дописка, підчистка, виправлення у паперових документах тощо).
Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей - це створення повністю фальсифікованого предмета або часткова фальсифікація справжнього предмета. Способи підробки можуть бути різними: використання комп'ютерних програм, спеціального технічного обладнання, зміна чи доповнення тексту у паперових документах тощо. У будь-якому випадку підробка призводить до появи фальсифікованого предмета, який може використовуватись за функціонально-цільовим призначенням справжнього предмета.
Тому у кримінальному правопорушенні за вказаною статтею підлягає доказуванню, що підсудним було вчинено створення повністю фальсифікованого предмета чи часткову фальсифікацію справжнього предмету, у даному випадку - грошових чеків, які надавались до банківської установи.
Відсутність або недоведеність факту підроблення інших засобів доступу до банківських рахунків у конкретному випадку виключає цей злочин.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 як особа, уповноважена на розпорядження банківським рахунком КС "Дніпро-Давіра", мав законні підстави для доступу до її рахунку та, використовуючи повноваження голови правління КС «Дніпр-Довіра», розпоряджався коштами КС «Дніпро-Довіра», у тому числі шляхом надання банку доручень, оформлених у вигляді грошових чеків, для отримання готівкових коштів.
ОСОБА_5 використовував справжні грошові чеки з виданих банком чекових книжок, за допомогою яких отримував доступ виключно до рахунку КС «Дніпро-Довіра», а недотримання власником банківського рахунку зазначеної у грошових чеках підстави для отримання готівки - «видача кредитів фізичним особам» може розглядатись як порушення вимог нормативних актів Національного банку України та інших уповноважених органів, порушення платіжної дисципліни, однак не є підробленням засобів доступу до банківських рахунків.
За таких обставин, у діях ОСОБА_5 відсутня така ознака об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК України, як підроблення, тобто фальсифікація засобів доступу до банківського рахунку.
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, на підставі досліджених з достатньою повнотою та належним чином оцінених доказів, що стосуються пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 2 ст. 200 КК України, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про виправдання ОСОБА_5 у зв'язку із відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК України, обгрунтованим, законним та вмотивованим, а доводи апеляції прокурора у цій частині є безпідставними.
Колегія суддів звертає увагу на те, що як у поданій апеляції, так і у судовому засіданні під час апеляційного розгляду, прокурор не заперечував встановлених судом першої інстанції фактичних обставин, відповідно до яких ОСОБА_5 отримував доступ до рахунку КС «Дніпро-Довіра» за допомогою справжніх грошових чеків.
Доводи прокурора про те, що зазначення у чеку неправдивої підстави для отримання готівки є фальсифікацією засобів доступу до банківського рахунку, не грунтується на вимогах закону.
Покарання засудженому ОСОБА_5 призначено судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 65 КК України, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обираючи ОСОБА_5 вид та міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, яків відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину (ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року), та злочину невеликої тяжкості (за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України), особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, не одружений, не працює, характер та ступінь небезпеки вчинених ним злочинів, наслідки його злочинних дій, унаслідок яких до бюджету не надійшли кошти в особливо великих розмірах, та не вжиття засудженим заходів щодо компенсації спричиненої ним шкоди, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, та у відповідності до закону призначив ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року) основне покарання у виді штрафу у наближених до максимальних межах, передбачених санкцією цієї статті, з додатковими покараннями у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на певний строк, та конфіскацією 1/2 частини майна, яке є власністю засудженого, та за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі у наближених до максимальних межах, передбачених санкцією цієї статті, з додатковими покараннями у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на певний строк.
Також встановивши, що з дня вчинення засудженим злочину невеликої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, який був вчинений у період з 2008 року по 2010 рік, і до дня ухвалення вироку сплинуло 3 роки, переконавшись під час судового розгляду, що діяння, яке поставлено ОСОБА_5 за провину, дійсно мало місце та містить склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, і ОСОБА_5 винуватий у його вчиненні, навівши відповідні докази винуватості ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину, суд першої інстанції у відповідності до вимог закону дійшов вірного висновку про звільнення ОСОБА_5 від покарання за цим злочином на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
Доводи апеляції прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, обумовлене, на його думку, неправильним тлумаченням норм щодо дії закону України про кримінальну відповідальність у часі, та неврахуванням при призначенні обвинуваченому основного покарання за ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року) вимог ч. 2 ст. 53 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року), є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до вимог частин 2, 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Як убачається із матеріалів справи, засуджений вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції Закону України №4025-VI від 15 листопада 2011 року) у період 2008-2010 років.
Частиною 3 ст. 212 КК України у редакції Закону України № 2756-VI від 02 грудня 2010 року, яка діяла на час вчинення ОСОБА_5 вказаного злочину, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України у редакції Закону № 2341-III від 05 квітня 2001 року, що діяла на час вчинення ОСОБА_5 злочинних дій, розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості
вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах
від тридцяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не
передбачено вищого розміру штрафу.
Відповідно до Закону України № 4025-VI від 15 листопада 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» , який набрав чинності 17 січня 2012 року, безальтернативним основним покаранням, передбаченим частиною третьою статті 212 КК, є штраф від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в частині другій статті 53 КК встановлено спеціальне правило призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме - розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК.
Аналіз вказаного Закону України № 4025-VI від 15 листопада 2011 року дає колегії суддів підстави для висновку, що оскільки санкція частини третьої статті 212 КК у попередній редакції передбачала покарання у виді позбавлення волі, а нова редакція Закону передбачає виключно штраф, караність (в частині основного покарання) діяння, вчиненого суб'єктом до набрання чинності Законом України № 4025-VI від 15 листопада 2011, з огляду на положення статей 5 та 51 КК України, підлягає визначенню у межах нової редакції ч. 3 ст. 212 КК цього Закону, так як стосовно виду основного покарання - штрафу - новий Закон у цій частині є більш м'яким порівняно з попереднім, а тому має зворотну дію у часі.
Водночас, положення ч. 2 ст. 53 КК України у редакції Закону України № 4025-VIвід 15 листопада 2011 року погіршує становище засудженого порівняно з попередньою редакцією частини другої статті 53 КК України, а тому в цій частині Закон України № 4025-VIвід 15 листопада 2011 року не може вважатись таким, що пом'якшує кримінальну відповідальність і, з огляду на положення частини третьої статті 5 КК України, мати зворотну дію у часі.
Виходячи з наведеного, судом першої інстанції ОСОБА_5 який вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК до набрання Законом України № 4025-VIвід 15 листопада 2011 року чинності і засуджується після 17 січня 2012 року, обгрунтовано призначено основне покарання у виді штрафу в розмірі, визначеному у межах санкції цієї частини статті в редакції Закону України № 4025-VIвід 15 листопада 2011 року.
З урахуванням наведеного, доводи прокурора щодо необхідності призначення засудженому основного покарання за ч. 3 ст. 212 КК України із урахуванням вимог ч. 2 ст. 53 КК України ( у редакції Закону України № 4025-VIвід 15 листопада 2011 року) у виді штрафу у розмірі майнової шкоди, завданої злочином, а саме 11 287 107 гривень, є такими, що не грунтуються на вимогах закону.
Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляції прокурора щодо призначення засудженому ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 212 КК України ( у редакції Закону України № 4025-VIвід 15 листопада 2011 року) занадто м'якого розміру додаткового покарання у виді конфіскації 1/2 частини майна, яке є власністю засудженого.
Норми Особливої частини КК України мають базуватися на нормах Загальної частини цього Кодексу. Це спеціально зазначив законодавець у статті 65 КК України, якою встановлено загальні засади призначення покарання. Згідно з частиною першою цієї статті суд призначає покарання не тільки в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, і, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, але й відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
Санкцією частини ч. 3 ст. 212 КК України ( у редакції Закону України № 4025-VIвід 15 листопада 2011 року) передбачено обов'язкове застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.
У відповідності до ч. 1 ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке с власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
На переконання колегії суддів, з урахуванням обставин, які характеризують особу засудженого, його ставлення до вчиненого, поведінки після вчинення злочину, враховуючи ту обставину, що засуджений раніше не судимий, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у виді конфіскації 1/2 частини майна, яке є його власністю, з чим погоджується і колегія суддів.
Порушуючи у апеляції питання про призначення засудженому за ч. 3 ст. 212 КК України ( у редакції Закону України № 4025-VI від 15 листопада 2011 року) додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, яке перебуває у його власності, прокурор не навів переконливих мотивів на підтвердження викладених ним доводів, які б давали колегії суддів підстави для висновку щодо скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного додаткового покарання та постановлення нового вироку в цій частині.
Інші доводи апеляцій засудженого та прокурора висновків суду першої інстанції не спростовують.
Будь-яких суттєвих порушень вимог КПК України (у редакції 1960 року), які були б безумовними підставами для скасування вироку із закриттям провадження по справі, або ухваленням нового вироку, колегією суддів не встановлено.
З огляду на наведене, підстав для задоволення апеляцій засудженого та прокурора колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України 1960 року, п. 15 Перехідних положень КПК України 2012 року, колегія суддів, -
Апеляції засудженого ОСОБА_5 та прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 28 серпня 2017 року стосовно ОСОБА_5 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили.
Судді:
__________________ ____________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3