17 травня 2018 року м. Київ
Справа № 22-ц/796/3466/2018
Унікальний номер 761/23565/17
Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,
при секретарі - Слободяник Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Савицького О.А., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В липні 2017 року позивачка звернулась до суду із позовом на обґрунтування якого зазначила, що з 22 вересня 2006 року перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач в добровільному порядку належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, працює в НАК «Нафтогаз України» головним фахівцем управління непрофільних активів, має стабільний дохід, однак ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по належному матеріальному забезпеченню та утриманню дитини, проживає окремо, син знаходиться повністю на утриманні позивачки.
За таких обставин, посилаючись на те, що відповідач має середній заробіток близько 15600 гривень, має можливість належним чином утримувати дитину, позивачка просила стягнути на свою користь з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду й до повноліття дитини. (т.1. а.с.1-4)
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 липня 2017 року і до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року. (т.1. а.с.142-145)
У жовтні 2017 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення. (т.1 а.с.148-149)
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено, скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року та призначено справу до розгляду в загальному порядку. (т.1 а.с.189-191)
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 проти позову заперечував та зазначив, що 20 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було підписано договір щодо здійснення батьківських прав та обов'язків, датований 15 листопада 2017 року, відповідно до якого батьки малолітнього ОСОБА_3 визначили проживання дитини у кожного із батьків за місцем їх фактичного проживання відповідно до графіку, який є додатком до цього договору. Проте, під час виконання зазначеного договору траплялись конфлікті ситуації, пов'язані з тим, що неповнолітній ОСОБА_3 не має бажання їхати до своєї матері ОСОБА_1 у дні, які визначені договором між батьками. Таким чином, станом на 18 грудня 2017 року неповнолітній ОСОБА_3 фактично проживав з батьком - ОСОБА_2 (т.2 а.с.1-2)
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовлено. (т.2 а.с.6, 9-11)
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5 посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, незаконність та необґрунтованість рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2018 року, просив його скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. На обґрунтування скарги зазначив, що суд не врахував обставин та доказів якими обґрунтовані заявлені вимоги і дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Вказував, що суд не звернув уваги на ті обставини, що відповідачем не виконується укладений між сторонами 15 листопада 2017 року договір щодо здійснення батьківських прав та обов'язків, оскільки відповідач не несе ніяких витрат на придбання особистих речей дитини, оплати його навчання, відвідування гуртків, оплати дозвілля, відпочинку, придбання ліків в разі хвороби дитини. Вважав, що факт тимчасового проживання з батьком малолітньої дитини не є підставою для звільнення відповідача від сплати аліментів та відмови в позові ОСОБА_1 (т.2 а.с.16-20)
Представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4направив до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому із посиланням на необґрунтованість доводів апеляційної скарги просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2018 року без змін.(т.2 а.с.62-63)
Зважаючи на положення пункту 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІАпеляційний суд міста Києва здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.
Відповідно до пункту 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, його представник - адвокат ОСОБА_4 заперечували проти скарги і просили її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. ОСОБА_1 була сповіщена повідомленням на зазначену нею офіційну електронну адресу та врученням повістки її представнику адвокату ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 81-86)
Представник позивачки - адвокат ОСОБА_5 подавав письмові заяви про відкладення розгляду цієї справи, призначеної на 05 квітня і 26 квітня 2018 року та в заяві від 16 квітня 2018 року зазначив, що докази перебування на лікарняному будуть надані в наступному судовому засіданні. Представник позивачки - адвокат ОСОБА_5 про розгляд справи апеляційним судом був сповіщений повідомленням на зазначену ним офіційну електронну адресу та врученням повістки особисто, про що є відмітка працівників пошти, до суду не прибув причини неявки не повідомив.(т. 2 а.с. 81-86)
Зважаючи на вимоги ч.ч. 6, 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка і відповідач із 22 вересня 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі від якого мають синаОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.(т.1 а.с.12-13)
В суді першої інстанції та в апеляційному суді сторони не заперечували, що працюють в НАК «Нафтогаз України», ОСОБА_1 на посаді помічника заступника голови правління, а ОСОБА_2 на посаді головного фахівця управління непрофільних активів, мають постійний заробіток.
В поданій позовній заяві позивачка просила суд визначити розмір аліментів в частці від одержуваного відповідачем заробітку(доходу), посилаючись на те, що дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з позивачкою і знаходиться повністю на її утриманні. Зазначила, що довідку про місце проживання сина ОСОБА_7 та довідку про розмір її заробітку (доходу) буде надано в судове засідання. (т.1 а.с.1-4)
За укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договором між батьками щодо здійснення батьківських прав та обов'язків від 15 листопада 2017 року, сторони визначили порядок здійснення батьківських прав, права та обов'язки батьків щодо малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з пунктом 1.2 вказаного договору сторони погодили, що умови зазначеного договору регламентують виключно відносини між батьками щодо рівних способів участі кожного з батьків у вихованні, проживанні та утриманні спільної дитини, відповідно до регламенту побачень батьків з дитиною, який є додатком №1 до даного договору. При цьому, сторони визначили рівну кількість часу перебування малолітньої дитини як у батька так і у матері.(т.1 а.с.179-183)
Відповідно до висновку від 20 листопада 2017 року, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація вважала за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 Проте, у цьому ж висновку зазначено, що малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживає разом з батьком в двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1, частина якої належить ОСОБА_2 і за місцем проживання дитина відвідує школу. (т.1 а.с.184-185)
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З аналізу вказаних норм СК України вбачається, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той із батьків, з ким проживає дитина.
Матеріали справи не містять і судом не встановлено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якої позивачка просить стягнути з відповідача аліменти, проживає саме з позивачкою.
При цьому, під час розгляду справи районним судом позивачка ОСОБА_1 не заперечувала, що малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає з відповідачем (батьком дитини) ОСОБА_2, про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання від 31 січня 2018 року. (т.2 а.с.3-5)
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Колегія суддів врахувала, що за наявними у справі доказами, і сторони цього не заперечували, в іншому провадженні судом розглядається спір між сторонами про визначення місця проживання дитини, який не був вирішений на час ухвалення районним судом оскаржуваного рішення. Не надано сторонами набравшого законної сили рішення районного суду про визначення місця проживання дитини і на час розгляду цієї справи апеляційним судом.
За таких обставин, колегія суддів погодилась з висновком районного суду про відсутність передбачених законом підстав для покладення обов'язку зі сплати аліментів на відповідача.
Проте позивачка ОСОБА_1 не позбавлена права заявляти про стягнення аліментів у разі проживання дитини разом із нею та надання об'єктивних доказів, які свідчать про це.
Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 18 травня 2018 року.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
В.М.Ратнікова
О.В.Борисова