Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/682/2018
Категорія: ст. 124 КУпАП
Іменем України
02 березня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року,
Відповідно до постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року
ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 340 (триста сорок) грн.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі, що становить 320 (триста двадцять) гривень.
Як встановлено постановою судді, 10 жовтня 2017 року о 10 год. 30 хв., по вул. М. Липківського, 17, в м. Києві, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушила п. 13.1 правил дорожнього руху України, а саме - під час руху не дотрималась безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, у результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 22.12.2017 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення № 760/21777/17 щодо неї закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає про те, що постанова суду не відповідає закону, матеріалам та обставинам справи з таких підстав.
Зокрема, як зазначає ОСОБА_2 вона не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували її обізнаність про час і місце розгляду справи щодо неї, що позбавило її можливості скористатися процесуальними правами, передбаченими законом, у тому числі заявити клопотання та надати докази.
Крім того, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не були перевірені усі обставини справи, що мають суттєве значення, а саме в порушення вимог ст. 280 КУпАП суддя не з'ясував, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчинення і чи підлягає вона адміністративні відповідальності, адже особа відповідно до якої був складений протокол, не була повідомлена належним чином про місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що позбавило її можливості скористатись процесуальними правами, передбаченими законом, а також судом не було викликано свідків та осіб, що складали протокол.
Також апелянт звертає увагу на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки інспектором роти № 6 батальйону № 3 УПП в м. Києві ДПП (ЗОПБ) рядовим поліції Литвиненком Д.В., їй не було роз'яснено її прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а було вказано, на вимогу інспектора поліції, поставити підписи в зазначених місцях, що є грубим порушенням вимог закону. Крім того, інспектором поліції в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено некоректне формулювання щодо пошкодження автомобілів та нанесених збитків та не було детально описано, що у водія Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 пошкоджено передні ліві двері, а у неї передня ліва частина бамперу.
На думку апелянта, не відповідають дійсності і зазначені в постанові суду дані щодо дорожньо-транспортної пригоди, оскільки, як зазначає апелянт водій автомобіля НОМЕР_2 зупинився, але не пропустив її, і фактично заблокував проїзд, тим самим не надав можливості проїхати для подальшого продовження руху, а її автомобілем марки Chevrolet Laccetti д.з. НОМЕР_1 було дотримано правої сторони руху та включений правий поворот, що свідчить про завчасність попередження іншого учасника дорожнього руху про намір її руху, в той же час водій автомобіля Daewoo Lanos притримувався лівої сторони і зобов'язаний був повертати ліворуч, але перед цим надати дорогу іншому учаснику дорожнього руху, адже він наближався до іншого автомобіля з правої сторони, таким чином, як вважає апелянт, суддя Солом'янського районного суду м. Києва Педенко А.М. при прийнятті рішення у справі про адміністративне правопорушення не звернула уваги на суперечливість пояснень другого учасника дорожньо-транспортної пригоди.
Вказує апелянт у своїй скарзі і на відсутність в оскаржуваній постанові пояснень сторін, які беруть участь у справі, а також доказів, які були досліджені під час розгляду справи по суті, що є грубим порушенням процесуальних норм.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, яка підтримала свою скаргу та просила її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на встановлені та наведені в оскаржуваній постанові обставини вчиненого ОСОБА_2, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні цього правопорушення, з огляду на таке.
Як передбачено ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 118550 від 10 жовтня 2017 року, який було складено щодо ОСОБА_2 вбачається, що остання 10.10.2017 р. о 10 год. 30 хв. в м. Київ по вул. М. Липківського, біля буд. 17, у дворовій території, керуючи транспортним засобом не врахувала дорожньої обстановки не дотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху.
Вказаним пунктом Правил дорожнього руху встановлено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Незважаючи на вищенаведені вимоги закону та зміст протоколу про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_2, судом, всупереч вимогам ст.ст. 245, 280 КУпАП, не було вжито необхідних заходів для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду даної справи з метою з'ясування всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа, в даному випадку ОСОБА_2, в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності, враховуючи зокрема ту обставину, що за наслідками ДТП, протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, були складені щодо обох її учасників, у тому числі і щодо ОСОБА_4, який, як прямо зазначено у складеному щодо нього протоколі, за тих самих фактичних обставин, не врахував дорожньої обстановки не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Chevrolet Laccetti д.з. НОМЕР_1, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху.
Встановлені під час апеляційного розгляду, на підставі наявних у справі доказів, обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_4, дозволяють зробити висновок про відсутність беззаперечних доказів того, що безпосередньою причиною зіткнення транспортних засобів були дії водія ОСОБА_2, оскільки справу було розглянуто за її відсутності, а наявні в ній письмові пояснення обох водіїв, через їх суперечливий характер, самі по собі, не могли бути визнані об'єктивними та достовірними, без врахування сукупності всіх доказів, які були досліджені під час судового засідання.
Між тим, оцінка наявних у справі доказів у їх сукупності, з урахуванням доводів скарги та пояснень, наданих в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2, а також отриманої на запит апеляційного суду, копії постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року, яка набрала законної сили, відповідно до якої іншого учасника ДТП ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, дозволяє зробити висновок про те, що, в даному конкретному випадку, причиною дорожньо-транспортної пригоди не могло бути одночасне порушення обома водіями вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху, оскільки ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в постанові суду щодо ОСОБА_2 не зазначено за яких обставин, тобто під час здійснення якого маневру чи руху, вона не дотрималася безпечного інтервалу і яким чином це створило небезпеку для руху, з урахуванням правил зустрічного роз'їзду, передбачених п. 13.4 вказаних вище Правил.
Розглядаючи обидві справи про адміністративне правопорушення, як щодо ОСОБА_2, так і щодо ОСОБА_4, суддя повинен був перевірити та з'ясувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається адміністративна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.
За встановлених судом апеляційної інстанції обставин, спростувати доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, в тому числі про те, що в момент зіткнення вона не рухалась, виявилось неможливим, а тому суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення, в тому числі у вчиненні адміністративного правопорушення, не може ґрунтуватися на припущення, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року щодо ОСОБА_2 не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки висновок суду про доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не ґрунтується на фактичних обставинах дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце приблизно о 10:30 год. 10 жовтня 2017 року по вул. вул. М. Липківського, 17 в м. Києві та на нормах матеріального права, зокрема Правилах дорожнього руху, порушення яких, у разі настання передбачених законом наслідків, утворює склад зазначеного вище адміністративного правопорушення.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, оскільки наведені в ній доводи підтверджують незаконність постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року про її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а вказана постанова - скасуванню, із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу зазначеного вище адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо неї - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Педенко А.М.