Дата документу 25.04.2018 Справа № 554/2947/18
Єдиний унікальний номер справи: №554/2947/18
Провадження № 1-кс/554/3683/2018
25.04.2018 року м.Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна , -
У провадженні СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження №12018170300000456 від 21.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
20.04.2018 року до Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 20.04.2018 року невідома особа шляхом вільного доступу заволоділа належним йому автомобілем ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, який був розташований на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 . Як пояснив потерпілий даний автомобіль він придбав в 2016 році та будь - яких документів на своє ім'я не має, згідно свідоцтва про реєстрацію транспорного засобу НОМЕР_2 вищевказаний автомобіль належить ОСОБА_5
21.04.2018 р. відомості про вказане кримінальне правопорушення слідчим відділенням Полтавського РВП внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018170300000456 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 289 КК України.
Під час досудового слідства встановлено, що до скоєння вищевказаного правопорушення причетний ОСОБА_6 , який в скоєному зізнався та розповів про те, що 20.04.2018 року заволодів перебувачи за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , посварився зі своєю дружиною ОСОБА_7 та без дозволу взяв автомобіль ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, який належить брату ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та спочатку просто катався на ньому, а потім поїхав до свого батька ОСОБА_10 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де і залишив даний автомобіль коло під'їзду. В подальшому 23.04.2018 року даний автомобіль було вилучено за вищевказаною адресою та він був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно п. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та відповідно до п. 3 даної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме: речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
З підстав вищевикладеного, враховуючи, що вилучене майно, а саме: автомобіль ВАЗ 21061 червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , та відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспорного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , являється речовим доказом по даному кримінальному провадженню та є предметом вчинення злочину, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження та встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні необхідно накласти арешт на вказане майно.
Слідча в судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій прохала клопотання задовольнити, та розглянути клопотання у її відсутність.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотаннях сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягаює задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий
Клопотання слідчого СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на автомобіль ВАЗ 21061 червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1 - фактичним власником якого є ОСОБА_4 , а згідно свідоцтва про реєстрацію транспорного засобу НОМЕР_2 автомобіль належить ОСОБА_5 з позбавленням права на відчуження, розпорядження, користування та проведення будь - яких ремонтних робіт з даним автомобілем.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1