Дата документу 03.05.2018 Справа № 554/3095/18
Єдиний унікальний номер справи: №554/3095/18
Провадження № 1-кс/554/3822/2018
03.05.2018 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого ВП№2 ПВП ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна, -
В середині березня 2018 року невстановлена особа, через вікно, проникла до флігелю, який розташований в дворі будинку АДРЕСА_1 ,звідки таємно викрала самовар, алюміньовий бедон, монітор "Самсунг", телевізор "Мітсубіші", соковарку, які належали ОСОБА_4 , чим спричинила останньому майнової шкоди на суму 8000 грн.
В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що причетним до вчинення вказаного правопорушення може бути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_2 ..
26.04.2018 року ОСОБА_6 добровільно надав для огляду та подальшого вилучення алюміньовий бедон, який було оглянуто та вилучено.
При проведенні впізннаня по фотознімкам за участю ОСОБА_6 , останній впізнав ОСОБА_5 , 1991 р.н., як особу, у якої він в середині березня 2018 року придбав вилучений у нього 26.04.2018 року алюміньовий бедон.
Будучи опитаним ОСОБА_5 пояснив, що дійсно він в середині березня 2018 року він через вікно потрапив до флігелю, який знаходиться в спільному їх дворі по АДРЕСА_3 та належить сусіду ОСОБА_7 , звідки викрав алюміньовий бедон, який продав на пункті прийому металобрухту, що по АДРЕСА_4 одному з хлопців.
Вилучений у ОСОБА_6 алюміньовий бедон, який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож.: АДРЕСА_5 .
Згідно ст.ст.168, 237 КПК України вилучене в ході огляду місця події майно є тимчасово вилученим майном, на яке, у відповідності до ч.5 ст.171 КПК України, потрібно накласти арешт з метою його подальшого використання під час проведення експертних досліджень та слідчих дій, унеможливлення втрати слідів злочину.
Відповідно до п. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду
права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно п. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та відповідно до п. 3 даної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме: речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Керуючись ч. 3 ст. 214 КПК України огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З підстав викладеного, враховуючи, що речі, які були виявлені та вилучені під час огляду 26.04.2018 року мають суттєве значення для вказаного кримінального провадження, оскільки являється речовим доказом та в подальшому з вказаними вище речами необхідно буде проводити необхідні слідчі дії, що матиме значення для повного, всебічного та об'єктивного розслідування вказаного кримінального провадження , слідчий звернувся до суду з клопотанням
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій прохав клопотання задовольнити, та розглянути клопотання у його відсутність.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотаннях сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягаює задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий
Клопотання слідчого ВП№2 ПВП ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на алюміньовий бедон, який було вилучено під час огляду 26.04.2018 року у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прож.: АДРЕСА_6 та який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож.: АДРЕСА_5 .
Вище вказана речі будуть знаходиться у ВП №2 Полтавського ВП ГУНП в Пол тавській області на тимчосовому зберіганні..
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1