Справа № 541/738/18
Провадження №2-а/541/34/2018
Іменем України
14 травня 2018 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
у складі головуючого судді Куцин В.М.,
з участю секретаря судового засідання Непокупної Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В своїй позовній заяві посилався на те, що 28.03.2018 інспектором СРПП №4 Миргородського відділу поліції була винесена постанова серії ГБ № 300757 згідно якої він був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження.
Вважає що дії працівників поліції в частині його затримання, доставки до приміщення Миргородського відділу поліції і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення протиправними. Постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням чинного законодавства щодо її змісту та процедури складання, є незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Просив суд визнати дії працівників Миргородського відділу поліції по затриманню та його доставки до відділу поліції 28.03.2018 неправомірними та скасувати постанову ГБ № 300757 від 28.03.2018 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що дана справа є незначної складності, суддею при відкритті провадження у справі, у відповідності до ч. 2 ст. 12, ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України, постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 09 квітня 2018 року одночасно з відкриттям провадження у справі, Миргородський ВП ГУНП в Полтавській області було зобов'язано надати для огляду в судовому засіданні матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП на підставі яких винесена постанова серії ГБ № 300757 від 28.03.2018. Будь-яких матеріалів на адресу суду на виконання ухвали не надано.
Зважаючи на те, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що постановою серії ГБ № 300757 від 28 березня 2018 року винесену інспектором СРПП №4 Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2О, накладено адміністративне стягнення у виді попередження за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови, позивач визнаний винним в тому, що 28.03.2018 о 21 год. 00 хв. в м. Миргород по вул. Гоголя, 116 знаходився в п'яному вигляді чим ображав людську гідність і громадську мораль (а.с.4).
Як вбачається з позову ОСОБА_1, вказує на протиправність дій працівників поліції по доставці його до відділу поліції з метою винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення яка не відображає дійсних обставин справи, а також винесена з грубим порушенням чинного законодавства. В оскаржуваній постанові не зазначена об'єктивна сторона правопорушення та свідки, які б могли підтвердити чи спростувати факт правопорушення, а також посилання на будь які докази, що грубо суперечить вимогам ст.ст. 251, 280 КУпАП та свідчить про відсутність у справі передбачених законом доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Як вбачається з матеріалів справи, жодних доказів на підтвердження обставини скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП (розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль) відповідачем суду не надано.
Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом під час відкриття провадження по справі було витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за фактом скоєння ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 178КУпАП (а.с. 10-11, 13).
Однак ухвала суду в цій частині не виконана і матеріали справи на адресу суду направлені не були.
Жодних доказів в заперечення позовних вимог та на підтвердження скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.178 КУпАП, відповідачем до суду надано не було.
Положеннями статті 286 ч.3 КАС України визначено: за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування постанови підлягають задоволенню і постанову відповідача необхідно скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи позовні вимоги про визнання дій працівників Миргородського відділу поліції по затриманню ОСОБА_1 та доставлення до відділу поліції 28.03.2018 неправомірними суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від «06» березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», роз'яснено, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості .
Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом положень ст.ст. 73, 75, 76 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В супереч вищевказаних положень закону позивачем не зазначені обставини, які підтверджують заявлені вимоги (факт його затримання, час місце затримання та доставлення до відділу поліції який вказаний як відповідач по справі). Відповідачем не надані будь-які заперечення, докази, не наведені будь-які факти з приводу вказаних позивачем обставин вчинення щодо останнього протиправних дій.
Зважаючи на вищезазначене суд позбавлений можливості перевірити правомірність (протиправність) дій відповідача в тому числі шляхом витребування у останнього документів на підтвердження обставин викладених позивачем.
Не надання відповідачем заперечень проти заявлених вимог на думку суду не може бути беззаперечним доказом неправомірності дій відповідача які є предметом оскарження.
За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про визнання дій працівників Миргородського відділу поліції по затриманню ОСОБА_1 та доставлення до відділу поліції 28.03.2018 неправомірними.
Керуючись ст. 7, 178, 247, 251, 283 КУпАП, ст.ст.2, 5, 9, 10, 77, 90, 241, 243-246, 255, 257-263, 286 КАС України, суд , -
Позовні вимоги ОСОБА_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, пров.Піонерський, 7, РНОКПП НОМЕР_1 до Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області, місцезнаходження м.Миргород Полтавської області, вул.ЯковаУсика, 34 про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову серія ГБ № 300757 від 28 березня 2018 року винесену інспектором СРПП №4 Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення на нього адміністративного стягнення у виді попередження та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В задоволенні позовних вимог про визнання дій працівників Миргородського відділу поліції по затриманню ОСОБА_1 та доставлення до відділу поліції 28.03.2018 неправомірними - відмовити.
Судові витрати за розгляд справи судом віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 21 травня 2018 року.
Суддя: ОСОБА_3