Справа № 534/1402/17
Провадження № 1-кп/534/9/18
21 травня 2018 рокуКомсомольський міський суд Полтавської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
потерпілого представника потерпілого захисника ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горішні Плавні матеріали кримінального провадження №12017170080000702 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Комсомольська Полтавської області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, незаміжньої, не працюючої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України, -
09 липня 2017 року близько 13 год. до квартири АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 , зайшов її колишній чоловік ОСОБА_9 у стані алкогольного сп'яніння. Близько 13 год. 30 хв. в кухонній кімнаті між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , з ініціативи потерпілого, на ґрунті давніх неприязних відносин, виникла сварка, в ході якої ОСОБА_9 штовхнув ОСОБА_7 у груди, внаслідок чого вона вдарилася спиною о пральну машинку.
Продовжуючи свої дії, ОСОБА_9 розвернув ОСОБА_7 до себе спиною та почав підіймати поділ її халату. Під час вказаних дій ОСОБА_7 обернулась обличчям до ОСОБА_9 , який схопив її рукою за волосся та потягнув у свій бік, в результаті чого вона впала на підлогу. Не випускаючи волосся з рук, ОСОБА_9 почав тягнути ОСОБА_7 до вікна. Зупинившись неподалік від рукомийника, ОСОБА_9 узяв ОСОБА_7 за ліву руку та почав її підіймати з підлоги, тим самим продовжуючи реалізовувати свій намір на спричинення їй тілесних ушкоджень.
Підіймаючись, ОСОБА_7 правою рукою узяла з тумби кухонний ніж з метою захиститись від протиправного посягання з боку ОСОБА_9 . Побачивши це, ОСОБА_9 , не випускаючи її лівої руки, своєю лівою рукою схопив ОСОБА_7 за праву руку, в якій остання тримала ніж. ОСОБА_9 , тримаючи обома руками за зап'ястки рук ОСОБА_7 , почав смикати її у свій бік, а ОСОБА_7 в цей час захищаючись від дій ОСОБА_9 , перебуваючи у стані необхідної оборони, але явно виходячи за її межі, діючи умисно, тримаючи ніж у правій руці під час смикання один одного за руки, нанесла ОСОБА_9 один удар ножем у ліву частину грудної клітини, від якого настала смерть останнього.
Смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15 год. 40 хв. у медичному закладі від сліпого проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини, з ушкодженням лівої легені, серцевої сумки та серця, і ускладлилось гострою зовнішньою та внутрішньою крововтратою.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 заявила, що повністю визнає себе винною у вчиненні вбивства при перевищенні меж необхідної оборони та показала, що до 2013 року перебувала із ОСОБА_9 у зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу продовжували спілкуватися, але сімейних відносин не підтримували.
09 липня 2017 року близько 13 год. ОСОБА_9 прийшов до неї додому на її запрошення щоб поспілкуватися з приводу того, що напередодні він оформив на її ім'я електронний кредит, але в обумовлені строки його не повернув. Вони спілкувалися, ОСОБА_9 вживав горілку, а ОСОБА_7 випила дві пляшки слабоалкогольного напою. Під час спілкування між ними, на ґрунті давніх неприязних відносин, виникла сварка, в ході якої ОСОБА_9 встав зі стільця та штовхнув ОСОБА_7 у груди, внаслідок чого остання спиною вдарилась о пральну машинку. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_9 розвернув ОСОБА_7 до себе спиною та почав підіймати поділ її халату. Під час вказаних дій ОСОБА_7 обернулась обличчям до ОСОБА_9 , який схопив її рукою за волосся та потягнув на себе, в результаті чого вона впала на підлогу. Не випускаючи волосся з рук, ОСОБА_9 почав тягнути ОСОБА_7 до вікна в кухонній кімнаті. Зупинившись неподалік від рукомийника, ОСОБА_9 узяв ОСОБА_7 за ліву руку та почав її підіймати з підлоги тим самим продовжуючи реалізовувати свій намір на спричинення їй тілесних ушкоджень. В цей момент, намагаючись опертися, ОСОБА_7 поклала праву руку на тумбу та під її рукою опинився кухонний ніж. Бажаючи захиститися від неправомірних дій ОСОБА_9 , який явна мав намір завдати їй тілесні ушкодження, як робив це і раніше, ОСОБА_7 узяла цього ножа.
Побачивши ніж в руці обвинуваченої, ОСОБА_9 не припинив свого протиправного посягання, а навпаки схопив ОСОБА_7 обома руками за зап'ястки рук, та почав смикати її на себе та збуджено викрикувати «Давай, давай», маючи на увазі щоб вона вдарила його ножем. Так він смикнув її близька 4-5 разів та відпустив, після чого ОСОБА_7 втекла до кімнати, а коли повернулася, то побачила, що ОСОБА_9 стало зле, проте крові на ньому вона не помітила. При цьому ОСОБА_7 не зрозуміла у який момент потерпілий отримав ножове поранення. Обвинувачена викликала карету швидкої медичної допомоги та поліцію.
Аналогічні показання обвинувачена ОСОБА_7 надавала під час досудового розслідування в ході слідчого експерименту, показуючи на місці події обставини, за яких виникла сварка із потерпілим та останньому було заподіяне смертельне ножове поранення (т.1а.с.214).
Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №450/2 від 21.08.2017 року показання обвинуваченої ОСОБА_7 по локалізації, механізму та кількості нанесених тілесних ушкоджень, надані нею під час слідчого експерименту, не суперечать об'єктивним даним, отриманим при проведенні судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_9 (т.1а.с.227).
Крім показань ОСОБА_7 , її вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме, протоколом огляду трупа від 09.07.2017 року (т.1а.с.138), висновком судово-медичної експертизи №450 від 21.08.2017 року (т.1 а.с.149) та висновком додаткової судово-медичної експертизи №450/1 від 21.08.2017 року (т.1 а.с.153), відповідно до яких у трупа ОСОБА_9 виявлено тілесне ушкодження у вигляді сліпого проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини, рана якого розташована в проекції 3-го та 4-го міжреберій зліва по переднє-підпаховій лінії, з ушкодженням лівої легені, серцевої сумки та серця, яке ускладнилось гострою зовнішньою та внутрішньою крововтратою, наявністю в лівій плевральній порожнині 800 мл темної рідкої крові, яке має прижиттєвий характер та утворилось від дії колюче-ріжучого предмету (яким цілком міг бути ніж), і за ступенем тяжкості, відносно живої людини, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, а в даному випадку яке потягло за собою смерть потерпілого. В його крові виявлено етиловий спирт в концентрації 1,6 проміле, а в сечі - 1,7 проміле, що має ознаки середнього ступеню алкогольного сп'яніння, відносно живої особи.
Після отриманого тілесного ушкодження, яке потягло смерть ОСОБА_9 , та настанням його смерті, пройшов певний проміжок часу, який обчислюється першими годинами. Малоймовірно, що в цей проміжок часу гр. ОСОБА_9 був здатен самостійно здійснювати будь-які активні дії (пересуватись, чинити опір, тощо).
Смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15 год. 40 хв. у відділенні Горішньоплавнівської міської лікарні від сліпого проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини, з ушкодженням лівої легені, серцевої сумки та серця, і ускладнилось гострою зовнішньою та внутрішньою крововтратою.
За результатами обшуку, проведеного 09.07.2017 року (т.1а.с.114), в квартирі ОСОБА_7 виявлено та вилучено резинову ковдру із слідами РБК, а також два кухонних ножа з металевою та пластиковою рукояткою, на лезі першого з них теж були наявні сліди РБК. Відповідно до висновків медико-криміналістичних експертиз №177-МК та №178-МК від 02.08.2017 року кожний з вилучених ножів за своїми конструктивними властивостями міг бути знаряддям вчинення злочину (т.1а.с.163,165).
Згідно до висновку судово-медичної експертизи №574 від 10.07.2017 року у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синців на зовнішній та внутрішній поверхнях правого променево-зап'ясткового суглобу, на внутрішній поверхні правого променево-зап'ясткового суглобу, на внутрішній поверхні лівого променево-зап'ясткового суглобу, в поперековій ділянці справа, саден на передній поверхні правого та лівого стегна, в нижніх їх третинах, які утворились від неодноразової дії тупих предметів, можливо у вказаній термін і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження не характерні для утворення при падінні потерпілої (т.1 а.с.147).
Згідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_7 будь-яким психічним захворюванням не страждає та не страждала, під час інкримінованого їй діяння в стані особливого емоційного стану не знаходилася (т.1а.с.200).
Потерпілий ОСОБА_4 показав, що в день зазначених подій його син ОСОБА_9 прийшов додому з нічної зміни із запахом алкоголю. Можливо він вживав пиво. Після цього ОСОБА_9 пішов у своїх справа, а згодом йому повідомили, що син потрапив до приймального відділення. Під час перебування у шлюбі та після його розірвання ОСОБА_7 та її син фактично разом не проживали, неодноразово між ними виникали сварки та бійки, але подробиці йому невідомі. За характером ОСОБА_9 був спокійний, проте було у нього щось таке вибухове, іноді був запальним, дратівливим. Прохав задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Допитана в якості свідка ОСОБА_10 показала, що є матір'ю обвинуваченої. Потерпілий ОСОБА_9 останнім часом зловживав алкогольними напоями та були непоодинокі випадки коли він приходив до ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння. 23 червня 2017 року ОСОБА_10 була свідком того, як ОСОБА_9 напав на ОСОБА_7 , повалив її на ліжко та намагався душити. ОСОБА_10 розборонила їх та вигнала ОСОБА_9 з квартири. 09 липня 2017 року ОСОБА_10 була на роботі, коли їй стало відомо про загибель потерпілого. Зі слів ОСОБА_7 відомо, що ОСОБА_9 прийшов до обвинуваченої у стані алкогольного сп'яніння, влаштував сварку, став штовхати її, тягати за волосся, хапати за руки. Бажаючи захиститися від протиправних дії потерпілого, ОСОБА_7 схопила ножа та пригрозила йому, але вбивати ОСОБА_9 її донька не бажала.
Свідок ОСОБА_11 показав в суді, що з ОСОБА_9 він був знайомий з дитинства, також разом працювали. В день його загибелі ОСОБА_11 та ОСОБА_9 разом вживали пиво, потім йому зателефонувала якась жінка і потерпілий пішов у своїх справах. Може охарактеризувати ОСОБА_9 як спокійну людину, ніколи не бачив його агресивним.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 показали, що вони є сусідами обвинуваченої ОСОБА_7 . Із загиблим ОСОБА_9 вони особисто знайомі не були, але бачили, що він приходив до обвинуваченої. Будинок, в якому вони проживають, має гарну чутність і саме 09.07.2017 року вони чули, як в квартирі ОСОБА_7 щось впало, а невдовзі після цього до неї приїхала карета швидкої медичної допомоги. Що то могло впасти вони не знають, інших звуків з її квартири не чули.
В ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_7 не заперечувала тієї обставини, що безпосередньо перед вчиненням злочину вона вжила дві пляшки слабоалкогольного напою, що підтверджується висновком медичного огляду на стан сп'яніння від 09.07.2017 року, відповідно до якого о 23 год. 10 хв. було констатовано перебування її у стані сп'яніння (т.1а.с.193).
Під час судового розгляду та в ході судових дебатів представник потерпілого ОСОБА_14 звертала увагу суду на те, що дії обвинуваченої ОСОБА_7 мають бути кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, так як, на її думку, обвинувачена умисно нанесла ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило його смерть. Потерпілий ОСОБА_4 із своїм представником повністю погодився, посилаючись на те, що за своїм характером ОСОБА_7 могла б і сама напасти на її сина.
Зазначені вище доводи потерпілого та його представника ґрунтуються виключно на припущеннях, тому не можуть бути прийняті судом до уваги.
Так, відповідно до ч.3 ст.27 Конституції України і ст.36 КК України кожна особа має право на необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання незалежно від можливості уникнути його або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_7 перебувала у себе вдома, коли до неї прийшов ОСОБА_9 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Саме він розпочав сварку з господинею квартири, погрожував їй товчками, хапав її за волосся та руки, не хотів виходити з квартири і першим почав застосовувати насилля до потерпілої.
Відповідно до свідчень обвинуваченої, ОСОБА_9 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до її оселі, влаштував з нею сварку, в ході якої застосовував до неї насилля, яке виразилося у поштовхах, хапанні за волосся та руки. Захищаючись і обороняючись від нападу, вона схопила ножа та стала погрожувати його застосуванням. Проте ОСОБА_9 ще більше розпалився, став викрикувати «Давай, давай» та продовжив вчиняти протиправні дії, під час яких ОСОБА_7 нанесла йому один удар ножем.
Ці показання обвинуваченої узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_10 , яка підтвердила в суді, що і раніше ОСОБА_9 застосовував насилля до обвинуваченої, та з висновками судово-медичних експертиз, відповідно до яких надані обвинуваченою на слідчому експерименті показання по локалізації, механізму та кількості нанесених тілесних ушкоджень, виявлених у неї та ОСОБА_9 , не суперечать об'єктивним даним, отриманим при проведенні судово-медичної експертизи обвинуваченої ОСОБА_7 та трупа гр. ОСОБА_9 .
У справі встановлено, і суд фактично визнає доведеним вчинення потерпілим неправомірних дій, які свідчать про реальність та дійсність суспільно небезпечного посягання, що існувало об'єктивно, і ОСОБА_7 ударила ОСОБА_9 ножем із метою припинити таке посягання та захистити себе. Однак обвинувачена застосувала таке знаряддя і завдала потерпілому шкоди, яка не відповідає небезпечності посягання та обстановці захисту.
Окрім того, представник потерпілого ОСОБА_14 зазначила, що на відсутність в діях обвинуваченої ознак необхідної оборони вказують дії останньої безпосередньо після заподіяння ОСОБА_9 ножового поранення, а саме те, що вона спочатку телефоном викликала співробітників поліції, а невдовзі після цього намагалася скасувати свій виклик, те, що по прибуттю наряду поліції в квартирі відчувався запах хлорки, що, на думку ОСОБА_14 , свідчить про намагання знищити сліди злочину. Також, ОСОБА_14 звернула увагу суду на те, що при експертному дослідженні на вилучених в квартирі ножах не виявлено слідів крові, що теж вказує на знищення обвинуваченою слідів злочину.
Проте, суд вважає наведені вище доводи представника потерпілого хибними і не приймає їх до уваги з наступних підстав.
Так, відповідно до протоколу обшуку від 09.07.2017 року в квартирі обвинуваченою було виявлено та вилучено два кухонних ножа, на одному з яких містилися сліди «РБК» (т.1а.с.114), що також підтверджується фототаблицею до протоколу (т.1а.с.128). Тому висновки цитологічних експертиз №208 та №209 від 27.07.2017 року про відсутність за згаданих ножах слідів крові, вказує лише на неналежне зберігання слідчим речових доказів (т.1а.с.155,159).
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 зазначила, що постійно миє підлогу своєї квартири із застосуванням хлорки, чим і пояснюється відповідний запах та не заперечувала, що у той день телефонувала до поліції двічі, проте, зазначені обставини жодним чином не спростовуються висновків суду щодо кваліфікації дій обвинуваченої за ст.118 КК України.
Розглянувши справу в межах висунутого звинувачення, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні умисного злочину невеликої тяжкості. Її дії підлягають кваліфікації за ст.118 КК України, так як вона скоїла умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони. При цьому ОСОБА_7 усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, всі обставини справи в їх сукупності, а також особу обвинуваченої, її вік і стан здоров'я, обставини, які обтяжують та пом'якшують її покарання.
Обвинувачена ОСОБА_7 раніше не засуджувалася, неодружена, не працює, має статус одинокої матері та утримує двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на обліку у лікарів нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг на неї не надходило (а.с.190-199). Постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 22.04.2015 року на ОСОБА_7 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.1732 КУпАП у виді 30 годин громадських робіт, яке станом на 24.04.2017 року залишалося невідбутим (т.1а.с.212). За місцем навчання дітей ОСОБА_7 характеризується з позитивного боку.
Обставиною, які пом'якшує покарання обвинуваченої, суд враховує її щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої, суд враховує вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння (т.1а.с.193).
Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, суд вважає, що для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів необхідним і достатнім є покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст.118 КК України.
Під час судових дебатів захисник ОСОБА_6 звернулася до суду із заявою про звільнення ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв'язку із актом амністії. Обвинувачений заяву свого захисника підтримав повністю, прокурор проти її задоволення не заперечував.
Потерпілий ОСОБА_4 проти застосування амністії заперечував, наполягаючи на перекваліфікації дій обвинуваченої.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, суд вважає, що ОСОБА_7 підлягає звільненню від відбуття призначеного судом покарання, так як вона має неповнолітню дитину і у відповідності до п.«в» ст.1 та ст.8 Закону України «Про амністію у 2016 році» є суб'єктом амністії.
Потерпілим ОСОБА_4 до ОСОБА_7 пред'явлено цивільний позов про відшкодування завданої злочином моральної шкоди в розмірі 200000 грн. та 40000 грн. матеріальних збитків (а.с.78). Свої вимоги в частині моральної шкоди обґрунтовує моральними стражданням, пов'язаних з втратою сина, а матеріальні збитки - втратами на ритуальні послуги та придбання ліків.
Обвинувачена ОСОБА_7 позовні вимоги потерпілого визнала частково. Не заперечувала проти задоволення позову в частині документально підтверджених витрат потерпілого на ритуальні послуги, поминальний обід, а також в частині стягнення з неї відшкодування моральної шкоди, розмір якого прохала визначити суд із урахуванням її матеріального становища та ступеню її вини.
Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану шкоду, визначених ст.ст.1166, 1167 ЦК України, майнова та моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази, судом встановлено, що на підтвердження матеріальної шкоди суду надано денний забірний лист № 1099 від 11.07.2017 року, відповідно до якого витрати на поминальний обід становили 2451,52 грн., та накладну від 10.07.2017 року на підтвердження витрат на поховання в розмірі 6953,05 грн., а всього на загальну суму 9404,57 грн.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що факт заподіяння потерпілому моральної шкоди є очевидним та доведеним, так як є наслідком скоєння обвинуваченою протиправних (злочинних) дій.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з обвинуваченої, суд враховує тяжкість вчинених нею злочину та ступень її вини, характер і глибину завданих потерпілому страждань, пов'язаних із втратою сина. Виходячи з засад розумності та справедливості, враховуючи розмір позовних вимог, а також майновий стан обвинуваченої та реальну можливість відшкодування завданої нею шкоди за рахунок наявного у неї майна, наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей, неправомірну поведінку загиблого ОСОБА_9 , яке передувала вчиненню злочину, суд вважає, що розмір суми, достатньої для компенсації заподіяної моральної шкоди для потерпілого ОСОБА_4 має становити 30000 грн.
Процесуальні витрати в розмірі 742,20 грн., пов'язані із залученням експерта для проведення дактилоскопічної експертизи підлягають стягненню із обвинуваченої в порядку ст.ст.124,126 КПК України на користь держави.
Питання про речові докази вирішено судом у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, Закону України «Про амністію у 2016 році», суд,-
ОСОБА_17 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.118 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Звільнити ОСОБА_18 від призначеного покарання у виді позбавлення волі у зв'язку із актом амністії.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_4 відшкодування витрат на ритуальні послуги в розмірі 9404,57 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 грн.
Витрати на проведення дактилоскопічної експертизи в розмірі 742,20 грн. стягнути із обвинуваченої ОСОБА_7 на користь держави в особі експертного засобу.
Речові докази, які зберігаються в відділенні поліції №2:
-футболку синього кольору, чоловічу сумку із шкірозамінника, проїзний квиток, кулькову ручку, зарядний пристрій до мобільного телефону, мобільний телефон «Samsung GT-S 5610», гаманець зі шкірозамінника, грошові кошти в сумі 483 грн., перепустку «Ferrexpo» на ім'я ОСОБА_9 , візитну картку «Наше таксі», чоловічі сандалі, дві банківські картки «Укрсиббанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , пояс - передати потерпілому ОСОБА_4 ;
-ніж з металевою ручкою зі слідами РБК, ніж з пластиковою ручкою, виріз із резинового ковдри зі слідами РБК, 8 слідів зі слідами пальців рук, джинсові шорти зі слідами РБК, труси, простирадло, ниточки стерильної марлі - витяжки з нігтьових пластин правої та лівої рук ОСОБА_7 ; ниточки стерильної марлі - витяжки з нігтьових пластин правої та лівої рук ОСОБА_9 ; ниточки стерильної марлі - витяжки з ножа з пластиковою рукояткою; ниточки стерильної марлі - витяжки з ножа з металевою рукояткою; марлеві тампони, які позначені як змиви з долонь правої та лівої рук ОСОБА_7 , зразки волосся з трупа ОСОБА_9 , 8 слідів пальців рук - знищити.
Мобільний телефон «Lenovo A 1000» - залишити обвинуваченій ОСОБА_7 , як їй належний (т.1а.с.188).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Полтавської області. Апеляційна скарга подається через Комсомольський міський суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Після проголошення вироку учасники судового розгляду мають право отримати його копію, подати клопотання про помилування, ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1