Справа № 524/7011/17
Провадження № 2/524/421/18
16 травня 2018 року м.Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
Головуючого - судді Андрієць Д.Д.
за участю секретаря судового засідання - Полтавської Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернулась до Автозаводського районного суду м. Кременчука із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона є наймачем кімнати №100 в буд.№6 по вул.Гвардійській у м.Кременчуці Полтавської області. Ордер на вказане житлове приміщення вона отримала 19.12.1986 на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради народних депутатів № 919 від 18.12.1986.
15.03.2004 у даному житловому приміщенні за згодою інших користувачів були зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 з 2012року, а ОСОБА_3 з 2013 року не проживають у спірному житловому приміщенні, участі у його утриманні не приймають, чим порушують права позивача, оскільки вона вимушена сплачувати кошти за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням реєстрації відповідачів.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - кімнатою №100 в буд.№6 по вул.Гвардійській у м.Кременчуці Полтавської області.
Ухвалою суду від 16.05.2018 залишено без розгляду позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право на користування кімнатою №100 в буд.№6 по вул.Гвардійській у м.Кременчуці Полтавської області.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від позивача, ОСОБА_1, надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 про причини своєї неявки суд не повідомляв.
Треті особи, Кременчуцька міська рада Полтавської області та орган опіки та піклування Кременчуцької міської ради Полтавської області надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача, з огляду на положення ч.4 ст.223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення по справі заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, суд приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 29 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Статтею 310 ЦК України визначено, що фізична особа має право на місце проживання, на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем кімнати у гуртожитку,- кімнати №100 в буд.№6 по вул.Гвардійській у м.Кременчуці Полтавської області. За вказаною адресою з 15.03.2004 також зареєстрований її онук, ОСОБА_2 , що підтверджується даними відділу ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та довідкою ТОВ «Житлорембудсервіс» №4228.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача чи членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення на протязі шести місяців.
Згідно положень ст. 72 ЖК України, визнання особи такою що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності такої особи більше визначеного строку проводиться в судовому порядку.
Главою 4 ЖК УРСР визначено порядок користування гуртожитками. Нормами вказаної глави не передбачено підстав для визнання громадян такими, що втратили право користування жилими приміщеннями в гуртожитку. Разом із тим, оскільки правовий режим гуртожитків прирівняний до правового режиму жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, то на мешканців таких гуртожитків у разі їх тимчасової відсутності поширюються норми ст. ст. 71, 72 ЖК УРСР.
Тобто, у разі тимчасової відсутності наймача чи членів його сім'ї жилого приміщення в гуртожитку більше шести місяців, останні можуть бути визнані такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Згідно ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення.
ОСОБА_2 з 2012 року не проживає у кімнаті №100 в буд.№6 по вул.Гвардійській у м.Кременчуці. Вказаний факт підтверджується актом ТОВ «Житлорембудсервіс» за № 469 від 15.08.2017, складеним за участю свідка ОСОБА_4, яка проживає у кімнаті №104 в буд.№6 по вул.Гвардійській у м.Кременчуці.
Враховуючи те, що відповідач не проживає у спірному житлі більше року, а його реєстрація у спірному житлі створює перешкоди для наймача, викликані необхідністю сплачувати вартість комунальних послуг з урахуванням реєстрації відповідача, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Таким чином, суд визнає ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - кімнатою №100 в буд.№6 по вул.Гвардійській у м.Кременчуці Полтавської області.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 640 грн.
Керуючись ст. ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням-задовольнити.
ОСОБА_5 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: м.Кременчук, вул.Гвардійська буд.6 к.№100, таким, що втратив право користування кімнатою №100 в буд.№6 по вул.Гвардійській у м.Кременчуці Полтавської області.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 к.№100, на корись ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, рнокпп НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 к.№100, судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 640 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд міста Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.Д.Андрієць