Справа № 425/633/18
Провадження № 33/782/80/18
21 травня 2018 року м. Сєвєродонецьк Луганська область
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області Тополюк Є.В., при секретарі Ворошилової Н.О.за участю правопорушника ОСОБА_2 розглянула апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 06.04.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Також з ОСОБА_2 стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Згідно постанови, 03.03.2018 року о 10 годині 10 хвилин в смт. Станиця Луганська по вул. 5-та лінія, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Mercedes д/н НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, збуджена поведінка, від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 06 квітня 2018 року - скасувати, провадження по справі закрити. Вважає, що висновки суду, щодо його винуватості не відповідають фактичним обставинам справи. Факти відмови від проходження огляду та вживання лікарського засобу ним не оспорюються, але він заперечує, що керував автомобілем в стані наркотичного сп'яніння чи після вживання лікарського засобу в час зазначений у протоколі БР № 096675, а тому він не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просить звернути увагу, що протокол, на який послався суд першої інстанції не є належним та допустимим доказом, оскільки були порушені вимоги законодавства щодо складання. Підписаний ним протокол БР № 096675 не містив відомостей про частину статті 130 КУпАП, за якою кваліфіковано правопорушення, і відомостей про відеозапис, що підтверджується порівнянням екземпляра, що наданий суду і наданим йому екземпляром. Також при складанні протоколу до його підписання не було зазначено нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, відеозапис, доданий до першого екземпляра, здійснений вже після складання та підписання і отримання ним екземпляру. Крім того, автор протоколу підписання ним протоколу замалював відомості про свідків. Роз'яснення прав та обов'язків, навіть і після складання протоколу, здійснено поліцейським далеко не в повному обсязі, що вбачається з відеозапису. Акцентує увагу, що суддею безпідставно був зроблений висновок, що він керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, після прийняття ліків транспортним засобом не керував.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 в підтримання апеляційної скарги, свідка ОСОБА_3, перевіривши матеріали адміністративної справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наведені вимоги судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються доказами, дослідженими судом першої інстанції:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 096675 від 03.03.2018 року, у якому викладено обставини адміністративного правопорушення, з письмовими поясненнями ОСОБА_2 про те, що він вживав сильно діючи лікарські засоби, від проходження медичного огляду відмовляється, автомобілем керувати не буде, просить суд обмежитись штрафом;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно до яких вони були присутніми при тому , як водій автомобіля Mercedes д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився;
- розпискою ОСОБА_7 про те, що вона від працівників поліції отримала мікроавтобус Mercedes д/н НОМЕР_1 цілим та неушкодженим та зобов'язується доставити його до місця постійної стоянки та ОСОБА_2 до керування не допускати.
-диском з відеозаписом до протоколу БР № 096675 від 03.03.2018 року відносно ОСОБА_2, відповідно до якого працівником поліції були встановлені анкетні дані ОСОБА_2, йому було роз'ясненні його права та запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку. При цьому ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду у зв'язку з тим, що поспішав. Також працівниками поліції було роз'яснено, що в разі відмови від проходження медичного огляду на нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_2 О попереджено, що справа про його адмінправопорушення буде розглянуто судом.
Крім того, в судовому засіданні в суді першої інстанції, а також в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив, що 03.03.2018 року його зупиняли працівники поліції на блок посту у смт.Станиця Луганська, коли він віз пасажирів зі Станиці Луганської до м. Рубіжне. Він з'їхав на узбіччя та чекав дозволу на рух. У цей час у нього розболівся зуб і він випив лікарський препарат «Темпалгін». Разом з ним їхала його сестра ОСОБА_7, яка має посвідчення водія та може керувати .Він попросив її сісти за кермо. Для подальшого здійснення перевезення людей,так як погано себе почував.
Факт перебування у стані під впливом сильно діючого лікарського засобу не заперечує, однак зазначає, що автомобілем не керував після вживання лікарського засобу. Від медичного огляду відмовився тому що поспішав.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції після перевірки його показань, допитавши його сестру ОСОБА_7, дав правильну оцінку поясненням ОСОБА_2 даним ним у судовому засіданні, оскільки на момент зупинки на пропозицію працівників поліції пройти медичний огляд на стан сп'яніння на місці або у медичному закладі він відмовився.
У зв'язку з чим у інспектора поліції у присутності двох свідків були всі законні підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом першої було порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки судом не було задоволено його клопотання про повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання.
Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що невизнання своєї вини ОСОБА_2, тобто його відмова як водія транспортного засобу від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння було доведено у суді.
Згідно положень п. п. 2.5., 10.1. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Разом з тим, відповідно до п. 6 розділу II Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
У даній справі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейським було залучено як свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які засвідчили відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, визнаючи ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції прийняв за основу пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 які підтверджують той факт що він відмовився від проходження огляду, який ОСОБА_2 сам і не заперечує. У апеляційному суді він також пояснив, що знав про те, що лікарський препарат « Темпалгін» з лютого 2018 року заборонений для вживання водіями транспортних засобів.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що судом першої інстанції, з дотриманням вищезазначених вимог закону, належним чином з'ясовані обставини щодо вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а викладені в постанові висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.
Як вбачається з пояснень самого ОСОБА_2 та пояснень свідка ОСОБА_7 які суд не взяв до уваги, ОСОБА_2 за кермом автомобіля не знаходився. Але судом була дана належна оцінка цим поясненням, з якими повністю погоджується апеляційний суд.
Апеляційний суд не може погодитися з тим, що свідок ОСОБА_3 надав суду апеляційної інстанції достовірні пояснення у той частині, що він міг бачити, хто та у якій момент керував транспортним засобом, так як було встановлено, що він працює з січня місяця 2018 року на автомобілі, який належить на праві користування ОСОБА_2 та залежить від нього.
Що стосується інших свідків, про виклик яких заявив клопотання ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні апеляційного суду, то він відмовився від свого клопотання з різних підстав, та не наполягав на їх виклику до суду.
Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на доказах, які можуть бути покладені в основу рішення як докази вини.
Враховуючи вищевикладені обставини, приходжу до висновку про доведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу ОСОБА_2 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 06 квітня 2018 року щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Луганської області Є.В. Тополюк