Справа № 524/3976/17
Провадження №1-кп/524/70/18
18.05.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
особи , яка вчинила суспільно небезпечне діяння ОСОБА_5
законного представника особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
законного представника потерпілого ОСОБА_8
представника потерпілого -адвоката ОСОБА_9
представника служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітетету Кременчуцької міської ради ОСОБА_10
представника ювенальної превенції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування примусових заходів виховного характеру в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170090001925 від 11.05.2016 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 9 А класу загальноосвітньої школи № 17 м. Кременчука, раніше не судимого, який проживає в не повній сім'ї з матір'ю, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , у вчиненні суспільно - небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України, -
10.05.2016 року приблизно о 11 год. 00 хв. малолітній ОСОБА_5 , перебуваючи в коридорі , біля підвіконня , яке розташоване поруч із сходами першого поверху в приміщенні ЗОШ №17, яка знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук вул. Т. Бульби 14, на ґрунті неприязних особистих відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс один удар правою рукою зігнутою в кулак в ніс потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого завдав останньому згідно висновку експерта № 520 від 12.05.2016 року тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток носу зі зміщенням, на тлі лінійного розриву слизової оболонки носового ходу справа та набряку з явищами гіперемії м'яких тканин перенісся і правого, лівого скату носа, наслідком чого стало утворення носової кровотечі з правого носового ходу, які за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
ОСОБА_5 у судовому засіданні вину у скоєнні суспільно - небезпечного діяння не визнав і пояснив, що до подій , які стались 10.05.2016 року , у нього з потерпілим ОСОБА_7 склались неприязні відносини , так як останній створив у соціальній мережі «В контакте» від його імені та від імені його друга ОСОБА_12 сторінки , де розповсюджував негативну інформацію .10.05.2016 року він знаходячись у школі , йшов зі своїм другом ОСОБА_13 у їдальню , зустрів у коридорі , біля підвіконня , де є сходи потерпілого ОСОБА_7 , у якого спитав , коли він видалить його сторінку та сторінку ОСОБА_14 із соціальних мереж і припинить розповсюджувати негативну інформацію , на що ОСОБА_15 сказав , що про це він з ним поспілкується після закінчення занять у школі , в цей час ОСОБА_14 його чекав на сходах другого поверху і не міг ні бачити , що відбувається між ним та ОСОБА_16 , ні чути їх розмову . Після того , як він поспілкувався з ОСОБА_7 він наздогнав ОСОБА_14 і вони пішли в їдальню , коли повертались із їдальні , то побачили , що біля медичного пункту школи стояло багато людей , вони підійшли і спитали , що трапилось , на що хтось відповів , що побили ОСОБА_7 , деталями події він не цікавився і вони з ОСОБА_14 пішли до класу , на заняття . Потім його запросили до завуча школи ОСОБА_17 , де знаходився також ОСОБА_7 , який повідомив , що його вдарив в ніс він , він не став заперечувати цього факту , та визнав вину , що він вдарив ОСОБА_7 та у присутності завуча попросив пробачення у ОСОБА_7 .. Він визнав свою вину у вчиненому , так як хотів перед іншими однокласниками , яких ображав ОСОБА_7 бути героєм , а вибачення попросив , так як це все дуже далеко зайшло , і щоб це припинити він і попросив вибачення . Потім він змінив показання при проведенні слідчого експерименту і казав , що ОСОБА_7 по необережності , коли біг по коридору школи ,зіштовхнувся із ним , нахилився і вдарився носом об його лоб , так він казав , так як злякався , потім дома він розповів матері , що взагалі не бив ОСОБА_7 та ніяких тілесних ушкоджень йому не завдавав.
Факт вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_5 підтверджується :
-показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який у судовому засіданні пояснив , що 10.05.2016 року приблизно о 10 год. 00 хв., він йшов до класу, зайшов за поворот коридору,де є підвіконня , яке розташоване поруч із сходами на 1 поверсі та побачив ОСОБА_5 , який його вдарив в ніс та втік. До подій , які стались 10.05.2016 року, а саме за 3 місяці , у нього з ОСОБА_5 склались неприязні відносини ,так як хтось створив у соціальній мережі «В контакте» сторінку від імені ОСОБА_5 та розповсюджував негативну інформацію , і ОСОБА_5 просив його неодноразово видалити сторінку та не розповсюджувати негативну інформацію, на що він ОСОБА_5 повідомляв , що він ніякої сторінки в соціальній мережі від його імені не створював , тому не може і нічого видалити . Також ОСОБА_5 постійно ображав його, давав ляпаси по голові, погрожував йому, що поб'є його після школи, за сторінку, яку він не створював. Після удару , який йому наніс ОСОБА_5 у нього виник набряк м,яких тканин носу і з,явилась кровотеча , у зв,язку з чим він у кров вимазав джинси та футболку. ОСОБА_5 насміхався над ним та хвалився перед однокласниками та друзями , що він вдарив його. Він звертався до лікарні і йому поставили діагноз перелом носу та зміщення перегородки, у зв,язку з чим йому робили операцію і він тиждень знаходився у лікарні та 3 місяці був вдома на лікуванні. Після травми у нього кожен тиждень закладає ніс. Після події , його з батьками та ОСОБА_5 з його батьками, викликали до директора школи , де ОСОБА_5 повідомив, що саме він вдарив його у ніс за сторінку у соціальній мережі та попросив за це у нього вибачення.
-показаннями представника потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , який у судовому засіданні пояснив , що до нього звернувся батько потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 для надання юридичної допомоги. Йому відомо, що ОСОБА_5 наніс удар кулаком в ніс потерпілому ОСОБА_7 , чим завдав йому тілесні ушкодження. Після події ОСОБА_5 було викликано до директора школи , де ОСОБА_5 визнав, що він вдарив в ніс ОСОБА_7 . Спочатку ОСОБА_5 вину свою визнавав, а потім почав відмовлятися від того, що саме він наніс удар ОСОБА_7 . Була призначена по справі судово - медична експертиза, висновок якої підтвердив, що показання ОСОБА_5 , в частині того , що ОСОБА_7 сам вдарився носом об лоб ОСОБА_5 є неспроможними , а травма настала внаслідок удару тупим предметом в ніс. Із-за травми ОСОБА_7 , його батько , ОСОБА_8 поніс матеріальні збитки на придбання ліків і неповнолітньому ОСОБА_7 було завдано моральну шкоду, також були пошкоджені джинси та футболка потерпілого , які в подальшому неможливо використовувати. Просить суд цивільний позов законного представника потерпілого , ОСОБА_8 задовольнити у повному обсязі. Наполягає на застосуванні до ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері строком на 1 рік.
-показаннями законного представника потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , який у судовому засіданні пояснив, що він знав, що у його сина з ОСОБА_5 виник конфлікт. Він хотів зв'язатися з батьком ОСОБА_5 щоб врегулювати конфлікт, але через два дня після того, як він намагався поговорити з батьком ОСОБА_5 , його сину ОСОБА_7 , ОСОБА_5 наніс удар в ніс та зламав його . 10.05.2016 року йому зателефонували зі школи , він приїхав до школи і побачив, що в його сина зламаний ніс, медична сестра надала першу медичну допомогу і було викликано швидку медичну допомогу та його сина повезли у лікарню. ОСОБА_5 неодноразово просив вибачення перед його сином і класом, за те , що він вдарив його сина . Раніше його син , ОСОБА_7 навчався в іншому класі і внаслідок конфліктів з однокласниками, він перевівся в інший клас. На задоволенні цивільного позову наполягає, просить стягнути моральну шкоду на користь його сина, так як він відчував сильний біль , йому було зроблено операцію , він не відвідував школу , знаходився у лікарні , йому після завдання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень важко дихати , так як закладає ніс. Також просить суд стягнути із законного представника ОСОБА_5 , матеріальну шкоду у розмірі 1445,78 грн, це кошті , які були витрачені ним на придбання ліків сину та процесуальні витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4000 грн.
-показаннями свідка ОСОБА_18 , яка у судовому засіданні пояснила, що у травні 2016 року вона була черговим вчителем у школі № 17 м. Кременчука . Під час чергування учні школи ій повідомили , що у ОСОБА_7 носова кровотеча,але вона сама носову кровотечу у ОСОБА_7 не бачила. Вона організувала доправлення учня ОСОБА_7 до медичного пункту. Решту подій того дня вона не пам'ятає.
-показаннями свідка ОСОБА_17 , який у судовому засіданні пояснив, що він працює заступником директора з виховної роботи у СШ №17 . Про подію , яка сталася 10.05.2016 року йому відомо зі слів самих учасників, а саме, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зустрілися на сходах у школі і ОСОБА_5 наніс удар ОСОБА_7 в обличчя. ОСОБА_5 при його опитуванні не заперечував, що саме він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_7 та перед іншими дітьми у класі попросив вибачення у ОСОБА_7 . Також ОСОБА_5 пояснював йому , що наніс удар ОСОБА_7 за те, що він у соціальній мережі створив від його імені сторінку і розповсюджував негативну інформацію. У школі є черговий вчитель, який слідкує за порядком і належною поведінки учнів під час перерви. Про подію , яка сталася у школі було повідомлено матері ОСОБА_5 та батьку , ОСОБА_7 , які з,явилсиь до школи і у нього в кабінеті, ОСОБА_5 попросив вибачення у ОСОБА_7 за нанесений йому удар кулаком в ніс . Також ,мати ОСОБА_5 не заперечувала той факт , що саме її син , ОСОБА_5 завдав удар ОСОБА_7 . В день події він відвідував медичний пункт школи і бачив у ОСОБА_7 кров на обличчі та одязі.По подіям , які стались 10.05.2016 року у школі проводилось службове розслідування .
-показаннями свідка ОСОБА_19 , яка у судовому засіданні пояснила, що вона на протязі 22 років працює медичною сестрою в загальноосвітній школі № 17 м.Кременчука. 10.05.2016 року ОСОБА_7 звернувся до неї за допомогою , про що вона зробила запис у амбулаторному журналі звернень учнів , де було відмічено , що ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_20 в ніс , вона вставила тампони , та обробила ніс перекисю водню. Чи була кров на одязі ОСОБА_7 вона не пам'ятає.
-показаннями свідка ОСОБА_21 , який у судовому засіданні пояснив, що у травні 2016 року, точної дати він не пам,ятає , разом із ОСОБА_5 йшов до їдальні . По дорозі до їдальні ОСОБА_5 попросив його зачекати, оскільки вони побачили ОСОБА_7 .. ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 і щось йому казав , про що спілкувались між собою ОСОБА_5 та ОСОБА_7 він не чув. Після розмови ОСОБА_5 з ОСОБА_7 , вони пішли до їдальні . Коли повертались із їдальні до класу , то з ОСОБА_5 йшли повз медичного пункту, і почули, як інші учні казали, що хтось вдарив ОСОБА_7 , хто конкретно ніхто не казав. Він весь час з ОСОБА_5 був разом в той день. Взагалі в школі він не чув про те, що ОСОБА_5 побив ОСОБА_7 . Те, що ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження він чув біля медичного пункту у школі , вже в кінці перерви. Він знав, що між ОСОБА_5 і ОСОБА_7 була конфліктна ситуація з приводу сторінки у соціальній мережі, яку нібито створив ОСОБА_7 від імені ОСОБА_5 . В цей день він у потерпілого ОСОБА_7 взагалі не бачив ніяких тілесних ушкоджень. Під час уроку ОСОБА_5 відлучався з класу приблизно на 15 хвилин.
-показаннями експерта ОСОБА_22 , який у судовому засіданні пояснив, що він надавав висновок відносно тілесних ушкоджень завданих ОСОБА_7 і підтверджує його в повному обсязі. Під час огляду у ОСОБА_7 були встановлені тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток носу зі зміщенням, на тлі лінійного розриву слизової оболонки носового ходу справа та набряку з явищами гіперемії м'яких тканин перенісся і правого, лівого скату носа, наслідком чого стало утворення носової кровотечі з правого носового ходу. Дані тілесні ушкодження утворилися від однократної ударної дії тупого, твердого предмету, з обмеженою контактуючою поверхнею, що характерне для утворення їх в результаті нанесення удару кистю руки стиснутої в кулак, чи подібним до неї тупим, твердим предметом в дану анатомічну ділянку тіла підекспертного,утворення вищевказаних тілесних ушкоджень можливо в проміжок часу і за обставин вказаних в медичній документації та підекспертним, про що свідчить їх характер та локалізація, та за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Дані тілесні ушкодження не могли утворитись при падінні потерпілого з положення стоячи на бетонну підлогу. Утворення вищевказаних тілесних ушкоджень не виключено при падінні з положення стоячи на дерев,яне перило.
-показаннями представника служби у справах дітей Автозаводської районної державної адміністрації виконавчого комітетету Кременчуцької міської ради ОСОБА_10 , яка у судовому засіданні пояснила, що на обліку в службі у справах дітей Автозаводської районної державної адміністрації виконавчого комітетету Кременчуцької міської ради ОСОБА_5 не перебуває, будь - яких заяв на їх адресу відносно ОСОБА_5 не надходило. Після того, як їй стали відомі події в яких приймав участь ОСОБА_5 , вона викликала його разом з матір'ю в службу у справах дітей Автозаводської районної державної адміністрації . Під час бесіди ОСОБА_5 категорично заперечував проти того, що він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_7 . Характеристики, які надішли до служби у справах дітей Автозаводської районної державної адміністрації відносно ОСОБА_5 виключно позитивні. Якщо вина ОСОБА_5 буде доказана , то просить суд застосувати відносно нього примусові заходи виховного характеру на розсуду суду.
-показаннями представника сектору ювенальної превенції Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_11 , яка у судовому засіданні пояснила, що у травні 2016 року у ЗОШ № 17 стався випадок завдання тілесних ушкоджень учню школи. Згідно доручення слідчого вона допитала заступника директора школи з виховної роботи, медичного працівника та збирала на ОСОБА_5 характеризуючий матеріал. На потерпілого ОСОБА_7 неодноразово до сектору ювенальної превенції Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області надходили скарги із школи та із дому, а саме його бабуся неодноразово зверталася із скаргами на поведінку онука, так як батьки не займаються його вихованням, влаштовував сварки, у зв'язку із чим його мати була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП. У школі після інциденту була проведена профілактична бесіда. Особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_5 не попадав в поле зору сектору ювенальної превенції Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області. Якщо буде доказана вина ОСОБА_5 то просить суд застосувати відносно ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру на розсуд суду.
-показаннями законного представника особи, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , яка у судовому засіданні пояснила, що її син ОСОБА_5 завжди був слухняною дитиною. У школі №17 м. Кременчука він навчається з першого класу, ніколи ніяких нарікань і скарг від вчителів та учнів школи не надходило. Завжди виконував всі завдання, які ставились перед ним у школі відміно. З під її контролю її син ОСОБА_5 не вийшов, допомагає ій по господарству. Про подію бійки її сина ОСОБА_5 їй стало відомо 10.05.2016 року, про це ій повідомив завуч школи ОСОБА_17 , який викликав її до школи . В школі завуч ОСОБА_17 ій повідомив , що її син , ОСОБА_5 розбив потерпілому ОСОБА_7 ніс. Їй здалося підозрілим, що саме її сина ОСОБА_5 звинуватили в бійці, оскільки її син ніколи не приймав участі у бійках. В школі син попросив вибачення у ОСОБА_7 за те , що він його вдарив. Дома син ій також зізнався , що він дійсно вдарив ОСОБА_7 у ніс. Вони разом із сином ходили до інспектора служби у справах дітей Автозаводської районної ради м.Кременчука, де її син повідомляв, що він не наносив ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Від свого сина ОСОБА_5 про ОСОБА_7 до події раніше вона ніколи нічого не чула. Цивільний позов заявлений законним представником потерпілого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної , моральної шкоди та процесуальних витрат не визнає .
Крім того вина ОСОБА_5 у скоєнні суспільно - небезпечного діяння підтверджується доказами дослідженими судом, а саме:
-наказом директора Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17 «Вибір» ім. М.Г. Неленя ОСОБА_23 № 132 о/д від 10.05.2016 року із якого убачається, що з метою розслідування можливого нещасного випадку, що стався з учнем 7-Г класу ОСОБА_7 , 2002 р.н. створено комісію по розслідуванню можливого нещасного випадку (а.с. 43)
-повідомленням про нещасний випадок директора Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17 «Вибір» ім. М.Г. Неленя ОСОБА_23 № 222 від 11.05.2016 року із якого убачається, що 10.05.2016 року о 11 год. 15 хв. в коридорі школи внаслідок можливої бійки постраждав учень ОСОБА_7 (а.с. 44)
-повідомленням директора Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17 «Вибір» ім. М.Г. Неленя ОСОБА_23 із якого убачається, що начальника Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області повідомлено, що під час навчально-виховного процесу неповнолітній ОСОБА_24 , учень 7-Г класу, отримав тілесні ушкодження. (а.с. 45)
-повідомленням директору Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17 «Вибір» ім. М.Г. Неленя ОСОБА_23 від медичної сестри ОСОБА_25 від 11.05.2016 року із якого убачається, що 10.05.2016 року до медичного пункту школи привели учня 7-Г класу Хупенія Георгія з носовою кровотечею. Зі слів учня його вдарили в обличчя. (а.с. 47)
-листом законного представника потерпілого ОСОБА_8 від 11.05.2016 року директору Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17 «Вибір» ім. М.Г. Неленя ОСОБА_23 із якого убачається, що 10.05.2016 року йому зателефонував заступник директора школи ОСОБА_17 і повідомив що між його сином ОСОБА_7 та ОСОБА_5 відбулася сварка внаслідок якої ОСОБА_5 наніс удар кулаком в обличчя його сина ОСОБА_7 , в той же день його відвезли до лікарні, де встановили діагноз перелом носа. (а.с. 48)
-доповідною запискою класного керівника ОСОБА_26 директору Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17 «Вибір» ім. М.Г. Неленя ОСОБА_23 від 11.05.2016 року із якої убачається, що 11.05.2016 року учень ОСОБА_7 не приступив до занять, зі слів матері ОСОБА_7 знаходився вдома після бійки з ОСОБА_5 (а.с. 49).
-листом учителя трудового навчання ОСОБА_18 від 11.05.2016 року із якого убачається, що їй 10.05.2016 року учні школи повідомили, що у ОСОБА_7 носова кровотеча і вона організувала доправлення учня до медичного пункту і повідомила про це адміністрацію. (а.с. 50)
-протоколом № 28 засідання комісії з розслідування можливого нещасного випадку ЗОШ №17 «Вибір» ім.. М.Г. Неленя від 24.05.2016 року із якого убачається що комісія слухала голову комісії ОСОБА_27 , яка ознайомила з довідкою Кременчуцької міської дитячої лікарні № 02-15/891 від 24.05.2016 року в якій зазначено , що у ОСОБА_7 встановлено діагноз "забій спинки носу" та постановили , що внаслідок непорозуміння, яке виникло між учнями, відповідно до п. 8 Постанови КМУ від 19.08.2012 року №868 направити клопотання до органів досудового розслідування, щодо вивчення події, яка мала місце в начальному закладі. (а.с. 58).
-довідкою з поліклініки № 2 Кременчуцької дитячої лікарні , із якою убачається, що ОСОБА_7 10.05.2016 року в 13 год. 30 хв. звернувся до лікаря із кровотечею із носа, та повідомив , що був побитий відомою особою, близько 11 год. 00 хв. (а.с. 162).
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 10.05.2016 року із якого убачається, що ОСОБА_8 повідомив, що 10.05.2016 року близько 10 год. 40 хв. його син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження від свого однокласника ОСОБА_28 , а саме удар кулаком в область носа (а.с. 163)
-висновком експерта № 520 від 12.05.2016 року із якого убачається, що при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , у нього встановлені тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток носу зі зміщенням, на тлі лінійного розриву слизової оболонки носового ходу справа та набряку з явищами гіперемії м'яких тканин перенісся і правого, лівого скату носа, наслідком чого стало утворення носової кровотечі з правого носового ходу. Дані тілесні ушкодження утворилися від однократної ударної дії тупого, твердого предмету, з обмеженою контактуючою поверхнею, що характерне для утворення їх в результаті нанесення удару кистю руки стиснутої в кулак, чи подібним до неї тупим, твердим предметом в дану анатомічну ділянку тіла підекспертного, можливо в проміжок часу і за обставин вказаних в постанові, медичній документації та підекспертним, про що свідчить їх характер та локалізація, та за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.(а.с. 166-167)
-протоколом проведення слідчого експерименту від 20.07.2016 року із якого убачається, що потерпілий ОСОБА_7 показав, як особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_5 наніс йому тілесні ушкодження. (а.с. 168-170)
-висновком експерта № 819 від 25.07.2016 року із якого убачається, що при проведенні додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_7 згідно отриманих по факту даних в ході проведення слідчого експерименту з відтворення обставин спричинення тілесних ушкоджень, після їх вивчення, опрацювання і порівняння з даними висновку експерта № 520 від 12.05.2016 року, враховуючі відомі обставини справи, експерт приходить до висновку, що показання ОСОБА_7 дані ним 20.07.2016 року під час проведення слідчого експерименту, в повній мірі відповідають об'єктивним судово - медичним даним згідно висновку експерта № 520 від 12.05.2016 року, а саме в частині характеру, локалізації, кількості нанесених ударів та механізму утворення виявленим у нього тілесних ушкоджень. (а.с. 171)
-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.10.2016 року із якого убачається, що особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_5 показав, як потерпілий ОСОБА_7 нахилився в його бік та вдарився своїм носом об його лоб і таким чином сам собі наніс тілесні ушкодження. (а.с. 172-175)
-висновком експерта № 1190 від 08.11.2016 року із якого убачається, що показання особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_5 дані ним в ході проведення слідчого експерименту 14.10.2016 року не відповідають об'єктивним судово-медичним даним, згідно висновку експерта № 520 від 12.05.2016 року, а саме в частині характеру та механізму утворення виявлених у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. (а.с. 176-177).
-амбулаторним журналом Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17 «Вибір» ім. М.Г. Неленя із якого убачається , що 10.05.2016 року ОСОБА_29 звернувся до медичного пункту школи з носовою кровотечею і повідомив, що його вдарив « ОСОБА_30 » , йому була надана медична допомога .
Вищевказані докази , які були досліджені у судовому засіданні суд вважає відповідно до вимог ст..86 КПК України допустимими , оскільки вони не були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами. Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19 лютого 2009 року).
Аналізуючи вищевказані докази в їх сукупності суд приходить до висновку , що винуватість ОСОБА_5 у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, перебаченого ст.. 125 ч.2 КК України доказана . Невизнання особою, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_5 своєї вини у вчиненому суспільно-небезпечному діяння, суд оцінює критично , як його бажання уникнути відповідальності за скоєне та тактику захисту, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що саме малолітній ОСОБА_5 10.05.2016 року приблизно о 11 год. 00 хв. , перебуваючи в коридорі , біля підвіконня , яке розташоване поруч із сходами першого поверху в приміщенні ЗОШ №17 наніс один удар правою рукою зігнутою в кулак в ніс потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого завдав останньому легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, що у судовому засіданні підтвердили потерпілий ОСОБА_7 , свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , не вірити показанням яких суд не находить підстав , оскільки їх показання є логічними , послідовними і підтверджуються дослідженими судом належними та допустимими доказами , а саме висновком експерта № 520 від 12.05.2016 року із якого убачається, що при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , встановлені тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток носу зі зміщенням, на тлі лінійного розриву слизової оболонки носового ходу справа та набряку з явищами гіперемії м'яких тканин перенісся і правого, лівого скату носа, наслідком чого стало утворення носової кровотечі з правого носового ходу. Дані тілесні ушкодження утворилися від однократної ударної дії тупого, твердого предмету, з обмеженою контактуючою поверхнею, що характерне для утворення їх в результаті нанесення удару кистю руки стиснутої в кулак, чи подібним до неї тупим, твердим предметом в дану анатомічну ділянку тіла підекспертного, та за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (а.с. 166),що також у судовому засіданні підтвердив допитаний експерт ОСОБА_22 , протоколом проведення слідчого експерименту від 20.07.2016 року із потерпілим ОСОБА_7 (а.с. 168-170), висновком експерта № 819 від 25.07.2016 року із якого убачається, що при проведенні додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , його показання надані ним 20.07.2016 року під час проведення слідчого експерименту, в повній мірі відповідають об'єктивним судово - медичним даним згідно висновку експерта № 520 від 12.05.2016 року, а саме в частині характеру, локалізації, кількості нанесених ударів та механізму утворення виявленим у нього тілесних ушкоджень. (а.с. 171). Також особа , яка вчинила суспільно - небезпечне діяння ОСОБА_5 неодноразово змінював свої показання відносно заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , але суд приймає до уваги і вважає правдивими показання ОСОБА_5 під час досудового розслідування , коли він у присутності свідка ОСОБА_17 , в ході бесіди , визнав той факт , що саме він наніс удар кулаком в ніс потерпілого ОСОБА_7 і вибачився перед ним за це і під час бесіди із законним представником ОСОБА_6 повідомив ій , що саме він наніс тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_31 , також потерпілий ОСОБА_7 під час досудового розслідування та в судовому засіданні давав стабільні показання відносно завдання йому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень , які також підтверджуються письмовими доказами дослідженими судом. Показання ОСОБА_5 відносно завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_31 перевірялись органами досудового розслідування та судом , а саме 14.10.2016 року згідно протоколу проведення слідчого експерименту з ОСОБА_5 , він показав, як потерпілий ОСОБА_7 вдарився своїм носом об його лоб і таким чином сам собі наніс тілесні ушкодження. (а.с. 172-175), але данні показання ОСОБА_5 спростовуються висновком експерта № 1190 від 08.11.2016 року із якого убачається, що показання особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_5 дані ним в ході проведення слідчого експерименту 14.10.2016 року не відповідають об'єктивним судово-медичним даним, згідно висновку експерта № 520 від 12.05.2016 року, а саме в частині характеру та механізму утворення виявлених у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. (а.с. 176-177).
Суд показання неповнолітнього свідка ОСОБА_21 в тій частині , що він весь час з ОСОБА_5 був разом в день події і ОСОБА_5 ніяких тілесних ушкоджень не завдавав потерпілому ОСОБА_7 оцінює критично , оскільки сама особа , яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив , що коли він ішов до їдальні разом із ОСОБА_21 , то зупинився і розмовляв з ОСОБА_7 , а свідок ОСОБА_21 чекав його на сходах 2 поверху і не міг бачити , що відбувається між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , також він знаходиться в дружніх відносинах із ОСОБА_5 та зацікавлений у результаті розгляду справи на користь останнього . Відносно пояснень захисника ОСОБА_4 , що потерпілим ОСОБА_7 зазначено інше місце завдання йому тілесних ушкоджень , а саме на сходах 1 поверху , а не біля підвіконня , де розмовляв ОСОБА_5 з ОСОБА_7 суд вважає неспроможними , так як службовим розслідуванням комісії Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів «Вибір» ім. М.Г. Неленя, показаннями потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_18 встановлено , що місцем вчинення суспільно - небезпечного діяння є коридор 1 поверху школи , де є підвіконня та поруч знаходяться сходи.
Оцінивши та проаналізувавши зазначені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_5 , будучи малолітньою особою , заподіяв потерпілому ОСОБА_7 умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров,я , вчинивши тим самим суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимогст. 97 КК України, суд застосовує примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2ст. 105 КК України, до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиноюКримінального кодексу України.
При цьому, як зазначено в п. 7постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» № 2 від 15. 05.2006 року, строк нагляду, передбаченого п.3 ч.2 ст.105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього Нагляд має здійснюватись, як правило, не менше одного року, оскільки за короткого строку він буде малоефективним (але не довше, ніж досягнення особою повноліття).
Суд ухвалюючи судове рішення щодо неповнолітнього ОСОБА_5 , керується принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК та розділу ХІ КК України.
До особи, яка вчинила кримінальне правопорушення після досягнення одинадцятирічного віку, але до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, у будь-якому випадку, незважаючи на ступінь тяжкості вчинюваного діяння, згідно зі ст. 498 КПК України мають застосовуватись примусові заходи виховного характеру.
Обираючи вид примусових заходів виховного характеру, які необхідно застосувати до ОСОБА_5 суд керується тим, що тяжких наслідків від вчиненого ОСОБА_5 не наступило, також враховує особу неповнолітнього, який за місцем навчання та проживання характеризується позитивно, має похвальні листи , грамоти та дипломи , на обліку у служби по справам дітей не знаходиться , умови його життя та виховання, стосунки з батьками , а також їх здатність забезпечити належний контроль за поведінкою неповнолітнього, суд вважає за необхідне застосувати до особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру, передбачені вимогами ст.105 ч.2 п.3 КК України у вигляді передачі його під нагляд матері ОСОБА_6 , яка, як встановлено в судовому засіданні, з урахуванням позитивних даних про неї та її здатності благотворно впливатиме на поведінку неповнолітнього сина , має проводити ефективні заходи виховного характеру, необхідні для забезпечення позитивного виховного впливу на нього та постійного контролю за його поведінкою.
Строк передачі неповнолітнього під нагляд матері , передбачений ст.105 ч.2 п.3 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього, тобто тривалістю 1 рік.
Позов законного представника потерпілого ОСОБА_8 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 , про стягнення з ОСОБА_5 в особі його законного представника матері ОСОБА_6 майнової шкоди в розмірі 1445,78 грн. , витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн., та у рахунок відшкодування моральної шкоди з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, щодо відшкодування моральних збитків у розмірі 69 120 грн. підлягає частковому задоволенню.
В частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1445, 78 грн. цивільний позов не підлягає задоволенню, так як відповідно до вимог ст.. 81 ЦПК України цивільним позивачем суду не надано доказів того , що йому була завдана матеріальна шкода , а саме до цивільного позову не було долучено довідки лікарів, або виписки з медичної картки, з яких би витікало , що потерпілому ОСОБА_7 , призначалися курси лікування лікарськими засобами, які зазначені в цивільному позові. Також доказів завдання особою, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 1300 грн. з приводу пошкодження одягу, а саме джинсів і футболки потерпілого ОСОБА_7 суду не надано та із цивільного позову не вбачається, вартість пошкодженої футболки та джинсів , а клопотання про проведення судом по справі судово - товарознавчої експертизи учасниками судового провадження не заявлялось.
Суд вважає , що цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_8 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 в частині відшкодування моральної шкоди, з урахуваннями заяви про збільшення позовних вимог у розмірі 69120 грн. підлягає частковому задоволенню у розмірі 5000 грн. , відповідно до вимог ст. 23, 1178 ЦК України , так як моральна шкода , яка була завдана потерпілому ОСОБА_7 виявляється в тому , що особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_7 легке тілесне ушкодження , у зв.язку з чим останній відчував фізичний біль , знаходився на лікуванні , не відвідував заняття у школі , тимчасово був відірваний від активного соціального життя, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги, страху за своє здоров'я та життя, до теперішнього часу відчуває діскомфорт при диханні , так як ніс закладує . Враховуючи принцип розумності і справедливості, який закріплений ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, характер моральних страджань , яких зазанав потерпілий , вважає , що розмір відшкодування моральної шкоди повинен становити 5000 грн., оскільки саме такий розмір відшкодування, на думку суду, є адекватним обсягу та характеру немайнових втрат , яких зазнав неповнолітній потерпілий ОСОБА_7 .
При вирішенні цивільного позову законного представника неповнолітного потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 до особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_5 в особі законного представника матері ОСОБА_6 про стягнення процесуальних витрат на правову допомогу суд виходить із наступного :
Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійсненні ним документально підтверджені процесуальні витрати.
За умовами ч.2 ст.120 КПК України витрати пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.
Таким чином , законодавцем чітко визначено , що тільки у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійсненні ним документально підтверджені процесуальні витрати, а судом розглядається клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування примусових заходів виховного характеру і обвинувальний вирок судом не ухвалюється по справі , тому підстав для стягнення процесуальних витрат на правову допомогу у суду немає.
Речові докази по справі відсутні .
Керуючись ст.ст.97,105 КК України, ст. ст. 497, 498, 499, 501 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати відносно неповнолітнього ОСОБА_5 , який скоїв суспільно - небезпечне діяння , що містить ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 125 ч.2 КК України примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 1 рік. .
Стягнути із законного представника особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 в особі законного представника потерпілого ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
В решті позовних вимог законного представника потерпілого ОСОБА_8 відмовити за необгрунтованістю.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області , через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: