Справа № 686/10964/18
18 травня 2018 року м.Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представників скаржника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , слідчого ОСОБА_8 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на незаконне затримання у кримінальному провадженні за №42018140400000102,
18 травня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою, в якій просить визнати його затримання 17.05.2018 року у межах кримінального провадження за №42018140400000102 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, незаконним та звільнити його з-під варти.
В силу положень ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Главою 26 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, зокрема, відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про вчинення кримінального проступку та двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Із поданої ОСОБА_3 скарги вбачається, що 17.05.2018 року, в порядку ст.208 КПК України, його було затримано у межах кримінального провадження №42018140400000102, яке розслідується СУ ГУНП в Хмельницькій області, яке він вважає незаконним.
Зазначена скарга на дії слідчого, що розслідує вказане кримінальне провадження та прокурора щодо його затримання не віднесено до переліку рішень дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які, відповідно до положень ч.1 ст.303 КПК України, підлягають оскарженню.
Частиною 2 ст.303 КПК України, передбачено, що інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 36, ч.5 ст. 40 КПК України прокурор або слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Разом з тим, ст. 206 КПК України передбачено обов'язок слідчого судді звільнити особу за наявності сукупності підстав, визначених пунктами 1-3 ч.5 цієї статті, а саме якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе існування передбачених законом підстав затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; неперевищення граничного строку тримання під вартою; відсутність зволікання у доставлені особи до суду.
При цьому, згаданою нормою процесуального закону не передбачено повноважень слідчого судді щодо визнання затримання незаконним.
Згідно протоколу затримання, з врахуванням постанови заступника начальника відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 від 17.05.2015 р., ОСОБА_3 було затримано 00 год. 49 хв. 17.05.2018 р. на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України в кримінальному провадженні №42018140400000102 від 14.05.2018 р.
В ході розгляду скарги встановлено, що 16.05.2018 року слідчим було проведено ряд слідчих дій, зокрема, огляд місця події, в період часу з 17 год. 39 хв. по 18 год. 33 хв., освідування особи, в період часу з 18 год. 43 хв. по 19 год. 16 хв., а також обшук житла, в період часу з 20 год. 52 хв. до 00 год. 49 хв. і весь цей час ОСОБА_3 позбавлений був можливості вільно пересуватися, оскільки підкорений був наказу уповноваженої службової особи.
Відповідно до ст.209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
За таких обставин вважаю, що фактичний час затримання ОСОБА_3 є час початку проведення слідчої дії - огляд місця події - 17 год. 39 хв.
Частина 2 та 3 ст. 278 КПК України передбачає, що письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
Як вбачається із повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 17.05.2018 року, підозра була оголошена ОСОБА_3 17.05.2018 р. о 17 год. 55 хв., тобто після спливу двадцяти чотирьох годин з фактичного моменту його затримання.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що граничні строки тримання ОСОБА_3 під вартою ( з моменту фактичного затримання до вручення повідомлення про підозру) перевищено, а тому він підлягає звільненню з-під варти.
Керуючись ст.ст. 26, 206, 303, 309 КПК України, слідчий суддя -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти негайно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя