Справа № 738/668/18
№ провадження 1-в/738/107/2018
17 травня 2018 року Менський районний суд
Чеpнiгiвської областi
в складі:
судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м. Мена в режимі відеоконференції з ДУ «Менська виправна колонія № 91 та Ленінським районним судом м. Харкова клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про звільнення від покарання в порядку ч. 2 ст. 74 КК України,
В С Т А H О В И В:
07.05.2018 року адвокат ОСОБА_5 звернувся з клопотанням до Менського районного суду Чернігівської області в інтересах засудженого ОСОБА_4 про звільнення від покарання. Клопотання мотивоване тим, що вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.06.2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком 3 роки та на підставі ст. 54 КК України позбавлено спеціального звання старший лейтенант міліції. Законом України від 13.05.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» внесено зміни до п. 3 примітки до ст. 364 , 365 КК України де поняття «істотна шкода» як ознака складу злочину за якою засуджений ОСОБА_4 змінилась, в зв'язку з чим відбулася часткова декриміналізація, а тому відсутній у діях ОСОБА_4 склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 365 КК України і він підлягає звільненню від призначеного покарання..
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання підтримав з підстав наведених у ньому та просив його задовольнити
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання свого захисника підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки вирок суду першої інстанції та ухвали судів апеляційної та касаційної інстанції ухвалювалися після набрання чинності Законом України від 13.05.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України».
Заслухавши пояснення засудженого, його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.06.2014 року залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 07.10.2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.08.2015 року, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та призначено покарання у виді 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком 3 роки та на підставі ст. 54 КК України позбавлено спеціального звання старший лейтенант міліції.
Законом України від 13 травня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» внесені зміни до законодавчих актів України в тому числі й до пунктів 3, 4 примітки до ст. 364 КК України, згідно з якими нематеріальні наслідки для визначення істотної шкоди чи тяжких наслідків цими нормами вже не передбачені та, починаючи з дня набрання чинності цим законом - тобто з 4 червня 2014 року такі наслідки мають бути лише матеріального характеру.
Згідно частиною 2 пункту 1 розділу II. Прикінцеві положення, дія цього Закону поширюється на злочини та суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, які були вчинені після набрання чинності цим Законом, тобто на злочини, що були вчинені після 04 червня 2014 року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 засуджено, за ч. 2 ст. 365 КК України, за злочин, який було вчинено у 2010 році, тобто до внесення вищенаведених змін до пунктів 3, 4 примітки до ст. 364 КК України, а тому суд приходить до висновку, що вказані зміни у КК України не можуть застосовуватися до засудженого ОСОБА_4 і у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Посилання у клопотанні на ст. 58 Конституції України у даному випадку є необгрунтованим, оскільки Закон України від 13 травня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України», було прийнято на виконання міжнародної угоди і у цьому Законі спеціально обумовлена його дія в часі, тобто вказано, що дія цього Закону поширюється на злочини та суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального Кодексу України, які були вчинені після набрання чинності цим Законом.
Крім того, суд бере до уваги що на час ухвалення вироку відносно ОСОБА_4 та при перегляді його у апеляційному та касаційному судах, Закон України від 13 травня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» був чинним.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про звільнення від покарання.
На пiдставi викладеного, керуючись ст. 74 КК України, ст. ст. 370-372, 395, 537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про звільнення від покарання в порядку ч. 2 ст. 74 КК України - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області протягом 7 днів з дня її роголошення, а засудженим в той же термін з моменту отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1