17 травня 2018 року м.Херсон
Справа № 664/1886/17
Провадження №22-ц/791/791/18
Апеляційний суд Херсонської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого (суддя-доповідач)Ігнатенко П.Я.,
суддів:Воронцової Л.П.,
Полікарпової О.М.,
за участю секретаряПрушинської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 березня 2018 року у складі судді Бойко В.П. у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про нарахування індексу інфляції та стягнення коштів,
У серпні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вказаним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2011 року було зобов'язано Голопристанське управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати йому державну та додаткову пенсію. За цією постановою позивачу здійснено перерахунок пенсії за період з 01.10.2010 року по 22.07.2011 року та визначено суму у розмірі 39925,28 гривень.
ОСОБА_5 вказав, що кошти йому були перераховані лише в лютому 2017 року, однак до моменту виплати неодноразово змінювався індекс споживчих цін. Так, середньорічний темп росту споживчих цін складав у 2014 році 124,9%, 2015 році 143,3%, 2016 році 112,4%, у січні 2017 року 101,1% та всього за період 2014 рік - січень 2017 року індекс інфляції склав 203,9%.
У зв'язку з викладеним, просив на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача заборгованість із врахуванням індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 45 179 гривень, а також витрати за надання юридичної допомоги в сумі 800 гривень.
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що постановою суду від 14.09.2011 року пенсійний фонд зобов'язаний зробити перерахунок пенсії, що і було зроблено. Вимоги про виплати позивач заявив пізніше. Постановою від 01.04.2015 року ПФУ зобов'язано виплатити ОСОБА_5 нараховану пенсію та фактично рішення суду виконано в 2017 році. Також, звертає увагу суду на те, що дані правовідносини виникли з приводу виконання судового рішення та врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», а отже до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання як передбачено ст. 625 ЦК України. У зв'язку з чим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справа розглядається апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2011 року визнано протиправною відмову УПФ України в Голопристанському районі Херсонської області в перерахунку державної та додаткової пенсії ОСОБА_5 у відповідності зі ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду - чорнобильцю ІІІ групи першої категорії. Зобов'язано УПФ України в Голопристанському районі Херсонської області здійснити перерахунок ОСОБА_5 державної та додаткової пенсії з 01 жовтня 2010 року відповідно до ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру державної пенсії в шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком (а.с. 12-17).
Управлінням УПФ України в Голопристанському районі Херсонської області в ході примусового виконання вказаної постанови було здійснено перерахунок ОСОБА_5 державної та додаткової пенсії за період з 01.10.2010 року по 22.07.2011 року у розмірі 39925,28 гривень.
Згідно постанови Голопристанського районного суду Херсонської області від 01.04.2015 року, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 року, зобов'язано УПФ України у Голопристанському районі Херсонської області сплатити ОСОБА_5 нараховану та несплачену державну та додаткову пенсію у розмірі 39 925, 28 грн (а.с.19-20), у зв'язку з чим 25.05.2015 року видано виконавчий лист № 654/5454/14-а (а.с.23).
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження №47800413 27.02.2017 року виконавче провадження закінчено у зв'язку з виконанням у повному обсязі (а.с.31-32).
Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При розгляді справ про передбачену статтею 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов'язання слід з'ясувати: чи існує зобов'язання між сторонами, чи це зобов'язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов'язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті. Передбачена статтею 625 ЦК України норма не застосовується до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством. Правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) як роз'яснено правовою позицією постанови Верховного суду України від 10.01.2016 року у справі № 6-2759цс15.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки ст. 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання та поширює свою дію на всі види зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Зі змісту позову вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у зв'язку з невиконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2011 року із врахуванням індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 45 179 гривень.
Однак, даною постановою пенсійний фонд зобов'язаний лише зробити перерахунок, а виплатити нараховану пенсію ОСОБА_5 УПФ України в Голопристанському районі Херсонської області зобов'язано постановою від 01.04.2015 року.
За таких обстави, позовні вимоги про застосування відповідальності з 2011 року безпідставні.
Окрім того, проаналізувавши правову природу спору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний спір виник з приводу порядку та строків виконання судового рішення, а ці правовідносини регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження» та до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, що узгоджується з зазначеною вище правовою позицією Верховного суду України від 10.01.2016 року, викладеною у справі № 6-2759цс15.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та регулюючий їх закон, ухвалив рішення з дотримання норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності судового рішення, яке, на думку скаржника, не захищає інтересів інвалідів, а тому підлягає скасуванню, - судовою колегією до уваги не приймаються, як позбавлені правового обґрунтування.
Посилання ОСОБА_5 на інші підстави відшкодування відповідно до вимог ч.6 ст.367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються, оскільки не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду.
Головуючий П.Я.Ігнатенко
Судді: Л.П.Воронцова
О.М.Полікарпова
Дата складання повного судового рішення 21 травня 2018 року.