18 травня 2018 року м. Рівне №817/1343/17
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. розглянувши в письмовому провадженні заяву представника відповідача ОСОБА_1, подану в судовому засіданні 11.05.2018, по адміністративній справі за позовом
ОСОБА_2
доРівненської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 агенство водних ресурсів України,
про визнання протиправним та скасування розпоряджень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В судовому засіданні 11.05.2018 представником відповідача ОСОБА_1 подано заяву, в якій вона просила в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України винести окрему ухвалу, якою надати доручення правоохоронним органам про вжиття відповідних заходів реагування щодо надання завідомо неправдивих показань свідком ОСОБА_2
За правилами частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
А відповідно до частини третьої цієї статті, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
В свою чергу, за вимогами статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.
З огляду на те, що порядок розгляду клопотання про винесення судом окремої ухвали Кодексом адміністративного судочинства України не встановлений, а також з врахуванням того, що зазначене питання не стосується порядку розгляду справи №817/1343/17 по суті, судом вирішено розглянути зазначену заяву в письмовому порядку, поза межами судового засідання.
Вирішуючи заяву представника відповідача по суті суд зауважує на такому.
По-перше, винесення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, і реалізація такого права безпосередньо пов'язана з виявленням саме судом під час розгляду справи порушення закону.
Судом під час розгляду справи №817/1343/17 порушення законодавства, а тим більше такого, яке містить ознаки кримінального правопорушення, встановлено не було, а відтак і підстав для винесення окремої ухвали суд не вбачає.
Якщо представник учасника судового процесу за рахунок власного аналізу показань свідків і інших доказів у справі прийшов до переконання у тому, що певний свідок надав суду завідомо неправдиві показання, то такий представник не позбавлений права і можливості самостійно звернутися із відповідною заявою до правоохоронних органів, і не повинен давати доручення чи вказівки з цього приводу суду.
А, по-друге, винесення судом окремої ухвали з приводу завідомо неправдивих показань свідка до постановлення судом рішення у справі вважатиметься процесуальним порушенням, позаяк в такому випадку суд наперед надасть свою оцінку доказам у справі.
На підстав викладеного, суд приходить до переконання, що заява представника відповідача ОСОБА_1 від 11.05.2018 про винесення судом в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України окремої ухвали не може бути задоволена.
Керуючись частиною третьої статті 166, частиною другою статті 241, статтями 249, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Представнику відповідача ОСОБА_1 відмовити у задоволенні її заяви від 11.05.2018 про винесення в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України окремої ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Друзенко Н.В.