Справа № 813/2051/18
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
21 травня 2018 року
м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Крутько Олена Василівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Львівгаз» про визнання незаконним акту, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування акту про порушення без номера від 21 квітня 2017 року, складеного працівниками Миколаївської філії Пустомитівського УЕГГ та рішення Центральної комісії ПАТ «Львівгаз» з розгляду Актів про порушення споживачами природного газу вимог «Кодексу газорозподільчих систем» про проведення донарахування по особовому рахунку №0900152548 за період з 22 березня по 21 квітня 2017 року у сумі 8 564 гривні 68 копійок.
Згідно ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч.1 ст.4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 вказаного Кодексу).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Судом встановлено, що ПАТ «Львівгаз» є публічним акціонерним товариством, яке є суб'єктом господарювання, юридичною особою, що надає послуги іншим юридичним особам та фізичним особам як рівноправний суб'єкт цивільних правовідносин, тобто є юридичною особою приватного права та діє згідно з Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та, при цьому, ні держава, ні територіальна громада не делегувала цій юридичній особі жодних владних повноважень щодо інших юридичних чи фізичних осіб.
З огляду на це, у відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України», «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у значенні п.1 ст.6 цієї Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Крім того, у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини додатково наголосив на тому, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Встановлено, що повноваження суду на розгляд конкретної адміністративної справи визначаються правилами підвідомчості та підсудності. Відкриття провадження в адміністративній справі, яка підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, буде перевищенням суддею повноважень, визначених КАС України, та прямим порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. До того ж, розгляд цивільного позову в порядку адміністративного судочинства не тільки буде суперечити правилам підвідомчості, але і призведе до хаотичного розгляду суто цивільного спору за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не належить розглядати в рамках адміністративного судочинства, оскільки вони не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, що є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, до юрисдикції загальних судів відносять розгляд у порядку цивільного судочинства справ, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відтак, спір, що виник між сторонами повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається особі, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Встановлено, що при пред'явленні адміністративного позову ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 352, 40 грн., що підтверджується квитанцією № ПН510178 від 23 квітня 2018 року. Однак, у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено. Ця обставина свідчить про те, що підстави для подальшого утримування судового збору відсутні.
З огляду на це, ОСОБА_1 належить повернути сплачену нею суму судового збору в розмірі 352, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 170, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Львівгаз» про визнання незаконним акту.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 (адреса: 81632, вул.Шевченка, 81, с.Дроговиж, Миколаївський район, Львівська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір, сплачений відповідно до квитанції № ПН510178 від 23 квітня 2018 року в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду судом загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд.
Суддя Крутько О.В.