10.3
Іменем України
15 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/506/18
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря судового засідання - Карча В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення від 18.01.2018 № 55,
26.02.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1М.) звернувся до суду з позовом до управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач, УСЗН Станично-Луганської РДА), в якому послався на таке. Позивач є тимчасово переміщеною особою та 18.01.2018 прибув до відповідача для проходження фізичної ідентифікації, де написав пояснювальну. Останню відповідачем не було прийнято, вилучено оригінал довідки та видано рішення, яким відповідач, посилаючись на лист СБУ від 15.01.2018, скасував дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.01.2018 № 55.
Представник позивача звернувся до відповідача з інформаційним запитом про те, які саме відомості, надані позивачем, є недостовірними та просив надати лист СБУ від 15.01.2018.
30.01.2018 представником позивача отримана відповідь УСЗН Станично-Луганської РДА від 23.01.2018, в якій йдеться посилання на лист СБУ від 15.01.2018, однак сам лист надано не було, які саме відомості є недостовірними, не вказано.
Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки законних підстав для скасування довідки не було, а дії відповідача свідчать про дискримінацію позивача в залежності від місця мешкання. На підставі викладеного позивач просив суд визнати незаконним рішення відповідача від 18.01.2018 № 55 щодо скасування довідки ВПО № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та скасувати його; винести окрему ухвалу, якою звернути увагу Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області на порушення Конституції та діючого законодавства, ігноруванням офіційних документів та зловживання службовим становищем начальником УСЗН Станично-Луганської РДА ОСОБА_2; зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 відкрито провадження в справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
27.03.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого останній послався на таке. 11.01.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про взяття його на облік, як внутрішньо переміщену особу, внаслідок чого ОСОБА_1 було видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 5192.
СБУ у Луганській області в ході виконання заходів із забезпечення державної безпеки встановлено подання завідомо недостовірних відомостей щодо місця фактичного проживання, в тому чисті ОСОБА_1, та листом від 15.01.2018 № 78/3/30/61 було рекомендовано розглянути питання щодо призупинення дії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
16.01.2018 державними соціальними інспекторами відповідача була проведена перевірка за адресою: с. Валуйське, вул. О.Кошевого, 73, власницею житла є ОСОБА_3А, за даною адресою зареєстровано внутрішньо приміщених осіб: 14 дорослих та 8 дітей. Перевіркою встановлено, що всі особи були відсутні за фактичним місцем проживання, про що зроблений відповідний запис в акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї відповідного до кожної внутрішньо переміщеної особи. ОСОБА_3 надала свою адресу з метою отримання ними довідок внутрішньо переміщених осіб та соціальних виплат, про що було повідомлено в заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Тому на підставі п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» відповідачем прийнято рішення про скасування дії довідки ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.01.2018 № 51. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 11.04.2018 витребувано від відповідача додаткові докази та відкладено розгляд справи.
24.04.2018 від відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначив, що ОСОБА_1 не звертався до УСЗН Станично-Луганської РДА за призначенням будь-якого виду допомоги, тому спірні правовідносини регулюються Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, а не Постановою № 365.
У судове засідання позивач не прибув, відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, просив розглядати справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-76 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. спр. 30-32).
11.01.2018 позивач звернувся до УСЗН Станично-Луганської РДА з заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в якій ОСОБА_1 зазначив, що фактичним місцем його проживання є: Луганська область, Станично-Луганський район, с. Валуйське, вул. О. Кошевого, буд. 73. Факт проживання позивача за вказаною адресою підтверджено власником будинку, про що здійснено відповідний напис на заяві (арк. спр. 61-62).
Позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу, про що видано довідку від 11.01.2018 № НОМЕР_1, в якій зазначено, що позивач фактично проживає за адресою: 93650, Луганська область, Станично-Луганський район, село Валуйське, вул. О. Кошевого, буд. 73 (арк. спр. 29).
До УСЗН Станично-Луганської РДА надійшов лист Новоайдарського міжрайонного відділу управління Служби безпеки України в Луганській області від 15.01.2018 № 78/3/30/61, в якому зазначено, що у ході виконання заходів із забезпечення державної безпеки отримано інформацію щодо порушень вимог пункту 5 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» громадянами України, зокрема ОСОБА_1, перереєстрованого за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с Валуйське, вул. О. Кошевого, буд. 73, які за наявними даними постійно проживають за межами Станично-Луганського району та на окупованій частині Луганської області. За результатами проведеної перевірки встановлено, що вказані громадяни подали завідомо недостовірні відомості щодо місця фактичного проживання. На підставі викладеного просили розглянути питання щодо призупинення дії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб з внесенням відповідних відомостей до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (арк. спр. 58-59).
16.01.2018 соціальним інспектором складено акт від 16.01.2018 № 374 обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, до якого внесено відомості, що на час обстеження факт проживання/перебування ОСОБА_1 за адресою: 93650, Луганська область, Станично-Луганський район, с Валуйське, вул. О. Кошевого, буд. 73, не встановлено. Господарі двері не відчинили, з сусідів ніхто не вийшов, залишено повідомлення (арк. спр. 60).
18.01.2018 позивач звернувся до УСЗН Станично-Луганської РДА з письмовими поясненнями, в яких зазначив, що під час обстеження 17.01.2018 був відсутній з причини відвідування житла за місцем реєстрації (арк. спр. 34).
Рішенням начальника УСЗН Станично-Луганської РДА від 18.01.2018 № 55 скасовано дію довідки ОСОБА_1 від 11.01.2018 № НОМЕР_1 на підставі листа СБУ від 15.01.2018 № 78/3/30/61 та акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 16.01.2018 № 374 (арк. спр. 64).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 19 Основного Закону України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі - Закон № 1706-VII) закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до статті 1 Закону 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно зі статтею 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (далі - Порядок № 509).
Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника, зокрема, відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання.
Як фактичне місце проживання/перебування не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають.
Пунктом 7-1 Порядку № 509 визначено, що у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
Уповноважений орган на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб запис про скасування дії довідки.
Як установлено судом, ОСОБА_1 звернувся до УСЗН Станично-Луганської РДА із заявою від 11.01.2018 про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначив інформацію, зокрема, щодо свого фактичного місця проживання/перебування з 10.01.2018 за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с. Валуйське, вул. О. Кошевого, буд. 73. Позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу та видано відповідну довідку від 11.01.2018 № НОМЕР_1.
До УСЗН Станично-Луганської РДА надійшов лист Новоайдарського міжрайонного відділу управління Служби безпеки України в Луганській області від 15.01.2018 № 78/3/30/61, в якому повідомлено про наявність підстав для прийняття рішення щодо зняття позивача з обліку внутрішньо переміщених осіб та скасування довідки - подання завідомо недостовірних відомостей про фактичне місце проживання. За наявними даними позивач постійно проживає за межами Станично-Луганського району на окупованій частині Луганської області. Також з цього листа слідує, що за зазначеним місцем фактичного проживання позивача одночасно зареєстровано 14 осіб.
Суд вважає, що в розумінні Порядку № 509 така інформація є самостійною підставою для скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи та не потребує будь-якого додаткового підтвердження.
З огляду на отримання УСЗН Станично-Луганської РДА від визначеного у пункті 7-1 Порядку № 509 органу інформації про подання ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей про його фактичне місце проживання, тобто про законодавчо визначену обставину, за наявності якої скасовується дія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, суд дійшов висновку, що керівник УСЗН Станично-Луганської РДА мав визначену пунктом 5 частини першої статті 12 Закону № 1706-VII підставу для прийняття рішення від 18.01.2018 № 55 про скасування дії довідки ОСОБА_1
Крім того, слід зазначити, що факт відсутності позивача за фактичним місцем проживання також підтверджено актом від 16.01.2018 № 374 обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, в якому соціальним інспектором зафіксовано відсутність на час обстеження факта проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб за адресою: 93650, Луганська область, Станично-Луганський район, с Валуйське, вул. О. Кошевого, буд. 73.
За приписами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд зауважує, що позивач у позові не спростовує інформацію, наведену у листі Новоайдарського міжрайонного відділу управління Служби безпеки України в Луганській області від 15.01.2018 № 78/3/30/61, щодо подання ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей про фактичне місце проживання та не надає відповідних доказів.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення начальника УСЗН Станично-Луганської РДА від 18.01.2018 № 55 щодо скасування довідки ВПО № НОМЕР_1 у повній мірі відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимоги до УСЗН Станично-Луганської РДА.
Що стосується клопотання про винесення окремої ухвали, якою звернути увагу Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області на порушення Конституції України, діючого законодавства, ігнорування офіційних документів та зловживання службовим становищем начальником УСЗН Станично-Луганської РДА, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Оскільки судом не встановлено з боку начальника УСЗН Станично-Луганської РДА будь-яких порушень чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали.
Що стосується клопотання позивача про зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, тому відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення від 18.01.2018 № 55 відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21 травня 2018 року.
Суддя ОСОБА_4