21 травня 2018 року справа № 810/1052/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
6 березня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії з урахуванням чинного на день перерахунку законодавства;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та призначення позивачу пенсії за віком у сумі 11 828 грн 46 коп., виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 р.р. у сумі 3764 грн 40 коп. та величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% та доплати за понаднормативний стаж за 6 років;
- зобов'язання відповідача сплатити кошти доплати до рівня призначеної згідно з законодавства пенсії позивачу за період з 10 жовтня 2017 р. з урахуванням раніше отриманих виплат щомісячної пенсії за віком.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до законодавства, чинного станом на 10 жовтня 2017 р. - на дату звернення із заявою про такий перерахунок. Вважає, що позивачем на підставі заяви від вказаної дати протиправно було здійснено перерахунок відповідно до законодавства, чинного з 11 жовтня 2017 р.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив, в якому у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що перерахунок пенсії всім пенсіонерам, яким призначена пенсія до 1 жовтня 2017 р. проводиться на виконання вимог п. 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Позивач та представник відповідача подали до суду письмові заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.
23 жовтня 2017 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв'язку з інвалідністю 2 групи, працююча (а.с. 37).
24 жовтня 2013 р. відповідачем було призначено позивачу таку пенсію та встановлено до виплати 90 % іі розміру згідно з протоколом № 3417 (а.с. 35).
Так, позивачу було нараховано загальний розмір пенсії за віком у сумі 7160 грн 70 коп., розмір пенсії по інвалідності - 6444 грн 65 коп. (90% від розміру пенсії за віком) (а.с. 83).
4 грудня 2013 р. позивачу було здійснено перерахунок пенсії за новою формулою згідно з розпорядженням від вказаної дати № 160147 (а.с. 87).
Так, згідно з вказаним розпорядженням, розмір пенсії за віком складав 7200 грн 12 коп., розмір пенсії по інвалідності - 6528 грн 38 коп. (90 % від розміру пенсії за віком).
26 жовтня 2015 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переведенням останньої з 2 на 3 групу інвалідності (а.с. 93).
29 жовтня 2015 р. відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача та визначено розмір пенсії за віком у сумі 7262 грн 75 коп., розмір пенсії по інвалідності - 3631 грн 38 коп. (50 % розміру пенсії за віком) (а.с. 92).
2 листопада 2015 р. відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача та визначено розмір пенсії за віком у сумі 7304 грн 03 коп., розмір пенсії по інвалідності - 3652 грн 02 коп. (50 % від розміру пенсії за віком) (а.с. 90).
У подальшому 10 жовтня 2017 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (а.с. 101).
Вказана заява у цей же день була прийнята відповідачем, що підтверджується розпискою - повідомленням від цієї дати (а.с. 103).
19 грудня 2017 р. відповідачем було здійснено розрахунок пенсії позивача та призначено пенсію за віком з 10 жовтня 2017 р. у сумі 8783 грн 29 коп. згідно з розпорядженням № 160147 (а.с. 97).
19 січня 2018 р. позивач звернулася до відповідача із зверненням, у якому просила:
- надати пояснення по суті застосування відповідачем законодавства, чинного з 11 жовтня 2017 р., а не станом на 10 жовтня 201 р. - дату подачі нею заяви про переведення з одного виду пенсії на інший;
- провести розрахунок пенсії позивача відповідно до вимог законодавства, чинного станом на дату звернення із заявою до відповідача (а.с. 10).
29 січня 2018 р. відповідач листом № 34/Я-03 повідомив позивача про те, що якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 2 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058-IV. Відповідно до вимог п. 4-3 Прикінцевих положень вказаного Закону визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
При цьому, величина одного року страхового стажу була переглянута з 1,35 до 1% (а.с. 11).
При вирішенні правомірності таких дій відповідача судом враховано таке.
Як вже зазначалося, позивач із заявою про переведення із одного виду пенсії (по інвалідності) на інший (за віком) звернувся до відповідача 10 жовтня 2017 р.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу та пріоритет над іншими нормативно - правовими актами. Закони та підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Конституція є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно з вимогами ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Як убачається з ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з вимогами ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених КонституцієюУкраїни.
Як убачається з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї та практику Суду як джерело права.
Зокрема, вимогами ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У п.п. 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 р. Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. v. Belgium, рішення від 20 листопада 1995 р., серія А, № 332, с. 21, п. 31).
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній станом на 11 жовтня 2017 р.) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Наведене свідчить, що у даному конкретному випадку відповідачем мало б бути здійснено переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до законодавства, чинного станом на дату подачі такої заяви - 10 жовтня 2017 р.
Так, станом на вказану дату чинними були норми Закону № 1058-IV, які передбачали наступне.
Зокрема, згідно з вимогами ч. 2 ст. 40 вказаного Закону Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:
Зв = З + Зд, де:
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою:
Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону;
Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 25 вказаного Закону коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.
При цьому, сторонами в судовому засіданні було визнано факт, що позивач брав участь тільки в солідарній системі пенсійного страхування.
Крім того, як вже зазначалося, з 11 жовтня 2017 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), який набув чинності з 11 жовтня 2017 р.
Зокрема, вказаним Законом було внесено зміни до Закону № 1058-IV.
Так, згідно з вимогами вказаного Закону було передбачено проведення перерахунку пенсій.
Як убачається з п. 4-3 Прикінцевих положень вказаного Закону, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до вимог п. 4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Наведене свідчить, що відповідач при проведенні переведення та перерахунку пенсії позивача мав дотриматися алгоритму таких дій:
- здійснити переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на підставі Закону № 1058-IV в редакції, чинній станом на 10 жовтня 2017 р.;
- здійснити перерахунок пенсії за віком, розмір якої був перерахований станом на 10 жовтня 2017 р. відповідно до вимог п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV;
- у разі зменшення її розміру, застосувати п. 4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Проте, судом встановлено, що відповідачем не було дотримано алгоритму вказаних вище дій, що призвело до порушення прав позивача.
Зокрема, відповідачем було відразу застосовано п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV стосовно не перерахованої відповідно до вимог Закону № 1058-IV в редакції, чинній станом на 10 жовтня 2017 р. пенсії позивача.
Тобто, застосовано норму Закону, яка станом на 10 жовтня 2017 р. ще не діяла.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що такі дії відповідача є протиправними.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та призначення позивачу пенсії за віком у сумі 11 828 грн 46 коп., виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 р.р. у сумі 3764 грн 40 коп. та величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% та доплати за понаднормативний стаж за 6 років, судом встановлено таке.
З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Згідно з вимогами ст. 58 Закону № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням правомірність дій відповідача щодо застосування норм Закону № 1058-IV в редакції, чинній з 11 жовтня 2017 р.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень ст.ст. 9, 245 КАС України, зокрема, вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту, який необхідний для відновлення порушеного права, а саме: зобов'язати відповідача здійснити переведення та перерахунок пенсії позивача з інвалідності на пенсію за віком відповідно до вимог Закону № 1058-IV в редакції, чинній станом на 10 жовтня 2017 р. (дату подачі такої заяви про переведення) без зазначення конкретних сум з урахуванням висновків, викладених у даному рішенні.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача сплатити кошти доплати до рівня призначеної згідно з законодавства пенсії позивачу за період з 10 жовтня 2017 р. з урахуванням раніше отриманих виплат щомісячної пенсії за віком, судом встановлено таке.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є передчасними, а отже, задоволенню не підлягають.
Вимогами ст. 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Водночас, судом не може бути взято до уваги посилання відповідача на правомірність своїх дій в частині застосування ним під час здійснення перерахунку пенсії позивача п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, оскільки застосування вказаної норми мало б мати місце стосовно пенсії, яка мала бути призначена відповідно до Закону № 1058 в редакції, чинній станом на 10 жовтня 2017 р.
неможливість перевірки наявності пільгового стажу у позивача, оскільки вчинення таких дій віднесено до його повноважень.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем в частині позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням вимог законодавства, чинного на дату звернення.
Зобов'язати Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на підставі Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-IV в редакції, чинній станом на 10 жовтня 2017 р.
Зобов'язати Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком, розмір якої був перерахований станом на 10 жовтня 2017 р., відповідно до вимог п. 4-3 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-IV, а у разі зменшення її розміру, застосувати п. 4 Прикінцевих положень вказаного Закону.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Виноградова О.І.