17 квітня 2018 року 810/1934/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні будівельні системи" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні будівельні системи" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2016 №0003761502.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом здійснено нарахування штрафних санкцій на борг, який виник через технічну помилку, яку позивачем було усунуто, а отже притягнення платника податку до відповідальності, у випадку самостійного виявлення та виправлення помилки є протиправним.
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що в ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем строків сплати податкових зобов'язань по земельному податку, що призвело до порушення податкового законодавства та як наслідок, до виникнення податкового зобов'язання, визначеного спірним податковим повідомленням-рішенням.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2016 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 зупинено провадження у справі до завершення процесу реорганізації Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 дану справи прийнято до провадження судді Щавінського В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 поновлено провадження у даній справі.
Протокольною ухвалою від 03.04.2018 суд здійснив заміну відповідача - Ірпінську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на Вишгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні 03.04.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовних вимог не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити.
В подальшому, у зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, протокольною ухвалою від 03.04.2018 суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, про що учасники справи не заперечували.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
У травні 2016 року Ірпінською ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області проведена камеральна перевірка ТОВ "Інтернаціональні будівельні системи" з питань своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб за 2015 рік.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 30.05.2016 №572/15-2/32622377 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовано порушення ТОВ "Інтернаціональні будівельні системи" вимог п. 286.2 ст. 286, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасній сплаті земельного податку з юридичних осіб за 2015 рік.
На підставі висновків Акту перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 №0003761502, відповідно до якого за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 270133,00 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 54026,60 грн.
Вважаючи складене за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з п. 286.3 ст. 286 ПК України платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
За змістом п. 287.4 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
З матеріалів справи вбачається, що 23.01.2015 ТОВ "Інтернаціональні будівельні системи" засобами електронного зв'язку подано податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік, відповідно до якої задекларовано щомісячну суму земельного податку за січень-листопад 2015 року в розмірі 22508,46 грн. та за грудень 2015 року в розмірі 22508,40 грн.
Прийняття вказаної декларації підтверджується квитанцією №2 від 23.01.2015.
Разом з тим, позивач вказує на те, що у вказаній декларації від 23.01.2015 ним допущено арифметичну помилку та помилково вказано код КОААТУ Шевченківського району міста Києва замість коду міста Буча та в графі код органів Міндоходів помилково вказано 1031 замість 1038 (м. Буча).
У зв'язку з допущенням вказаної арифметичної помилки у податковій декларації від 23.01.2015, позивачем 29.01.2015 засобами електронного зв'язку було подано нову податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік, відповідно до якої задекларовано щомісячну суму земельного податку за січень-листопад 2015 року в розмірі 22508,46 грн. та за грудень 2015 року в розмірі 22508,40 грн.
Прийняття вказаної декларації підтверджується квитанцією №2 від 29.01.2015.
Однак, як вбачається з квитанцій №2, податкова декларація від 23.01.2016 була доставлена до податкової бази м. Ірпінь за кодом 1031, а нова податкова декларація від 29.01.2015 була доставлена до податкової бази м. Буча за кодом 1038, що спричинило відображення невірної інформації в автоматизованій системі обліку відповідача, зокрема податкові зобов'язання позивача з даного податку подвоїлися.
27 квітня 2016 року, у результаті виявлення помилки по податковим зобов'язанням з податку на землю щодо подвоєння суми сплати за землю, позивачем засобами електронного зв'язку подано нову уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік, якою зменшено податкові зобов'язання по земельному податку за 2015 рік на загальну суму 270135,23 грн.
Прийняття вказаної уточнюючої декларації підтверджується квитанцією №2 від 27.04.2016.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем з урахуванням нової податкової декларації з плати за землю від 29.01.2015 податкові зобов'язання з орендної плати за землю за 2015 рік сплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином копії яких наявні в матеріалах справи.
Наведене свідчить, що посилання відповідача на те, що позивачем було пропущено строк сплати самостійно неправильно визначених зобов'язань з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної власності або комунальної власності) за 2015 рік за поданими ним деклараціями є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).
У відповідності до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Суми податкових зобов'язань з податку на землю за 2015 рік, в розмірі, який відповідає податковій декларації від 29.01.2015, сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем.
Отже, на момент перевірки платника та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача штрафу за затримку граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань у зв'язку із відсутню об'єкта для їх нарахування, оскільки податок на землю за 2015 рік у розмірі, визначеним прийнятим відповідачем уточненням, сплачено товариством в повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 27.05.2014 року №К/800/24315/13.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 №0003761502 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у загальному розмірі 1378,00 грн.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 30.05.2016 №0003761502.
3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні будівельні системи" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.