ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у закритті провадження
"18" травня 2018 р. справа № 809/750/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -
30.04.2018 представник ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч вимог законодавства накладено арешт на майно ОСОБА_1, а саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,1000 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з особливостями скороченого розгляду проваджень у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби згідно ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та 18.05.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 16.05.2018 за №12.16-23/18360, в якому просить закрити провадження у даній адміністративній справі, мотивуючи тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Зазначає, що оскільки на виконанні у відповідача перебувало рішення Коломийського міськрайонного суду, на підставі якого накладено оскаржений арешт на майно, то розгляд даної справи відноситься до цивільної юрисдикції.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, наявною у матеріалах справи (а.с. 48).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою, наявною у матеріалах справи (а.с. 49).
Відповідно до частин 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за необхідне вирішити питання про закриття провадження в порядку письмового провадження.
Розглянувши дану заяву про закриття провадження у справі та матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 5 вказаної статті передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Відповідно до ст. 447 Цивільно-процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Суд зазначає, що у відзиві на позов, в якому представник відповідача просить закрити провадження у справі, наведено тільки припущення щодо підстав закриття провадження, однак не підтверджено належними та достатніми доказами.
Так, підставою для закриття провадження у зв'язку із п. 1 ч. 1 ст. 238 (якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства) з урахуванням положень ч. 5 ст. 287 КАС України та ст. 447 ЦПК України, є наявність виконавчого листа та виконавчого провадження.
Аналіз матеріалів справи та письмових доказів, наданих представником відповідача разом із відзивом на позов дає можливість дійти висновку, що виконавче провадження щодо стягнення з позивача боргу є завершеним ще у 2014 році. Доказів відкритого виконавчого провадження представник відповідача не надав.
Також суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутній виконавчий лист від 02.03.2011 №2-1081, а строк його пред'явлення згідно інформації, наданої представником відповідача закінчився 24.04.2015.
При цьому, відповідно до акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 16.01.2017 слідує, що проведено знищення виконавчих проваджень, завершених у 2013 році, строк зберігання яких становить три роки згідно п. 9.9 Інструкції «Про порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби», серед яких наявне виконавче провадження по виконання виконавчого листа 02.03.2011 №2-1081, виданого Коломийським міськрайонним судом щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу (а.с. 58-70).
Згідно акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 09.02.2018 слідує, що проведено знищення виконавчих проваджень, завершених у 2014 році через закінчення строків їх зберігання, серед яких наявне виконавче провадження по виконання виконавчого листа 02.03.2011 №2-1081, виданого Коломийським міськрайонним судом щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу (а.с. 71-78).
Таким чином, посилання представника відповідача на ч. 5 ст. 287 КАС України та ст. 447 ЦПК України без підтвердження обставин на які він посилається, судом не беруться до уваги.
У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
- суд, -
В задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, - відмовити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кафарський В.В.