14 листопада 2017 року м. Київ № 810/3077/17
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Касьянової О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - Мельник О.Г.,
від відповідача, третьої особи - Соколов Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА"
до Головного управління ДФС у Київській області
третя особа: Державна фіскальна служба України
про скасування податкового повідомлення-рішення
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України про скасування податкового повідомлення - рішення від 22.08.2017 № 0025911207.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.08.2016 ТОВ "БІЛОЦЕРКІВВОДА" отримало податкове повідомлення-рішення від 22.08.2017 № 0025911207 про застосування штрафу у розмірі 48 910,71 грн., яке прийнято на підставі Акта камеральної перевірки від 31.07.2017 № 2370/12-02/38010130, яким встановлено порушення вимог, встановлених пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за жовтень, листопад, 2015 року, а саме - перевищення 15-ти денного терміну реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику ПДВ, в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень, листопад 2015 року.
В той же час, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 22.08.2017 № 0025911207 є протиправним та підлягає скасування з тих підстав, що позивач не отримував Акта камеральної перевірки від 31.07.2017 № 2370/12-02/38010130, у зв'язку з чим був позбавлений права адміністративного оскарження висновків Акта перевірки.
Також позивач зазначає, що ТОВ "БІЛОЦЕРКІВВОДА" отримало субвенцію, відповідні суми були направлені на погашення заборгованості з податку на додану вартість.
Проте, суми субвенцій не були зараховані на рахунок позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що і спричинило невчасну реєстрацію податкових накладних.
В судовому засіданні 14.11.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представник відповідача та третьої особи (Соколов Д.В.) позову не визнав, стверджував, що оскаржуване рішення прийнято правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів заперечень посилався на ту обставину, що Акт камеральної перевірки від 31.07.2017 № 2370/12-02/38010130 було направлено позивачу засобами поштового зв'язку 03.08.2017, але конверт з Актом повернувся до контролюючого органу з відміткою підприємства зв'язку «у зв'язку з заявою одержувача».
Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач не був позбавлений можливості поповнити свій рахунок в CEA ПДВ шляхом перерахування коштів з поточних банківських рахунків для отримання подальшої можливості реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Київській області 31.07.2017 проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності щодо несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» за жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2016 року за наслідком якої було складено Акт камеральної перевірки від 31.07.2017 № 2370/12-02/38010130.
Висновками зазначеного Акта було встановлено порушення вимог, встановлених пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за жовтень, листопад, 2015 року, а саме - перевищення 15-ти денного терміну реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику ПДВ, в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень, листопад 2015 року. Відповідальність за які передбачені абз. 1,2 пуекту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України.
На підставі Акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.08.2017 № 0025911207 форми «Н», яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 40 %, що дорівнює 48 910, 71 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 122 277,06 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішеннями, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
У судовому засідання 14.11.2017 представником позивача було зазначено, що ТОВ "БІЛОЦЕРКІВВОДА" погоджується з встановленими порушеннями в Акті камеральної перевірки від 31.07.2017 № 2370/12-02/38010130, однак заперечує проти законності прийняття спірного рішення з тих підстав, що ТОВ "БІЛОЦЕРКІВВОДА" не отримувало Акт камеральної перевірки та що суми отриманої субвенцій не були зараховані на рахунок позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що і спричинило невчасну реєстрацію податкових накладних
З огляду на вказане, суд зазначає наступне.
Положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1 статті 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України (далі - ПК України) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно пункту 76.2 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Так, пунктом 86.2 статті 86 ПК Українивстановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Під час розгляду справи, представником відповідача було зазначено, що Акт камеральної перевірки від 31.07.2017 № 2370/12-02/38010130 було направлено позивачу засобами поштового зв'язку 03.08.2017, але конверт з Актом повернувся до контролюючого органу з відміткою підприємства зв'язку «у зв'язку з заявою одержувача».
На підтвердження зазначеної обставини, представником відповідача було надано суду копію конверта направленого на адресу ТОВ "БІЛОЦЕРКІВВОДА", а саме: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 24, м. Біла Церква, Київська область; копію довідки підприємства зв'язку з відміткою «за заявою одержувача» та відміткою штемпеля 10.08.2017; копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (номером індифікатора 0911700313126); копію фіскального чека від 03.08.2017 на суму 16 грн., що підтверджує оплату послуги УДППЗ «Укрпошта» за направлення рекомендованого листа позивачу (ТОВ БЦ ВОДА).
Враховуючи зазначені норми ПК України та обставини справи, суд вважає, що контролюючим органом дотримано вимоги пункту 86.2 статті 86 та пункту 42.2 статті 42 ПК України у повному обсязі, у зв'язку з чим Акт камеральної перевірки від 31.07.2017 № 2370/12-02/38010130 вважається таким, що належним чином вручений позивачу.
Стосовно встановленого під час перевірки порушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час спір відносин) платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Як вбачається з висновків Акта перевірки, позивачем за жовтень - листопад 2015 року проведено реєстрацію 250 податкових накладних на загальну суму ПДВ 122 277,06 грн. з порушенням встановленого терміну реєстрації за що і було застосовано до позивача штрафні санкції.
Під час розгляду справи, позивач погодився з заначеним порушенням.
В той же час, зазначивши, що вказане порушення виникло у зв'язку з не зарахуванням сум субвенції на рахунок позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що і спричинило невчасну реєстрацію податкових накладних.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "БІЛОЦЕРКІВВОДА" отримало субвенцію, а саме: у сумі 5 429 259 грн., згідно із договором від 13.07.2015 № 2 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 р. № 375 у сумі 4 646 993 грн., згідно із договором від 30.11.2015 № 55/375 про організацію взаєморозрахунків.
Відповідні суми були направлені на погашення заборгованості з податку на додану вартість, що підтверджується платіжними дорученнями від 31.07.2015 № 58 та від 07.12.2015 №71.
В той же час, суми субвенцій не були зараховані на рахунок позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що підтверджується витягами з системи електронного адміністрування ПДВ, позивач звертався із листами до державних органів у сприянні щодо вирішення проблемних питань функціонування системи електронного адміністрування.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2017 № 826/3740/16 за позовом ТОВ "БІЛОЦЕРКІВВОДА" до Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління ДФС України у Київській області, що залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 адміністративний позов ТОВ "БІЛОЦЕРКІВВОДА" задоволено, визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України"; зобов'язано Державну фіскальну службу України зарахувати шляхом збільшення сум поповнення електронного рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" №37510000159915 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 10 076 252,00 грн., відповідно до договору №2 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 від 13.07.2015 та договору №55/375 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 від 30.11.2015.
Враховуючи викладене, суд зазначає про таке.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII (далі - Закон № 71) було запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ (п. 35 підр. 2 розд. XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону № 71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.
Відповідно до пункту 200-1.1 статті 201-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 200-1.3 статті 201-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:
УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ, де: УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитнвикористовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Згідно з пунктом 200-1.4 статті 200-1 на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (абз. 13 пункт 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України).
З аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що позивач не був обмежений законом поповнити свій рахунок в CEA ПДВ шляхом перерахування коштів з поточних банківських рахунків для отримання подальшої можливості реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, судом зазначає, що відповідно до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 зі змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 967 (набрала законної сили 01.12.2015) було доповнено пунктом 9 наступного змісту: «У разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.
Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.
На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.
У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.
ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.».
Зазначені зміни спрямовані на впорядкування податкових відносин при використанні субвенції з державного бюджету для сплати податкових платежів відповідно до Постанови №375, за результатами яких на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг повинні зараховуватись суми субвенцій з бюджету, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків відповідно до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість фактично вступив в дію з 01.12.2015, однак відповідачем було встановлено факт порушення строків реєстрації податкових накладних за жовтень - листопад 2015 року, тобто до вступу в дію відповідних змін до Порядку № 569.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що контролюючим органом на законних підставах прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.08.2017 № 0025781207.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, покладений на суб'єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх дій не звільняє позивача від обов'язку доказування своїх тверджень чи заперечень. Водночас, позивачем не було доведено обгрунтвоаності позовних вимог.
Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 листопада 2017 р.