16 травня 2018 року м. Ужгород№ 807/35/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді : Плеханова З.Б.,
при секретарі: Цапфел Е.О.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , представник - ОСОБА_2;
відповідача: Головне управління Національної поліції у Закарпатській області , представник - ОСОБА_3;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання наказів про звільнення незаконними, їх скасування та поновлення на посаді,-
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 управління Національної поліції у Закарпатській області, яким просить:
1.Відкрити провадження в адміністративній справі;
2. Визнати накази ГУНП України в Закарпатські області №2167 від 18.12.2-17 року та №265 ос від 26.12.2017 року незаконними та скасувати їх;
3. Поновити ОСОБА_1 на службу в Національну поліції України, на раніше займану посаду;
4.Витребувати з ГУНП в Закарпатській області :
- висновки та матеріали службової перевірки за вказаними фактами;
- наказ ГУНП №265 о/с від 26.12.2017 року.
1. Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що наказом начальника ГУНП в Закарпатській області від 08.12.2017 року за № 2167 на позивача, відповідно до п. 8 ст. 12 Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України. Вважає звільнення зі служби в Національній поліції України безпідставним та незаконним, оскільки жодних вимог та розпоряджень позивач не порушував. Окрім того, зазначив, що він не в повній мірі був ознайомлений з матеріалами службової перевірки та наказом №265 о/с від 26.12.2017 року, однак його прохання щодо ознайомлення ігнорувалися. На підставі наведеного просить суд задовольнити його позовні вимоги повністю.
На адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_4 управління Національної поліції у Закарпатській області на позовну заяву, згідно якого представник заперечує проти задоволення позову.
Зокрема, зазначає що ОСОБА_1 допустив прогул, а саме відсутність на службі без поважних причин з 09.00 до 18.00 год. 02.11.2017, а також в той самий час 06.11.2017. До лікарів так само не звертався. Під час службового розслідування, яке було проведено у відповідності до норм чинного законодавства, ОСОБА_1 свою вину визнав. Крім цього, встановлено, що за період з грудня 2016 до жовтня 2017 року позивач неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, позивач рахувався здоровим (оскільки офіційно не перебував на лікарняному), міг та повинен був приступити до виконання службових обов'язків. Однак, із власної недисциплінованості допустив грубе порушення службової дисципліни - два дні прогулу. Також зазначає, що позивачем невірно вказано в позовній заяві, що його не ознайомлювали з наказом про звільнення, В матеріалах особової справи міститься наказ ГУНП в Закарпатській області № 265 о/с від 26.12.2017 року, де власноручно 26.12.2017 року підписано позивачем та констатовано факт про ознайомлення ОСОБА_1 з даним наказом. Щодо ознайомлення з матеріалами службового розслідування позивача, то зазначено, що оскільки, від позивача не надходив відповідний рапорт про бажання ознайомитись з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка його стосується, то відповідно порушень з боку відповідача - ГУНП в Закарпатській області немає. На підставі вищенаведеного, начальником ГУНП в Закарпатській області в межах наданих йому повноважень було прийнято рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. На підставі викладеного просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В судовому засіданні представником позивача було надано відповідь на відзив, відповідно до якого вважає, що відповідач не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Зазначає, що аналізуючи матеріали службового розслідування та оскаржувані накази, можна зробити висновок, що позивача було звільнено з органів поліції, не лише за відсутність на роботі 02 та 06.11.2017 року, а в тому числі і за не викриття осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, за невелику кількість складених протоколів про адміністративні правопорушення, за невихід на роботу 28.08.2017 року (за що вже був притягнутий до дисциплінарної відповідальності), а також за дисциплінарні проступки які були вчиненні у 2016 року (за що також притягався до відповідальності, термін дії дисциплінарних стягнень яких вже сплив). Також зауважує, що у вказаному відзиві, відповідач підтверджує вищевказані висновки, однак абсолютно не конкретизує чітко за які порушення позивач був звільнений з ГУ НП в Закарпатській області. Враховуючи викладене, вказує, що переконливим фактом є те, що висновок службового розслідування, як і оскаржувані накази є необґрунтованими, необ'єктивними та незаконними, а також факти викладені в них не конкретизовані. На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно з'ясувавши обставини в даній справі, підтверджені тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ суд дійшов до наступних висновків.
2. Обставини , встановлені судом.
Як встановлено судом, 07 листопада 2015 року відповідно до Наказу ОСОБА_4 управління Національної поліції у Закарпатській області №16/ос від 07 листопада 2015 року , ОСОБА_1 був прийнятий на службу в поліцію, що підтверджується копією трудової книжки ( а.с.8).
10.11.2017 року наказом ГУНП в Закарпатській області № 1899 було призначено службове розслідування за фактом безпідставної відсутності на службі дільничного офіцера поліції ОСОБА_1.
Службове розслідування проводилось у відповідності до вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджену наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230.
Про результати службового розслідування складено Висновок від 09 грудня 2017 року, який затверджений начальником ГУ НП в Закарпатській області ( а.с.35-38).
Згідно матеріалів службового розслідування встановлено, що 02.11.2017 до керівництва ГУНП в Закарпатській області надійшов рапорт начальника Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_5 про те, що дільничний офіцер поліції сектору превенції Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1, 02.11.2017 не вийшов на службу з невідомих причин. З метою встановлення причин не виходу на службу, дільничним офіцером поліції Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_6 за вказівкою керівництва районного відділення поліції було здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_1, при цьому останній по телефону повідомив, що іде на роботу, однак на службу не прибув, а о 14.00 год. того ж дня взагалі вимкнув мобільний телефон.
За фактом невиходу на службу ОСОБА_1 , керівництвом Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП 02.11.2017 року о 18.00 год. було складено акт про відсутність на службі в період часу з 09.00 год. до 18.00 год., який було зареєстровано в канцелярії вказаного відділення за № 10578/106/25/2-2017 від 02.11.2017 року.
13 листопада 2017 року до керівництва ГУНП в Закарпатській області надійшов рапорт начальника Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_5 про те, що дільничний офіцер поліції сектору превенції Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1, 06 листопада 2017 року не вийшов на службу з невідомих причин. З метою встановлення причин не виходу на службу, дільничним офіцером поліції Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_6 за вказівкою керівництва районного відділення поліції було здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_1, при цьому останній по телефону повідомив, що іде на роботу, однак протягом дня на службу не прибув, на телефонні дзвінки в подальшому не відповідав.
У зв'язку з вищенаведеним, 06 листопада 2017 року о 18.00 год. за фактом невиходу на службу ОСОБА_1 керівництвом Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП було складено акт про відсутність на службі в період часу з 09.00 год. до 18.00 год., який було зареєстровано в канцелярії вказаного відділення за № 10660/106/25/2-2017 від 06.11.2017.
Під час службового розслідування було опитано інших осіб, зокрема, начальника сектору превенції Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП майор поліції ОСОБА_7, який повідомив, що ОСОБА_1 за період перебування на посаді дільничного офіцера поліції зарекомендував себе з негативної сторони, постійно порушує службову та виконавську дисципліну, у зв'язку із чим неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності. Окрім цього, ОСОБА_1 упродовж поточного року не встановлено жодної особи, що вчинила кримінальне правопорушення, складно лише 5 протоколів про адміністративне правопорушення, що є найгіршим показником роботи серед дільничних офіцерів поліції Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП за 11 місяців 2017 року.
Також був опитаний, дільничний офіцер поліції СП Ужгородського РВП Ужгородського ВП капітан поліції ОСОБА_6, який в своєму письмовому поясненні вказав, що 02.11.2017 року о 09.45 год. та 06.11.2017 року о 09.40 год., за вказівкою керівництва районного відділення поліції телефонував дільничному офіцеру поліції ОСОБА_1, який під час телефонної розмови повідомив йому, що вже іде на роботу, проте на службу упродовж дня не прибув.
Згідно матеріалів службового розслідування встановлено, що в своєму письмовому поясненні дільничний офіцер поліції Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вказав, що 02.11.2017 року був відсутній на службі у зв'язку з поганим самопочуттям, про що безпосереднє керівництво не повідомив, до лікарів не звертався, мобільний телефон був вимкнений через низький заряд батареї. Також 06.11.2017 року не прибув на службу та був відсутній упродовж дня з аналогічних причин, до лікарів так само не звертався.
Таким чином, оскільки позивач офіційно не перебував на лікарняному відтак рахувався здоровим, міг та повинен був приступити до виконання службових обов'язків. Однак, із власної недисциплінованості допустив грубе порушення службової дисципліни - два дні прогулу.
Отже, ОСОБА_1 допустив прогул, а саме відсутність на службі без поважних причин з 09.00 до 18.00 год. 02.11.2017 року, а також той самий час 06.11.2017 року. Під час службового розслідування ОСОБА_1 свою вину визнав.
Крім цього, встановлено, що за період з грудня 2016 до жовтня 2017 року ОСОБА_1 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Так , вивчивши матеріалів особової справи позивача та матеріали службової перевірки судом встановлено , що ОСОБА_1 1 Наказом№ 1362 начальника ГУ Нацполіції в Закарпатській області 14.12.2016 року та Наказом № 1722 від 10.10.2017 року за неналежне виконання службових обовязків був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, останнє з яких є незняте.
Як свідчить особова справа позивача , на нього за час служби було накладено чотири дисциплінарні стягнення , а заохочень не було . Записи про заохочення містяться тільки під час проходження навчання до початку працевлаштування.
В матеріалах справи міститься Присяга на вірність українському народу, де позивач зобовязувався сумлінно виконувати свої службові обовзяки.
Суд зауважує, що представник позивача в судовому засіданні зазначив, що позивач в позовній заяві вказав, що 02.11.2017 року тільки запізнився на роботу, однак це твердження не відповідає дійсності, оскільки позивач взагалі не вийшов на службу, що останній визнав під час службового розслідування. Також представник позивача вказав, що є невірним твердження позивача у позовній заяві, що позивача не ознайомлювали з графіком додаткового забезпечення громадського порядку під час культурних масових заходів.
Також представник позивача зазначив, що не мав місця в дійсності факт прохання позивача щодо ознайомлення з матеріалами службового розслідування.
Підставою для винесення наказу ГУНП в Закарпатській області від 18 грудня 2017 року № 2167 "Про звільнення зі служби в Національній поліції України дільничного офіцера поліції СП Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП ОСОБА_1зазанчено:
- систематичне порушенні службової дисципліни,
- порушення вимог ст.7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", що проявилося у недобросовісному відношенні до виконання своїх службових обов'язків, безпідставному невиході на службу 02 та 06 листопада 2017 року,
-порушення пунктів 3 та 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України,
На виконання наказу ГУНП в Закарпатській області від 18 грудня 2017 року № 2167 , було проголошено наказ № 265 о/с від 26.12.2017 року згідно якого ОСОБА_1І звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6, ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" ( а.с.33).
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, далі ОСОБА_8 580).
Згідно зі ст. 3 вказаного Закону "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно зі ст. 18 Закону "Про Національну поліцію", поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За приписами ч. 1 ст. 19 Закону "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджуються законом.
Пунктом 6 частини першої статті 77 закону "Про Національну поліцію", визначено, що поліцейський звільняється зі служби поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Водночас, до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статус Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (пункт 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію").
Згідно з ст.1 Закону України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України від 22.02.2006 № 3460-ІУ службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (ст.2 цього Закону).
Відповідно до ст. 7 Закону України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Водночас, ч.12 ст.14 Статуту визначено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначено ст. 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до ч. 1 якої - з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Як уже зазначалося вище, у відповідності до ст. 12 Дисциплінарного статуту одним з видів дисциплінарного стягнення є звільнення з органів внутрішніх справ.
Оскільки в ході службової перевірки були встановлені факти порушення позивачем службової дисципліни, мало місце систематичне порушення службової дисципліни, що проявилося у неодноразовому притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності , незняття попереднього стягнення і вчинення в цей період знову порушення службової дисципліни, що було встановлено за матеріалами службового розслідування, проведеного у відповідності до вимог законодавства, то начальником ГУНП в Закарпатській області в межах наданих йому повноважень було прийнято рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Також, слід зазначити, що суд критично ставиться до твердження позивача про те , що його не ознайомлювали з матеріалами службового розслідування позивача.
Слід зазначити, що є відповідна процедура передбачена у відповідності до наказу МВС № 230 від 12.03.2013 року., яким затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України Зокрема, п. 6.3. розділу VI даного наказу визначено права особи рядового і начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, який за письмовим рапортом має право ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.
Як встановлено судом, оскільки, від позивача не надходив відповідний рапорт про бажання ознайомитись з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка його стосується, то відповідно порушень з боку відповідача - ГУНП в Закарпатській області немає.
Судом не знайшло в судовому засіданні посилання представника позивача на той факт , що підставою для звільнення позивача було невстановлення протягом року осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та низький відсоток складених адмінпротоколів. Дана інформація не була вказані у оскаржуваних наказах, а була констатована під час проведення службового розслідування для надання характеристики особи порушника, що допускається у відповідності до п.8.3. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ.
На думку суду, безпідставним є посилання позивача на необ'єктивність службового розслідування, оскільки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки всі необхідні та достатні заходи щодо його проведення реалізовано: прийнято наказ про проведення службового розслідування, відібрано пояснення у позивача, проведено аналіз інших документів тощо.
Відповідачем при звільненні позивача правильно застосовано п.4 та 4. ст. 40 Кодексу законів про працю України , де зазначено, що Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
За таких обставин суд вважає, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності здійснено з дотриманням норм законодавства.
У рішенні “Яременко проти України” (Заява N 32092/02)Страсбург, 12 червня 2008 року ОСТАТОЧНЕ 12/09/2008 ЄСПЛ зауважив:
"Завдання Суду не полягає в тому, щоб принципово визначати, чи можуть бути прийнятними певні види доказів (наприклад, докази, здобуті, з точки зору національного закону, в незаконний спосіб) або чи був заявник справді винуватим. Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна “незаконність” і, якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення."
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені під час проведення службового розслідування порушення позивачем при виконанні своїх службових обов'язків, вимог ст. 7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", що проявилося у недобросовісному відношенні до виконання своїх службових обов'язків, безпідставному невиході на службу 02 та 06 листопада 2017 року, пунктів 3 та 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України і факт вчинення цих порушень знайшов підтвердження при розгляді справи, суд вважає, що відповідач обґрунтовано прийняв рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України, а отже підстави для скасування оскаржуваних наказів відсутні, а позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 242-246 КАСУ, суд,-
1 В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання наказів про звільнення незаконними, їх скасування та поновлення на посаді - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Закарпатський окружний адміністративний суд до Львівського апеляційного адміністративного суду.
СуддяОСОБА_8
Повний текст рішення складено та підписано 18 травня 2018 року.