21 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/765/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною щодо невиплати житлової субсидії з січня 2018 року та зобов'язання відновити виплату житлової субсидії ОСОБА_1 з січня 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в жовтні 2017 року позивач подала до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради заяву та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії для призначення житлової субсидії. Позивач вказує, що така субсидія була призначена, про що свідчать рахунки за комунальні послуги. Однак, у лютому 2018 року позивач отримала лист від Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 06.02.2018 року вих. №11.6.2-7/1705, з якого слідує, що відповідач з січня 2018 року припинив їй виплату субсидії з підстав надання недостовірної інформації про доходи її сина - ОСОБА_2, які отримані ним у Волинському єпархіальному управління УПЦ.
Позивач вважає неправомірним припинення відповідачем виплат житлової субсидії з тих підстав, що її син - ОСОБА_2 є підприємцем, інших доходів не отримує. Під час заповнення декларації позивач вважає, що не повинна була вказувати жодних додаткових відомостей щодо джерел отримання доходу, у тому числі і Волинського єпархіального управління УПЦ. Крім того, вказує на те, що подаючи заяву про призначення житлової субсидії у жовтні 2017 року, повинна була лише вносити в декларацію про доходи осіб, які з нею проживають за період з січня 2017 року по липень 2017 року.
Також ОСОБА_1 зазначає, що в декларації про доходи не приховувала та свідомо не подавала недостовірні дані про доходи, а тому підстави для припинення призначеної субсидії відсутні, у зв'язку з чим просить визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо невиплати житлової субсидії з січня 2018 року та зобов'язати його відновити таку виплату.
У відзиві на позовну заяву від 11.05.2018 року №11.2-8.5/6134 (а.с.19-20) відповідач вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідач зазначає, що в травні 2015 року позивач звернулася до Департамент соціальної політики Луцької міської ради із заявою про призначення житлової субсидії, одночасно подавши декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. В даній декларації про доходи і витрати, крім інших, були вказані доходи ОСОБА_2, які складаються лише з доходу від підприємницької діяльності в розмірі 14300,00 грн. та відсотків, одержаних в ПАТ “КБ “Надра” в розмірі 719,95 грн.
На підставі зазначеної позивачем інформації про доходи всіх осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, було призначено житлову субсидію на період з червня 2015 року по квітень 2016 року.
Відповідач посилається на те, що за результатами проведеної перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявником під час призначення державних соціальних допомог було виявлено, що позивачем надано недостовірну інформацію про доходи ОСОБА_2. Зокрема, відповідач вважає, що позивачем не задекларований дохід, отриманий ОСОБА_2 в Управлінні Волинської Єпархії УПЦ у розмірі у розмірі 7200,00 грн. У зв'язку з цим позивачу з січня 2018 року було припинено виплату субсидії та визначено обсяг надмірно виплачених коштів в сумі 970,41 грн., а також надано позивачу строк до 25 квітня 2018 року для добровільної сплати вказаних коштів.
На підставі наведеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.
У відповіді на відзив від 18.05.2018 року (а.с.30-31) позивач звертає увагу на те, що не відповідають дійсності твердження відповідача про те, що доходи ОСОБА_2 складаються лише з доходів від підприємницької діяльності та відсотків, отриманих в ПАТ “КБ “Надра”, однак в декларації, що додана до відзиву, вказаний також дохід ОСОБА_2 від одержання заробітної плати в ПАТ “КБ “Надра” в сумі 21209 грн. Крім того, вказує на те, що відповідач не виявив жодної неповноти чи недостовірних даних під час подання заяви у жовтні 2017 року і декларації про доходи за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2017 року. Також звертає увагу на те, що ОСОБА_2 ніколи не працював за сумісництвом у Волинському єпархіальному управлінні УПЦ, однак протягом 2014 року на підставі усного договору підряду, як фізична особа-підприємець, надавав цій організації послуги по монтажу відеоматеріалів, про що отримав плату у розмірі 12000 грн., яка була вказана в податковій декларації за 2014 рік разом з іншими доходами від підприємницької діяльності, які становили 14300 грн. Інших доходів від Волинського єпархіального управління УПЦ ОСОБА_2 не отримував. При цьому, позивач зазначає, що доказів прийняття на роботу ОСОБА_2 до Волинського єпархіального управління УПЦ відповідач не надає.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що у декларації про доходи і витрати за 2014 рік подала повну інформацію про доходи всіх осіб, вказаній в цій декларації, а тому вважає відзив необґрунтованим та просить позов задовольнити в повному обсязі.
В письмових поясненнях до позовної заяви від 14.05.2018 року та від 17.05.2018 року (а.с.28, 34) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 позов підтримує повністю та зазначає, що є підприємцем та платником єдиного податку третьої групи. Заперечує факт отримання в Управлінні Волинської Єпархії УПЦ заробітної плати на посаді режисера за сумісництвом в сумі 7200 грн. Водночас пояснює те, що протягом 2014 року працював за місцем основної роботи у ПАТ “КБ “Надра” та займався підприємницькою діяльністю у вільний від основної роботи час. При цьому, вказує на те, що не укладав трудового договору за сумісництвом на посаді режисера з Волинським єпархіальним управлінням УПЦ та не отримував грошових сум, зазначених у довідках від 21.12.2017 року №22, №22а. Однак, протягом 2014 року надавав послуги для Управління Волинської єпархії УПЦ по монтажу відеоматеріалів на підставі усного договору, як фізична особа-підприємець, про що отримав плату у розмірі 12000 грн., яку відобразив у податковій декларації за 2014 рік з іншими сумами доходів, а тому сума доходів від підприємницької діяльності за 2014 рік становить 14300 грн. Таким чином, вважає, що під час подання заяви для отримання субсидії у 2015 році та під час заповнення декларації про доходи повідомив про всі отримані доходи, в тому числі і про доходи, отримані від Волинського єпархіального управління УПЦ за надання послуг. З огляду на наведене позов підтримує повністю та просить задовольнити повністю.
Згідно зі статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши докази та письмові пояснення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася із завою від 29.05.2015 року до Управління праці та соціального захисту населення Луцької міської ради про призначення житлової субсидії (а.с.21), додавши до заяви декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 29.05.2015 року (а.с.21, зворот). В розділі ІІ декларації “Всі види доходів осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні / будинку, у тому числі від розміщенні депозитів, здачі майна в оренду за період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року” позивач вказала відомості про доходи осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні за адресою: м. Луцьк, вул. Ломоносова, будинок 37, та отримали доходи за цей період, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
На підставі поданої заяви та декларації позивачу та особам, вказаним в декларації була призначена субсидія за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року, яка, як зазначає позивач у відповіді на відзив, була припинена з власної ініціативи у червні 2017 року. Однак, у жовтні 2017 року позивач знову звернулася із заявою про призначення житлової субсидії, додавши декларацію про доходи осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії за період з 01 січня 2017 року до 30 червня 2017 року, у зв'язку з чим така субсидія була призначена.
Проте, як слідує з матеріалів справи, позивач отримала лист Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 06.02.2018 року вих. №11.6.2-7/1705 з повідомленням про повернення надміру виплачених коштів (а.с.4). В даному повідомленні зазначається, що Департаментом соціальної політики Луцької міської ради встановлено, що ОСОБА_1 надала недостовірну інформацію про доходи, нараховані у Волинському єпархіальному управлінні УПЦ ОСОБА_2 У зв'язку з цим відповідно до пункту 20 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1997 року №1050) (далі - Положення №848), ОСОБА_1 припинено виплату субсидії з січня 2018 року та визначено обсяг надміру виплачених коштів в розмірі 970,41 грн. за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року та запропоновано сплатити такі кошти до 25 квітня 2018 року на рахунок Департаменту соціальної політики Луцької міської ради.
Судом встановлено, що виплата субсидії позивачу з січня 2018 року припинена за результатами проведеної перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявником для призначення державних соціальних допомог, внаслідок чого було складено акт №49 від 24.01.2018 року (а.с.24). Перевірка була проведена за період з 01.05.2015 року по 31.01.2018 року на підставі наданої інформації з Державної фіскальної служби України та інших джерел інформації, відповідно до якої відповідач зробив висновок про те, що в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії за 2014 рік від 29 травня 2015 року не задекларовані доходи, отримані у Волинському єпархіальному управлінні УПЦ ОСОБА_2, про що свідчить довідка ДФС №С2-403 на запит №1611 від 26.01.2016 року (а.с.22) та довідки про доходи від 21.12.2017 року №22, №22а (а.с.23, 23 зворот). З цих документів слідує, що ОСОБА_2 протягом 2014 року отримав доходи в Управлінні Волинської Єпархії УПЦ в сумі 7200 грн., де працював за сумісництвом та займав посаду режисера.
На підставі наведеного відповідач склав протокол про припинення надання житлової субсидії від 02 лютого 2018 року, в якому було зазначено припинити гр. ОСОБА_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, надання раніше призначеної житлової субсидії з січня 2018 року у зв'язку з поданням недостовірної інформації про доходи відповідно до пункту 20 Положення (а.с.25). Крім того, відповідач також прийняв рішення №1/21-58 від 02.02.2018 року про визначення обсягу надміру виплачених коштів у вигляді житлових субсидій (а.с.26), з якого вбачається, що за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року гр. ОСОБА_1 внаслідок подання недостовірних даних про доходи встановлено, що заявниця не мала права на отримання житлової субсидії у вказаний період в розмірі 14807,28 грн., а тому визначено обсяг надміру виплачених коштів в сумі 970,41 грн., про що свідчить перерахунок сум призначених субсидій (а.с.24).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначає Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 2 Положення визначено, що право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли житлове приміщення не забезпечується електро-, тепло- або газопостачанням для опалення.
Пунктом 3 Положення №848 передбачено, що призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
За приписами пункту 7 Положення №848 субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. Кількість зазначених осіб визначається на початок місяця з якого призначається субсидія. У разі коли кількість фактично проживаючих зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих у такому приміщенні (будинку) осіб, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, які фактично у ньому проживають, на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або утвореної ними комісії. Під час прийняття рішень у таких випадках враховується наявність документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих (довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні (будинку), акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці). У разі відсутності документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, рішення приймається на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
Відповідно до абзаців першого - четвертого, дев'ятнадцятого пункту 13 Положення № 848 для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами; довідки про доходи - у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, та неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення з зазначенням їх розміру; договір найму (оренди) житла (за наявності). Рішення про призначення (непризначення) субсидії приймається протягом десяти днів після подання заяви та отримання відомостей, визначених абзацами дев'ятим - тринадцятим цього пункту. При цьому структурним підрозділом з питань соціального захисту населення повідомляється заявнику про призначення (непризначення) субсидії. Повідомлення про призначення субсидії може надсилатися електронною поштою (за наявності відповідного реквізиту). Заявник може бути поінформований про призначення (непризначення) субсидії за допомогою засобів мобільного зв'язку (смс-повідомленням).
Згідно із абзацом третім пункту 20 Положення №848 надання раніше призначеної субсидії припиняється якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані, у тому числі про доходи (не зазначив один із видів доходів) та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, або не повідомив про купівлю товарів або оплату послуг, передбачених підпунктом 5 пункту 5 цього Положення, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення;
Як передбачено абзацом десятим пункту 20 Положення №848, сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про зміни, зазначені у пункті 14 цього Положення, повертається за вимогою органу, що призначив субсидію, або безпосередньо отримувачем, або шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії на підприємствах - виробниках/виконавцях житлово-комунальних послуг.
На думку суду, за приписами пункту 20 Положення № 848 припинення надання раніше призначеної субсидії у зв'язку із приховуванням громадянином або свідомим поданням недостовірних даних, у тому числі про доходи (не зазначення одного із видів доходів) та майновий стан, можливе лише за умови, якщо такі дії вплинули на встановлення права на субсидію.
З матеріалів справи слідує, що відповідач зробив висновок про подання позивачем недостовірної інформації про доходи її сина - ОСОБА_2 за період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року, які зазначені в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 29 травня 2015 року (а.с.21, зворот). В даній декларації позивач вказав три види доходів ОСОБА_2 за цей період, а саме: зарплата, отримана в ПАТ “КБ “Надра” в сумі 21209,88 грн.; підприємницька діяльність - 14300,00 грн.; відсотки, отримані в ПАТ “КБ “Надра” в сумі 718,95 грн.
Відповідач вважає, що ОСОБА_2 протягом 2014 року працював в Управлінні Волинської Єпархії УПЦ за сумісництвом та займав посаду режисера, посилаючись на довідки про доходи від 21.12.2017 року №22, №22а (а.с.23, 23 зворот), надані Управлінням Волинської Єпархії УПЦ. Тобто, відповідач вважає, що ОСОБА_2 працював в цьому Управлінні на підставі укладеного трудового договору, а тому позивач повинен був відобразити такий дохід ОСОБА_2 в декларації про доходи за 2014 рік.
Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача, враховуючи наступне.
Як передбачено ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ч.2 ст.21 Кодексу законів про працю України працiвник має право реалiзувати свої здiбностi до продуктивної i творчої працi, укладаючи трудовий договiр на одному або одночасно на кiлькох пiдприємствах, в установах, органiзацiях, якщо iншого не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторiн.
Тобто, зазначена правова норма дозволяє працiвникам, крiм основного трудового договору, додатково укладати трудовi договори (угоди) за сумiсництвом.
Відповідно до пункту 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України №43 від 28.06.1993 року, сумiсництвом вважається виконання працiвником, крiм своєї основної, iншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вiльний вiд основної роботи час на тому самому або iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї або в громадянина (пiдприємця, приватної особи) за наймом.
Із зазначеного слідує, що обов'язковою умовою роботи за сумісництвом є укладення трудового договору, при цьому суд звертає увагу на те, що відповідач не перевірив факту укладення трудового договору між ОСОБА_2 та Управлінням Волинської Єпархії УПЦ, при цьому довідки про доходи від 21.12.2017 року №22, №22а не є документами, що підтверджують факт укладення такого трудового договору. Крім того, відповідачем також не з'ясовано чи видавався наказ або розпорядження Управлінням Волинської Єпархії УПЦ про прийняття ОСОБА_2 на посаду режисера.
Водночас в матеріалах справи наявна довідка ДФС №С2-403 на запит №1611 від 26.01.2016 року (а.с.22), з якої слідує, що ОСОБА_2 отримував доходи в ПАТ “КБ “Надра” за кодом ознак доходів 101 відповідно до форми №1-ДФ, тобто заробітну плату в загальній сумі 24727,10 грн., а також доходи, отримані в Управлінні Волинської Єпархії УПЦ в загальній сумі 7200,00 грн., що відображені за ознакою доходу 102 “Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до цивільно-правового договору”. Отже, з даної довідки ДФС слідує, що суму доходу в розмірі 7200,00 грн. ОСОБА_2 отримав за виконання цивільно-правового договору, а не як заробітну плату за сумісництвом на умовах трудового договору в Управлінні Волинської Єпархії УПЦ.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, видами підприємницької діяльності згідно КВЕД якого є: 59.12 Компонування кіно- та відеофільмів; 18.13 Виготовлення друкарських форм, надання інших поліграфічних послуг; 69.10 Діяльність у сфері права. Протягом 2014 року ОСОБА_2 здійснював підприємницьку діяльність, про що подав податкову декларацію за 2014 рік від 28.01.2015 року, вказавши суму доходу в загальному розмірі 14300,00 грн. (а.с.32-33). Зазначена сума також була відображена ОСОБА_1 в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 29 травня 2015 року. Суд вказує на те, що включення доходу ОСОБА_2, отриманого в Управлінні Волинської Єпархії УПЦ в загальній сумі 7200,00 грн. за цивільно-правовим договором до складу доходу від підприємницької діяльності не є приховуванням або свідомим поданням позивачем недостовірних даних до декларації про доходи і витрати для призначення житлової субсидії. Також суд звертає увагу на те, що сума сукупного доходу, отримана ОСОБА_2 за 2014 рік та зазначена в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 29.05.2015 року є більшою, ніж та, що вказана в довідці ДФС №С2-403 на запит №1611 від 26.01.2016 року. Відтак, суд не вбачає підстав, які вплинули на встановлення права на субсидію для позивача в 2015 році.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу житлової субсидії з січня 2018 року, внаслідок чого порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Департаменту соціальної політики Луцької міської ради відновити таку виплату з січня 2018 року.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 житлової субсидії з січня 2018 року.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 4а, ідентифікаційний код 03191963) поновити ОСОБА_1 (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ломоносова, будинок 37, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) виплату житлової субсидії з січня 2018 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.Д. Ковальчук