м. Вінниця
18 травня 2018 р. Справа № 129/3367/17
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (місцезнаходження: 23700, Вінницька область, м. Гайсин, вул. Волонтерів, 17) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії
11 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Гайсинського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що отримує пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач звернулася до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню в розмірі десяти місячних пенсій. Листом № 30-В-02 від 21 листопада 2017 року Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області повідомило, що відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Оскільки, ОСОБА_1 з 19 вересня 1994 року по 09 липня 2002 року працювала на посаді завідуючого практичним завданням, тому цей період роботи не можливо зарахувати до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Прозагальнообов'язковее державне пенсійне страхування".
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 18 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 29 січня 2018 року.
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2018 року адміністративну справу № 129/3367/17 за позовом ОСОБА_1 до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити дії передано до Вінницького окружного адміністративного суду.
15 березня 2018 року адміністративна справа № 129/3367/17 надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду.
Згідно з вимогами частини другої статті 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Відповідно до статті 31 КАС України проведено автоматичний розподіл, за результатами якого визначений головуючий суддя у справі ОСОБА_2.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року адміністративну справу № 129/3367/17 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 16 квітня 2018 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі в письмовому провадженні, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі в письмовому провадженні. Проти заявлених позовних вимог заперечує та просить врахувати відзив на адміністративний позов. Зокрема, у відзиві зазначено, що відповідно до переліку закладів і установ освіти охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року, право на пенсію за вислугу років надається директорам, їх заступникам з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи. Посада завідувач практичним завданням в даному переліку відсутня. Оскільки, ОСОБА_1 з 19 вересня 1994 року по 09 липня 2002 року працювала на посаді завідуючого практичним завданням, тому цей період роботи не можливо зарахувати до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Прозагальнообов'язковее державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
У п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на наведене вище, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про розгляд та вирішення справу у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 03 серпня 2017 року.
ОСОБА_1 звернулася до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню в розмірі десяти місячних пенсій.
Листом № 30-В-02 від 21 листопада 2017 року Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області повідомило, що відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Відповідно до переліку закладів і установ освіти охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року, право на пенсію за вислугу років надається директорам, їх заступникам з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи. Посада завідувач практичним завданням в даному переліку відсутня. Оскільки, ОСОБА_1 з 19 вересня 1994 року по 09 липня 2002 року працювала на посаді завідуючого практичним завданням, тому цей період роботи не можливо зарахувати до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Прозагальнообов'язковее державне пенсійне страхування".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до записів, зроблених у трудовій книжці позивача, вона займала посаду завідувач практичним навчанням з 19 вересня 1994 року по 09 липня 2002 року.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. У цьому Переліку зазначені посади в позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Приміткою 1-1 зазначеної постанови визначено, що лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), які працюють у навчальних закладах і установах, перелічених у розділі "1 освіта", відносяться до числа осіб, що мають право на пенсію за вислугу років.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",
Таким чином, на підставі аналізу правових норм та досліджених доказів, враховуючи Рішення КСУ від 18.06.2007 року № 4-рп/2007, в якому визначено неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, суд вважає, що на час призначення ОСОБА_1І пенсії за віком, вона має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані повністю, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 призначених пенсій.
Зобов'язати Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 призначених пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1).
Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (місцезнаходження: 23700, Вінницька область, м. Гайсин, вул. Волонтерів, 17, код ЄДРПОУ 41247177).
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 18.05.2018
Суддя Мультян Марина Бондівна