21 травня 2018 р.Справа №804/3573/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у місті Дніпрі заяву про забезпечення адміністративного позову арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання незаконними та скасування припису та розпорядження, -
17 травня 2018 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати припис Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про недопущення повторних порушень від 12.04.2018 року №6-П/18;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про усунення порушень від 12.04.2018 року №8-р/18.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про усунення порушень від 12.04.2018 року №8-р/18
В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову зазначено наступне:
- однією з підстав для вжиття заходів забезпечення позову є те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- в свою чергу, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 12.04.2018 року №8-р/18 про усунення порушень істотно ускладнить та й взагалі зробить неможливим ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки відповідачем вже призначено невиїзну позапланову перевірку з питань перевірки виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 розпорядження від 12.04.2018 року № 8-р/18 і відповідно за її наслідками буде складено акт про виявленні порушення, оскільки мною не усунуті порушення зазначенні в розпорядження, так як вказані в акті перевірки порушення є лише суб'єктивним припущенням перевіряючих, довільним трактуванням вимог нормативно - правових актів, прагненням виявити порушення шляхом їх штучного створення, що в свою чергу є порушенням з боку перевіряючих абзацу 2 підпункту 6.6.3 Порядку контролю, відповідно до якого при оформленні акту перевірки довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається;
- акт перевірки, за результатами якої буде встановлено невиконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 розпорядження від 12.04.2018 року №8-р/18, буде підставою для накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення;
- в разі накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, яке може бути і у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) рішення суду в даній справі, без вжиття заходів забезпечення позову, втратить будь - який сенс, оскільки не поновить порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до частини шостої статті 120, частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Якщо закінчення строку припадає на вихідний день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Розглянувши подані документи та матеріали, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
З наданих матеріалів вбачається, що 12 квітня 2018 року за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора): №722 від 18.04.2013 року, згідно з актом перевірки від 14 лютого 2018 року №4/18, проведеної Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області, головою комісії - заступником начальника відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 було винесено розпорядження про усунення порушень №8-р/18.
Розпорядженням від 12 квітня 2018 року №8-р/18, дію якого просить позивач зупинити, позивача зобов'язано у термін до 27 квітня 2018 року надати відповідачу докази виявлення всіх активів банкрута для формування ліквідаційної маси, у випадку встановлення перебування майна банкрута у третьої осіб надати докази звернення до правоохоронних органів щодо пошуку та повернення майна, та подати відповідачу у й цей термін письмову інформацію щодо усунення порушень.
Суд зазначає, що строк виконання розпорядження (до 27 квітня 2018 року включно), на дату подання заявленого клопотання, минув.
В обґрунтування його зупинення позивач зазначає про майбутню позапланову перевірку його діяльності.
Відповідно до «Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року №1284/5 (далі - Порядок №1284/5) контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.
Пунктом 2.1. Розділу ІІ Порядку №1284/5 встановлено, що Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання арбітражним керуючим розпоряджень, виданих за результатами проведення планових чи позапланових перевірок органом контролю (пункт 2.6. Розділу ІІ Порядку №1284/5).
Для проведення перевірки орган контролю надає доручення на проведення перевірки та створює комісію.
На підставі доручення на проведення перевірки оформлюються посвідчення на проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки.
З наданих документів вбачається, що Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області винесено повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 11 травня 2018 №25-2.
Зазначеним повідомленням ОСОБА_1 необхідно забезпечити умови для проведення перевірки та 29.05.2018 року не пізніше 10-00 години надати комісії з перевірки вмотивовані письмові пояснення, що включені до предмету перевірки та докази виявлення всіх активів банкрутства для формування ліквідаційної маси ПрАТ «Завод напівпровідників».
Відповідно до статті 151 Кодексу адміністративного кодексу України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відмовляючи у клопотанні, суд зазначає, що строк виконання оскаржуваного розпорядження минув 27 квітня 2018 року, отже його зупинення не призведе до неможливості проведення перевірки, про яку позивачу направлено повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 11 травня 2018 №25-2.
Таким чином, за умови наявності доручення на проведення перевірки, складення посвідчень та направлення позивачу повідомлення про проведення перевірки, зупинення дії оскаржуваного розпорядження не призведе до зупинення виконання відповідачем власних управлінських функцій.
Позивач, заявляючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, не довів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, не зазначив обґрунтованих причин зупинення дії розпорядження.
У разі встановлення відсутності підстав для прийняття оскаржуваних позивачем рішень, подальші рішення та дії суб'єкта владних повноважень, прийняті/вчинені на їх виконання не матимуть правового підґрунтя. Однак, на час розгляду справи, суд не має підстав із заявлених позивачем обґрунтувань та змісту наданих документів втручатись у дискреційні повноваження відповідача.
Таким чином, судом не встановлена наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, у зв'язку із чим суд не знайшов беззаперечних підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленої заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви арбітражного керуючого ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №804/3573/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Верба