18 травня 2018 р.Справа №804/2682/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кононенко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву Приватного підприємства «Аграрне золото України» про забезпечення позову по справі за позовом Приватного підприємства «Аграрне золото України» до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування припису від 12.03.2018 року № 19/4.1-13-10, у зв'язку із порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»,-
11.04.2018 року Приватне підприємство «Аграрне золото України» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування припису від 12.03.2018 року № 19/4.1-13-10.
17.05.2018 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області від 02.04.2018 року № 19/4.1-13/125 та № 19/4.1-13/126 до набрання законної сили рішенням у справі № 804/2682/18.
Свої вимоги про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що постанови від 02.04.2018 року № 19/4.1-13/125 та № 19/4.1-13/126 є виконавчими документами, тому примусове виконання може завдати значної шкоди правам позивача.
Згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено:
зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
забороною відповідачу вчиняти певні дії;
встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Перевіривши зміст поданої позивачем заяви про забезпечення позову суд встановив, що позивач просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення дії постанов Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області від 02.04.2018 року № 19/4.1-13/125 та № 19/4.1-13/126 до набрання законної сили рішенням у справі № 804/2682/18.
Разом з цим, позивач не довів наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, оскільки відсутні відомості, щодо звернення зазначених постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до примусового виконання, у зв'язку із чим, суд не знайшов беззаперечних підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви Приватного підприємства «Аграрне золото України» про забезпечення позову по справі за позовом Приватного підприємства «Аграрне золото України» до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування припису від 12.03.2018 року № 19/4.1-13-10, у зв'язку із порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1