18 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/660/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Димарчук Т.М.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Луцьке ОПФУ, відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення від 14 грудня 2017 року №43/1 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. “є” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пп. 6 п. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах згідно з п. “є” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пп. 6 п. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 01 січня 1992 року по 22 лютого 1992 року та з 16 січня 1994 року по 07 жовтня 2002 року у ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс” та з 08 жовтня 2002 року по 24 жовтня 2006 року у ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії - з 25 жовтня 2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 жовтня 2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), оскільки мала достатній пільговий стаж роботи та досягла відповідного пенсійного віку для призначення пільгової пенсії.
Оскаржуваним рішенням відповідача від 14 грудня 2017 року №43/1 їй було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно з п. “є” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пп. 6 п. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з тих підстав, що її пільговий стаж становить 17 років 01 місяць 7 днів замість необхідних 20 років.
Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що порушує її законні права та інтереси, оскільки на день подання зазначеної заяви вона досягла пенсійного віку, має необхідний пільговий стаж роботи більше 20 років, а тому має право на пенсію згідно пункту “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважає помилковими висновки відповідача про те, що до пільгового стажу зараховуються лише фактично відпрацьовані дні, законодавством України не передбачено, що до пільгового стажу роботи на посаді ткача включається тільки той стаж, коли працівник працював повний робочий день.
Просить визнати незаконним та скасувати рішення Луцького ОПФУ від 14.12.2017 №43/1 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пп. 6 п. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з пунктом “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пп. 6 п. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 01.01.1992 по 22.02.1992 та з 16.01.1994 по 07.10.2002 у ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс” та з 08.10.2002 по 24.10.2006 у ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії - з 25.10.2017.
В поданому до суду відзиві від 19.04.2018 №4470/06-14 (а.с.45-48) відповідач позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що згідно із поданими документами пільговий стаж роботи ОСОБА_1 становить 17 років 01 місяць 7 днів, тому позивач права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом “є” статті 13 Закону №1788-ХІІ та пп. 6 п. 2 ст.114 Закону №1058-IV не має.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а. с.1).
У судовому засіданні, що відбулося 27.04.2018, позивач підтримала вимоги заявлені у позовній заяві, просила позов задовольнити. Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову, з підстав викладених у відзиві на позов.
Позивач та представник відповідача в судове засідання, що відбулося 18.05.2018, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи не прибули.
18 травня 2018 року від представника Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, при цьому, представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 25.10.2017 звернулася до Луцького ОПФУ із заявою та пакетом документів про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту “є” статті 13 Закону №1788-ХІІ та підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закон №1058-IV (а.с. 37).
Як вбачається із рішення від 30.11.2017 №92/972 про результати розгляду заяви Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Комісія), за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до записів трудової книжки, довідки від 23.10.2017 №3123/01.20, виданої Державним архівом Волинської області, довідок від 07.11.2017 №2582/1-11, № 2587/1-11 (на 6 аркушах), копій наказів від 20.07.1983 №1083, від 08.04.2002 №250, від 07.10.2002 №631, копії особової картки форми Т-2 (на 2 аркушах), виданих комунальною установою Луцький міський трудовий архів Луцької міської ради, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 21.07.1983 по 07.10.2002 працювала ткачем 5 розряду на ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс”. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1000827518, 23.02.2015 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи за судовим рішенням у зв'язку з визнанням її банкрутом. В ході розгляду документів встановлено, що ОСОБА_1, перебувала у відпустці по догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_2, до виповнення їй трирічного віку в період з 23.02.1992 по 15.01.1994.
За таких обставин, Комісія прийняла рішення про зарахування позивачу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періодів роботи з 21.07.1983 по 31.12.1991 і з 23.02.1992 по 15.01.1994 календарно та з 01.01.1992 по 22.02.1992 і з 16.01.1994 по 07.10.2002 - за фактичною тривалістю (а.с.38).
Рішенням Луцького ОПФУ від 14 грудня 2017 року №43/1 про результати розгляду заяви від 25.10.2017 про призначення пенсії на пільгових умовах відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” через відсутність необхідного пільгового стажу (а.с.39). У даному рішенні зазначено, що на підстав рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 30.11.2017 №92/972, громадянці ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV 14 років 7 місяців 17 днів.
Крім цього, рішенням Луцького ОПФУ від 14 грудня 2017 року №43/1 до пільгового стажу позивача додатково зараховано наступні періоди: з 08.10.2002 по 31.07.2004, з 01.09.2004 по 02.09.2004, з 01.10.2004 по 18.12.2004, з 01.01.2005 по 05.01.2005, з 01.02.2005 по 28.03.2005, з 01.05.2005 по 23.05.2005, з 01.06.2005 по 10.08.2005 на посаді ткача у ПАТ “Волинський шовковий комбінат” на підставі довідки №01-10/68 від 23.10.2017 про фактично відпрацьовані дні, протягом яких працівник працював повний робочий день із шкідливими умовами праці при 5-ти денному робочому тижні, згідно ОСОБА_2 КМУ №583 від 12.10.1992 - що становить 2 роки 5 місяців 20 днів. Таким чином, згідно поданих документів пільговий стаж роботи ОСОБА_1 становить 17 років 01 місяць 7 днів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” та Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років.
Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
За змістом пункту “є” статті 13 цього Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_3 і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно.
Аналогічна норма зазначена у пункті 6 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Отже, робота на виробництві та за професією, зазначеними в названому пункті, на підставі закону виокремлена в окрему категорію робіт та професій серед восьми інших, передбачених статтею 13 Закону № НОМЕР_1, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
У період роботи позивача професія “ткач” була зазначена у Списку виробництв і професій, робота на яких дає робітницям підприємств текстильної промисловості право на отримання пенсії по старості після досягнення 50 років і при стажі роботи в цих професіях не менше 20 років, затвердженому ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 10.11.1967 №1021, у розділі “бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне виробництво, текстильні цехи у виробництвах штучного і синтетичного волокна”. А після прийняття Закону №1788-ХІІ - у Списку виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583.
Згідно з положенням статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містяться у пункті 1 та 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок): основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Сутнісний, нормативний, цільовий підхід до розуміння положень пункту “є” статті 13 Закону №1788-ХІІ в поєднанні із наведеними вище нормами дає підстави вважати, що призначення пільгової пенсії робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, залежить від наявності підстав та умов, передбачених саме цією нормою права, і не пов'язано з законодавчими передумовами, встановленими для інших категорій осіб, визначених статтею 13 цього Закону, які мають право на пільгову пенсію, але за умов і в порядку, передбачених окремо для кожної категорії таких осіб. Тобто, для призначення пенсії за пунктом “є” статті 13 Закону № 1788-ХІІ особа мала бути робітницею не будь-якого текстильного виробництва, а текстильного виробництва за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, бути зайнятою (працювати) на верстатах і машинах, мати відповідні стаж роботи (не менше 20 років) та вік (50 років). Трудовий стаж для призначення пільгової пенсії на підставі цього пункту підтверджується відповідно до положень Порядку з урахуванням тривалості, складу, режиму і порядку обліку робочого часу для робітниць текстильного виробництва. Для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Нормативні положення щодо обліку, тривалості чи режиму робочого часу, як-от перебування на роботі повний/неповний робочий день (наприклад, як це визначено пунктами “а”, “б” статті 13 Закону №1788-ХІІ), застосування яких приписано до інших категорій осіб, перелік яких наведений у статті 13 цього Закону, до осіб, які заявлять про право на пенсії за пунктом “є” статті 13 зазначеного Закону, не мають застосовуватися.
При цьому, є безпідставним обрахунок пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до пункту “є” статті 13 Закону № 1788-XII з покликанням на Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок).
Необхідно звернути увагу про незастосовність до спірних правовідносин Порядку застосування Списків №1 і №2, оскільки, як указано в самому Порядку (пункт 1), цей Порядок регулює застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів “а”, “б” статті 13 та статті 100 Закону № 1788-ХІІ, а звідси - не поширює свою дію на обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту “є” статті 13 цього Закону.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.06.2017 у справі № 21-723а16 та в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо обрахунку стажу роботи позивача, необхідного для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “є” статті 13 Закону №1788-XII та пункту 6 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, який, на думку відповідача, з урахуванням перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною та зарахування стажу роботи у періоди з 01.01.1992 по 24.10.2006 за фактичною тривалістю, становить 17 років 01 місяць 7 днів, що є недостатнім для призначення позивачу пільгової пенсії.
Разом з тим, згідно із вказаними вище поданими до Комісії та Луцького ОПФУ документами, в т. ч. записами у трудовій книжці БТ-І №7318024 (а.с.10-17), позивач з 21.07.1983 по 24.10.2006 (тобто, більше 20 років) працювала ткачем 5 розряду на ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” (наказом від 20.07.1983 прийнята на посаду «ткач» з 21.07.1983 на Луцькій меланжевій прядильно-ткацькій та оздоблювальній фабриці шовкових тканин із штапельного волокна ім. 60-річчя Радянської України, перейменовану подальшому в Луцький шовковий комбінат імені 60-річчя Радянської України, далі - Луцьке виробничо-торгове шовкове об'єднання, далі - Державне підприємство “Волтекс” м. Луцька, далі - ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс”, далі - ЗАТ “Волинський шовковий комбінат”). При цьому, як також вбачається із копії трудової книжки, позивач безперервно працювала на цьому підприємстві і наказом від 24.10.2006 по ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” звільнена з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України через скорочення чисельності працюючих (а.с.18-20,30-31).
На думку суду, відповідач дійшов хибного висновку, що за період роботи з 01.01.1992 по 24.10.2006 до пільгового стажу зараховуються лише фактично відпрацьовані дні, оскільки, як було зазначено вище, законодавець не пов'язує обчислення пільгового стажу згідно з пунктом “є” статті 13 Закону № 1788-XII із зайняттям на цих роботах повний робочий день. Таким чином, зазначений період роботи позивача на посаді «ткач» у ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс” та у ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” є періодом, який включається до спеціального стажу та повинен зараховуватися календарно.
Крім того, при вирішенні даного спору необхідно також врахувати, що згідно із частиною другою статті 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
За приписами частини першої статті 45 Закону №1058-ІV за загальним правилом пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення, а тому позовні вимоги слід задовольнити.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є підставними, оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “є” статті 13 Закону № 1788-XII позивач досягла 53 років (до досягнення 55 років право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_3 і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно), її пільговий стаж становив більше 20 років, тому рішення від 14 грудня 2017 року №43/1 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як робітниці текстильного виробництва відповідно до п. “є” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пп. 6 п. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та його слід скасувати.
Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та підпунктом 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 01 січня 1992 року по 22 лютого 1992 року та з 16 січня 1994 року по 07 жовтня 2002 року у ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс” та з 08 жовтня 2002 року по 24 жовтня 2006 року у ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто, з 25 жовтня 2017 року.
Відтак, з наведених вище мотивів та підстав взаємопов'язані позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений згідно з квитанцією від 04.04.2018 №273.
Керуючись статтями 243-246, 250, 263 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 14 грудня 2017 року №43/1 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код 40370530) призначити та виплачувати з 25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, буд. 2 б, кв. 7в, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 01 січня 1992 року по 22 лютого 1992 року та з 16 січня 1994 року по 07 жовтня 2002 року у ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс” та з 08 жовтня 2002 року по 24 жовтня 2006 року у ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто, з 25 жовтня 2017 року.
Присудити на користь ОСОБА_1 (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, буд. 2 б, кв. 7в, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код 40370530) судові витрати у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Т.М. Димарчук