Рішення від 15.05.2018 по справі 922/388/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р.Справа № 922/388/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 5, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема", м. Харків

про стягнення 254089,25 грн.

за участю представників учасників справи:

прокурор - не з'явився

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №5 (прокурор) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема" (відповідач) про стягнення з останнього заборгованості з виплати орендної плати за землю у розмірі 254089,25 грн. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди землі від 02.07.2006, реєстраційний номер 440767100050 у ХРФ ДП "ЦДЗК ДКУЗР" від 19.09.2007. Витрати по оплаті судового збору прокурор просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 26.02.2018 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.03.2018 о 10:15.

Ухвалою суду від 21.03.2018, за клопотанням позивача, підготовче засідання було відкладено до 23.04.2018 до 10:15.

Ухвалою суду від 23.04.2018 підготовче провадження у справі було закрите та справа була призначена до судового розгляду по суті на 02.05.2018 о 10:30.

Ухвалою суду від 02.05.2018 розгляд справи був відкладений до 15.05.2018 о 10:45.

Представники учасників справи у судове засідання 15.05.2018 не з'явились, причину неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, з дотриманням вимог ст. ст. 120, 121 ГПК України, про що свідчать повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності представників сторін.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

Згідно ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає із посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Частиною 4 ст. 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є Харківська міська рада, оскільки відповідно до ст. 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами, сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що одним із принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Пункт 8 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” зазначає, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Статтею 143 Конституції України передбачено, що носієм права комунальної власності є територіальні громади, які здійснюють правління майном безпосередньо, або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Отже, з огляду на ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування, при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення, й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст. З, ст. 8).

Крім того, ч. 1 ст. 62 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економічним, ефективним витраченням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Таким чином, дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення своєчасності та повноти надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів беззаперечно становить державний інтерес, а несплата орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, відсутність поповнень територіальних бюджетів є порушенням інтересів держави. Відсутність наповнень бюджету у вигляді орендної плати ослаблює економічні основи Держави та місцевого самоврядування, позбавляє можливості здійснення належного та найбільш повного фінансування соціальних та інших потреб територіальної громади, розвитку інфраструктури м. Харкова.

Разом з тим, Харківською міською радою заходи щодо усунення порушень не вживались.

За таких обставин, враховуючи невжиття органом місцевого самоврядування заходів до усунення порушення законодавства у частині несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, вбачаються правові підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду в межах своєї компетенції.

Рішенням XXXVII сесії Харківської міської ради IV скликання від 06.07.2005 №121/05 “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів”, Товариству з обмеженою відповідальністю “Технобудсистема” (далі - ТОВ “Технобудсистема”) надано в оренду земельну ділянку площею 2,1570 га з кадастровим номером №6310136900:06:007:0056 по вулиці Ньютона, (в районі будинку №115).

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ТОВ “Технобудсистема” 02.07.2006 був укладений договір оренди землі, який зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в Державному реєстрі земель від 19.09.2007 №440767100050 (далі - договір).

Відповідно до умов договору, орендодавець (Харківська міська рада) надає, а орендар (ТОВ "Технобудсистема") приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Харкові, вул. Ньютона (в районі будинку №115) (п. 1 договору).

Згідно п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,1570 га.

Відповідно до п. 8 договору, його укладено строком на: на період будівництва до 01.07.2008 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.07.2030. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

15.04.2016 між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди землі, зареєстрованого 19.09.2007 за №440767100050 у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, якою були внесені зміні до п.п. 2, 5, 9 договору.

Згідно вказаної додаткової угоди, кадастровий номер земельної ділянки - 6310136900:06:007:0056 (п. 2 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 3 від 14.11.2013 становить 10 714 250,00 грн., а з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2014, 2015 роки складає 19 176 547,00 грн. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки (п. 5 договору).

Згідно п. 9 договору, орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 391/16 від 11.03.2016 на рік становить 3% від її нормативної грошової оцінки і складає 575 296,41 грн., або в місяць - 47 941,37 грн.

Відповідно до п. 10 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 11 договору встановлено, що орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 31 договору встановлений обов'язок орендаря сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановлених цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з поданої відповідачем за 2017 рік податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) річна сума орендної плати за вищевказаним договором оренди земельної ділянки становить 609814,22 грн., на місяць - 50817,85 грн.

Як вказує прокурор у позові, відповідно до матеріалів, які надійшли на адресу Харківської місцевої прокуратури № 5 з Головного управління ДФС у Харківської області від 04.01.2018 за №167/9/20-40-17-11-20 встановлено, що у ТОВ “Технобудсистема” виник податковий борг за період з 30.08.2017 по 30.12.2017 зі сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою у сумі 254089,25 грн., який підприємством не сплачується та має тенденцію до зростання.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор та позивач посилаються на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної сплати орендної плати у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 254089,25 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про оренду землі”, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України “Про оренду землі”).

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Пунктом 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, і платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно зі ст. 24 Закону України “Про оренду землі” орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Як встановлено судом, у порушення умов договору оренди землі, відповідач має заборгованість зі сплати орендної плати за користування землею за період з серпня 2017 року по грудень 2017 року включно у розмірі 254089,25 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою-розрахунком від 16.01.2018 Головного управління ДФС у Харківській області.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди землі від 02.07.2006 у розмірі 254089,25 грн. за період серпень 2017 року - грудень 2017 року, а позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема" (61052, м. Харків, провулок Малопанасіський, 4/7, код ЄДРПОУ 32867700) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, площа Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) заборгованість з виплати орендної плати за землю у розмірі 254089,25 грн. та зарахувати вказану суму за наступними реквізитами: бюджетний рахунок - 33213812700005; код платежу - 18010600; назва платежу - орендна плата з юридичних осіб; одержувач - УДКСУ у Слобідському районі м. Харкова ГУДКУ у Харківській області; код - 37999680; назва банку - ГУДКСУ в Харківській області; МФО - 851011.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема" (61052, м. Харків, провулок Малопанасівський, 4/7, код ЄДРПОУ 32867700) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) - 3811,35 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Прокурор - Харківська місцева прокуратура №5 (61001, м. Харків, майдан ОСОБА_1 Сотні, 4); прокуратура Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108).

Позивач - Харківська міська рада (61200, м. Харків, площа Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема" (61052, м. Харків, провулок Малопанасівський, 4/7, код ЄДРПОУ 32867700)

Повне рішення складено 21 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_2

Попередній документ
74092356
Наступний документ
74092358
Інформація про рішення:
№ рішення: 74092357
№ справи: 922/388/18
Дата рішення: 15.05.2018
Дата публікації: 21.05.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини