Справа № 522/8478/18
17 травня 2018 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С., розглянувши матеріали подання Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, -
До Приморського районного суду міста Одеси звернувся Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 з поданням, в якому просить обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язань за виконавчим документом - виконавчим написом №9178 від 02.10.2017 року виданим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошової уми у розмірі 213 202,00 грн..
Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 перебуває виконавче провадження №55974953 з примусового виконання виконавчого напису №9178 від 02.10.2017 року виданого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошової уми у розмірі 213 202,00 грн..
Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 13.03.2018 року на підставі Закону України "Про виконавче провадження" була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Цією ж датою приватним виконавцем направлено запити, до реєстраційних установ, стосовно виявлення майна боржника та грошових коштів на рахунках боржника.
13.03.2018 року було винесено постанову приватного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно належне боржнику на праві власності.
13.03.2018 року було винесено постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках в банківських установах.
В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що згідно довідки з Пенсійного фонду України боржник на обліку не перебуває та пенсію не отримує.
Згідно довідки Територіального регіонального сервісного центру №5141 за боржником рухоме майно не зареєстроване.
Відповідно до акту приватного виконавця боржник за місцем реєстрації не проживає.
Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відомості щодо рухомого майна боржника відсутні.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником об'єкти нерухомості не зареєстровані.
Згідно відповіді Державної служби України з безпеки на транспорті, морські суда за боржником не зареєстровані.
Відповідно до відповіді Головного управління держспоживчслужби в Одеській області за боржником сільськогосподарська техніка не зареєстрована.
Згідно відповіді ДФС України доходів у боржника немає.
Станом на сьогоднішній день вимоги виконавчого документа боржником не виконано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.
Таким чином, оприватного державного виконавця з поданням до суду.
Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно ч.3 ст.441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно дост.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері. Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов'язань.
Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов'язання, то до виконання зобов'язань або розв'язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов'язань. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Слід зазначити, що право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Також, у поданні відсутні документи, які б свідчили про здійснення відповідних виконавчих дій щодо сплати боржником суми заборгованості. Судом не встановлено будь-яких свідомих дій боржника ОСОБА_2, спрямованих на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, оскільки в матеріалах подання відсутні відомості про те, що боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження та взагалі знає про його існування.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов'язання, у зв'язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 260-261, ст.441 ЦПК України, суд -
У задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області.
Суддя Л.С. Єршова
17.05.2018