Справа №2-2709/10
Провадження №6/522/350/18
18 травня 2018 року
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Ткачук В.О..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_1, -
До суду звернувся Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою про звернення стягнення на нерухоме майно за виконавчим листом, виданим 02.02.2018 року Приморським районним судом м. Одеси у справі №2-2709/10, а саме земельну ділянку площею 0,1500 га, що розташована на території Одеської області, Біляївського району, с. Великий Дальник, вул. Авангардна, 35, належну ОСОБА_1
Заява обґрунтована тим, що на примусовому виконання у Другому Малиновському відділі ДВС м. Одеси перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 02.02.2018 року Приморським районним судом м. Одеси у справі №2-2709/10, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 2 513 585,06 грн. 27.02.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. В ході примусового виконання виконавчого листа було встановлено, що боржнику на праві власності належить на підставі договору купівлі-продажу від 03.07.2008 року, земельна ділянка площею 0,1500 га., що розташована на території Одеської області, Біляївського району, с. Великий Дальник, вул. Авангардна, 35, яка була передана боржником у іпотеку ПАТ «ОТП Факторинг Україна», відповідно до договору про відступлення права вимоги від 26.11.2010 року. Однак, зазначена земельна ділянка не була належним чином зареєстрована в установленому порядку та згідно з інформацією Державного земельного кадастру, станом на цей час власником земельної ділянки значить її попередній власник - ОСОБА_2.
Ухвалою суду від 13.04.2018 року заява прийнята до провадження та призначене судове засідання на 24.04.2018 року.
Судове засідання переносилося у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи та відсутності необхідної інформації.
У судове засідання заявник не з'явився, проте подав до суду заяву, згідно якої просив справу розглянути за його відсутності, надавши копію виконавчого провадження ВП 55891336.
Боржник у судове засідання не з'явився. Поштова кореспонденція направлялась боржнику за останньою відомою адресою проживання, проте до сих пір не повернулася до суду. Крім того, ухвалу суду про призначення заяви державного виконавця до розгляду розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення. Отже, суд вважає, що боржник був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи.
У відповідності до ч.4 ст. 440 ЦПК України, суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, подану заяву Другого Малиновського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 02.11.2016 року було видано ТОВ «ОТП Факторинг Україна» дублікат виконавчого листа №№2-2709/10 та поновлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна» строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
02.02.2018 року Приморським районним судом м. Одеси у справі №2-2709/10 було видано виконавчий лист про стягнення з заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 2 513 585,06 грн.
До Другого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області звернувся представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з заявою про відкриття виконавчого провадження.
Постановою від 28.02.2018 року було відкрите виконавче провадження №55891336 з виконання виконавчого листа №2-2709/10, виданого 02.02.2018 року.
З договору купівлі-продажу від 03.07.2008 року, зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_3 за №2906 вбачається, що ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1500 га, що розташована на території Одеської області, Біляївського району, с. Великий Дальник, вул. Авангардна, 35.
Іпотечний договір №PML-501/169/2008 від 03.07.2008 року та Інформаційна довідка №115957288 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна свідчить про те, що земельна ділянка площею 0,1500 га, що розташована на території Одеської області, Біляївського району, с. Великий Дальник, вул. Авангардна, 35, кадастровий №5121081400:02:004:0093 є майном, що обтяжене Іпотекою, іпотеко держатель є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», іпотекодавцем виступає ОСОБА_1
Право власності на земельну ділянку виникне у Іпотекодавця при державній реєстрації акту на право власності на земельну ділянку.
З Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №110762 встановлено, що власником земельної ділянки площею 0,1500 га, що розташована на території Одеської області, Біляївського району, с. Великий Дальник, вул. Авангардна, 35 є ОСОБА_2, тобто боржнику дана земельна ділянка не належить.
Разом з цим, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вищевказана земельна ділянка боржнику - не належить
Відповідно о ч. 1 ст. 440 ЦПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.
Таким чином, право власності на земельну ділянку, площею 0,1500 га, що розташована на території Одеської області, Біляївського району, с. Великий Дальник, вул. Авангардна, 35, кадастровий №5121081400:02:004:0093, не зареєстровано за Боржником в установленому законом порядку, що унеможливлює звернення стягнення на предмет іпотеки, для погашення заборгованості перед Банком за судовим рішенням.
У добровільному порядку боржник не виконує рішення суду та відповідні постанови державного виконавця; на виклики державного виконавця не з'являється; про причини невиконання рішення суду не повідомляє; не надає державному виконавцю достовірні відомості про свої доходи та майно.
Згідно ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження (ст. 48 ч.ч.5,6, 52 ч.ч.5,6 Закону).
Згідно з частиною 1 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Частинами 3 та 4 даної статті встановлено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставленого третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Таким чином, суд має право звернути стягнення на предмет іпотеки, який не зареєстрований в законному порядку, тобто на земельну ділянку, власником якої відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, є інша людина.
Суд оглянувши матеріали виконавчого провадження, вбачається відсутність доказів на час звернення, які б підтверджували результати всіх вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а саме щодо відсутності рухомого майна, в тому числі у сільгосптехніки, відсутність будь-якого іншого майна, грошових коштів і цінностей належних боржнику та на які може бути звернено стягнення для погашення заборгованості за вищезазначеними виконавчими документами або ж взагалі свідчили про здійснення державним виконавцем таких дій.
Проте, на підставі вищевикладене, з урахуванням того, що у суда відсутні відомості, щодо вчинення державним виконавцем всіх передбачених законом дій з приводу примусового виконання судового рішення, враховуючи, що звернення стягнення на предмет нерухомого майна, а саме земельної ділянки є крайнім заходом примусового виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Другого Малиновського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 3-13, 76-82, 247, 258-260, 353, 354, 440 ЦПК України, -
У задоволенні заяви Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.В.Домусчі