Справа № 2-6095/11
Провадження № 6/522/456/18
18 травня 2018 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого судді Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Ткачук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи по справі за позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитом,
До суду 18.05.2018 року надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи по справі за позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитом, згідно якого приватний виконавець просив винести ухвалу про примусове проникнення до іншого володіння особи, а саме до індивідуально сейфа (індивідуального банківського сейфа), що знаходиться у тимчасовому володінні ОСОБА_3 на підставі договору № ID5652927 про надання у тимчасове користування індивідуального сейфа від 16.02.2018 року, укладеного з ПАТ «БАНК ВОСТОК», що розташований у Відділенні № 7 ПАТ «БАНК ВОСТОК» за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 44.
У відповідності до ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Приватний виконавець у судовому засіданні подання підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, подання, суд прийшов до наступних висновків.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 знаходиться виконавче провадження АСВП № 56103696 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6095/11 від 11.02.2014 року, виданого Приморським районний судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» суми заборгованості в розмірі 6 460 365,83 грн.
03.04.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку надіслано сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресую вказаною у виконавчому документі.
У матеріалах подання наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а також виписка з сайту Укрпошти про невдалу спробу вручення.
Одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватним виконавцем було направлено запити до реєструючих установ з метою встановлення майнового стану боржника.
Приватним виконавцем на виконання вимог заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження про накладення арешту на все майно боржника в межах суми стягнення, з метою реального виконання вимог виконавчого документу винесено постанову про арешт майна боржника № 56103696 від 03.04.2018 р..
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Згідно відповіді ПАТ КБ «Приватбанк» накладено арешт на грошові кошти на рахунках боржника, однак коштів для виконання виконавчого документа недостатньо.
Згідно відповіді ПАТ «Альфа-Банк» накладено арешт на грошові кошти на рахунках боржника, однак кошти для виконання виконавчого документа відсутні.
Згідно відповіді ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_7» накладено арешт на грошові кошти на рахунках боржника, однак коштів для виконання виконавчого документа недостатньо.
Згідно відповіді ПАТ «ОТП ОСОБА_7» накладено арешт на грошові кошти на рахунках боржника, однак кошти для виконання виконавчого документа відсутні.
Згідно відповідей ПАТ «Сбербанк», АТ «Укрексімбанк», ПАТ «ВТБ ОСОБА_7», у боржника відсутні відкриті рахунки.
Згідно відповіді ПАТ «Банк Восток» від 16.04.2018 року №04/1427-1, за боржником у банку обліковуються наступні договори: договір № ID5652927 про надання у тимчасове користування індивідуального сейфа від 16.02.2018 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна, боржнику на праві власності належить АДРЕСА_1.
Проте, зазначене нерухоме майно знаходиться під обтяженням згідно іпотечного договору від 19.06.2007 року реєстр. №548.
Згідно відповіді державного агентства рибного господарства України від 13.04.2018 року, відповіді Головного управління Держпраці в Одеській області від 03.05.2018 року, відповіді Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 02.05.2018 року. за боржником не зареєстровано риболовних суден, будь-якого майна в Головному управлінні Держпраці не встановлено, маломірних суден не зареєстровано.
Згідно акту приватного виконавця від 04.04.2018 року, встановлено наступне: у момент виходу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, на численний стукіт у двері та дзвінки ніхто не відреагував.
Згідно акту приватного виконавця від 15.05.2018 року, встановлено наступне: у момент виходу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, на численний стукіт у двері та дзвінки ніхто не відреагував, при розмові з сусідами було встановлено, що ОСОБА_3 тривалий час за вищевказаною адресою постійно не мешкає, а мешкають інші особи.
15.05.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 здійснено вихід за адресою реєстрації боржника, а саме: АДРЕСА_3, встановлено наступні факти та обставини: на численний стукіт у двері та дзвінки ніхто не відреагував, про що складено відповідний акт приватного виконавця.
15.05.2018 року на адресу приватного надійшла відповідь ПАТ «БАНК ВОСТОК» за вих. № 04/1427-1 від 16.04.2018 про те, що між боржником та ПАТ «БАНК ВОСТОК» укладено договір № ID5652927 про надання у тимчасове користування індивідуального сейфа від 16.02.2018 року.
У той же день 15.05.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 винесено постанову про заборону, якою заборонено доступ боржнику (в тому числі уповноважених ним осіб) до його коштів, цінностей та іншого майна, які зберігаються у банку, а також на користування індивідуальним банківським сейфом та заборонено доступ банку до майна боржника, що знаходиться у банку (в тому числі у банківському сейфі), як самостійно банком, так і шляхом допущення до цінностей чи до вмісту сейфа боржника чи уповноважених ним осіб, яку направлено сторонам виконавчого провадження та вручено особисто у ПАТ «БАНК ВОСТОК».
Також, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 особисто у ПАТ «БАНК ВОСТОК» вручено вимогу про забезпечення безперешкодного доступу приватного виконавця ОСОБА_1 посвідчення № 0044 видане Міністерством Юстиції України від 06 червня 2017 року та осіб залучених до проведення виконавчих дій до місця зберігання (розташування) та відкриття індивідуального банківського сейфа (індивідуального сейфа) за допомогою наявного в банку дубліката комплекту ключів індивідуального сейфу який надано у тимчасове користування відповідно до договору № ID5652927 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_4 РНОКПП: НОМЕР_1.
Згідно відповіді ПАТ «БАНК ВОСТОК» від 15.05.2018 року вих. №04/1848 приватному виконавцю на вимогу відмовлено у доступі до індивідуального сейфа, який перебуває у тимчасовому володінні боржника на підставі договору № ID5652927 про надання у тимчасове користування індивідуального сейфа від 16.02.2018 року.
Станом на час подачі подання про примусове проникнення до житла боржника чи іншого володіння особи, вимоги виконавчого листа № 2-6095/11 від 11.02.2014 року, виданого Приморським районний судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» суми заборгованості в розмірі 6 460 365,83 грн., боржником не виконано, остання не допускає в установленому законом порядку виконавця до житла, що належить їй, не подала виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, не надала пояснення за фактами невиконання рішення або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження, що свідчить про ухилення від виконання судового рішення та перешкоджанню приватному виконавцю у вчинені виконавчих дій.
Відповідно до довідок Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України у боржника відсутні джерела доходу, та пенсію боржник не отримує. Відповідно інших відповідей з реєструючих установ рухомого майна, яке належить боржнику на праві власності, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено.
У добровільному порядку вимоги виконавчого документу боржником не виконані. Боржник був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Станом на теперішній час боржником не вжито жодних заходів щодо виконання вимог виконавчого документу та не надано жодних пояснень стосовно не виконання вимог виконавчого документа.
Відповідно до п.13, ч. 3, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Крім того, суд звертає увагу, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступі до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції, Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).
Згідно вимог п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, обов'язковість рішень суду є одною із основних засад судочинства, отже невиконання судового рішення є порушенням норм Конституції України, які є нормами прямої дії.
Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Суду у справі Глоба проти України, по. 15729/07, від 05.07.2012).
Суд вбачає, що протягом тривалого часу вимоги виконавчого листа № 2-6095/11 від 11.02.2014 року, виданого Приморським районний судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» суми заборгованості в розмірі 6 460 365,83 грн., залишаються не виконаним, також не встановлено жодних дій боржника, спрямованих на добровільне (самостійне) виконання вимог рішення суду (на спростування даних обставин суду не надано належних та допустимих доказів).
У зв'язку з необхідністю виконання судового рішення, суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 33, 129 Конституції України, ст. 1, 5, 18, 48, 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 354, 439, 441 Цивільного процесуального кодексу України суд,-
Подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи по справі за позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити.
Дозволити приватному виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 примусове проникнення до індивідуального сейфу (індивідуального банківського сейфа), що знаходиться у тимчасовому володінні ОСОБА_3 на підставі договору № ID5652927 про надання у тимчасове користування індивідуального сейфа від 16.02.2018 року, укладеного з ПАТ «БАНК ВОСТОК», що розташований у Відділенні № 7 ПАТ «БАНК ВОСТОК» за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 44.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 18.05.2018 року.
Суддя Л.В. Домусчі