Справа № 500/1483/18
Провадження № 2/500/1806/18
08 травня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Сирбу Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-
16.03.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею, як спадкоємицею за заповітом, право власності на земельну ділянку площею 0,0453 га, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Курчатова, 44, передана для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, мотивуючи тим, що вказане майно належить ОСОБА_2. 11.06.2017 року ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить земельна ділянка площею 0,0453 га, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Курчатова, 44, передана для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. 16.03.2010 року ОСОБА_2 залишив заповіт, згідно умов якого все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і в загалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що за законом він матиме право, заповів - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батька спадкодавця, ОСОБА_3, має право на обов'язкову частку у спадковому майні. У встановлений законом строк ОСОБА_3 звернувся із заявою про відмову від обов'язкової частки у спадковому майні. ОСОБА_1 прийняла спадщину, оскільки у встановлений законом строк звернулась із заявою про прийняття спадщини. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, позивачу було відмовлено, у зв'язку з тим, що оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка занаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Курчатова, буд. 44, видані на ім'я ОСОБА_2, втрачені.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, розгляд справи залишив на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,0453 га, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Курчатова, 44, передана для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД-28-№ 062864, виданого 03.10.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 342, що також підтверджено довідкою, наданою Міськрайонним управлінням в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 1286/126-18 від 04.04.2018 року
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 497114, виданим 16.06.2017 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 помер 11.06.2017 року.
Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 0,0453 га, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Курчатова, 44, передана для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до заповіту від 16.03.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 1119, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і в загалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що за законом він матиме право, заповів - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 48556899 від 27.07.2017 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_5, заповіт ОСОБА_2 від 16.03.2010 року, зареєстрований за № 1119, не змінювався та не скасовувався.
Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
До осіб, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, відноситься батько позивача ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ІV-ЖД № 487260, виданим 24.09.1989 року Ізмаїльським міським відділом реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 у встановлений законом строк звернувся з відповідною заявою про відмову від прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулась з відповідною заявою про прийняття спадщини, тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.
Письмовою відповіддю державного приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_5 № 140/02-14 від 02.05.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка занаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Курчатова, буд. 44, видані на ім'я ОСОБА_2, втрачені.
Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що у зв'язку з тим що, право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв'язку з чим задовольняє позов.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1233, 1234, 1235, 1241, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
ОСОБА_6 ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого 11.06.2017 року, право власності на земельну ділянку площею 0,0453 га, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Курчатова, 44, передана для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ОД-28-№ 062864, виданий 03.10.1997 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 342).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2018 року.
Суддя: ОСОБА_8