справа №619/1795/18
провадження №2-о/619/71/18
16 травня 2018 року Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді - Кононихіної Н.Ю.
за участю секретаря судового засідання - Мєщан І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідним сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_2, а з початком АТО як переселенка була зареєстрована та проживала у моєму будинку за адресою АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року його матір ОСОБА_2, тимчасово перебуваючи у своєму будинку в м. Торез, померла від хронічної ішемічна хвороба серця та діабету, що спровокував кому та її смерть на теперішній час окупованій Російською Федерацією.
Отримати свідоцтво про смерть у Золочівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, визначеною: Верховною Радою України (Закон України від 15.04.2014 № 1207-УІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
08 травня 2018 року він звернувся до заінтересованої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області з питання отримання свідоцтва про смерть своєї матері ОСОБА_2, однак отримав відмову.
Встановлення факту смерті необхідно йому для оформлення свідоцтва про смерть та оформлення права на спадщину.
Заявник у судове засідання не з'явився, згідно заяви свою заяву підтримує повністю, просить заяву розглядати без його участі, що суд вважає за можливе.
Представник заінтересованої особи - відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області у судове засідання не з'явився згідно заяви.
У зв'язку з тим, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, актовий запис №939.
14 березня 1975 року ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2, актовий запис 244.
Мати заявника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Торез Донецької області.
Заявник ОСОБА_1 звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області для того, щоб зареєструвати смерть матері, але він отримав відмову у проведенні державної реєстрації смерті від 08.05.2018 за № 1195/15.12-04-04, оскільки подав копію свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 23.04.2018, видане на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Факт смерті громадянина України підлягає державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України (далі Реєстр). Внесення до Реєстру запису про смерть та наступна видача свідоцтва про смерть є підставою для настання правових наслідків смерті, серед яких вступ у спадщину, що залишилась після померлого, можливість встановлення опіки над його дітьми, що залишились без батьківського піклування та інші правові наслідки.
Згідно ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ст.315 ЦПК України в окремому провадженні суд, зокрема, розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України, незалежно від місця проживання заявника.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права, яка викладена у висновках ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «laizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих та такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а де становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи: для реалізації майнових та особистих немайновнх прав заявників, рішення суду у такій категорії справ мас ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 213 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Оскільки реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, то є підстави в судовому порядку встановити факт смерті, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Торез.
Свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 23.04.2018 видане (Торезьким міським відділом запису актів цивільного стану Державної реєстраційної палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки), що знаходиться на тимчасово окупованій території України, як виняток суд бере до уваги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки є законні підстави. Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують про наявність підстав для встановлення факту смерті - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до частин 4,5 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 293, 315, 317 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка настала у м. Торез Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Рішення про встановлення цього факту направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області для державної реєстрації смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та видачі свідоцтва про смерть.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області в 30-денний строк з моменту оголошення рішення, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Суддя Н. Ю. Кононихіна