Справа № 417/5180/18
Провадження № 33/782/90/18
«18» травня 2018 року м.Сєвєродонецьк
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Луганської області Руденко В.В., за участю:
особи, що притягається до адміністративної
відповідальності - ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Марківського районного суду Луганської області від 19 квітня 2018 року по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.122-2, 122-4 КУпАП, відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: АДРЕСА_1,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02.02.2018 року серії БР №096453, 02 лютого 2018 року, о 01.30 годині, у с.Марківка Луганської області, по пров.Південний, ОСОБА_2, керуючи а/м «ВАЗ-2101» д/н НОМЕР_1, не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, чим порушив вимоги п.2.4 ПДР, що передбачає адміністративну відповідальність за ст.122-2 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02.02.2018 року серії БР №096454, 02 лютого 2018 року, о 02.00 годині, у с.Марківка Луганської області, по вул.Східна, ОСОБА_2, керуючи а/м «ВАЗ-2101» д/н НОМЕР_1, залишив місце ДТП, до якої він причетний, чим порушив вимоги п.2.10 «а» ПДР, що передбачає адміністративну відповідальність за ст.122-4 КУпАП.
Справу про адміністративні правопорушення розглянуто за правилами ч.2 ст.36 КУпАП, в одному провадженні.
Постановою судді Марківського районного суду Луганської області від 19 квітня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту строком 10 діб.
Провадження за ст.122-2 КУпАП - закрито.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі - 352,40 грн.
На вказану постанову суду особою, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, подана апеляційна скарга, в якій він вказує на незаконність судового рішення у зв'язку з невідповідністю вимогам закону, матеріалам та обставинам справи. Просить апеляційний суд скасувати постанову судді Марківського районного суду Луганської області від 19 квітня 2018 року, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінчення на момент розгляд справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає про невідповідність складеного щодо нього за ст.122-4 КУпАП протоколу про адміністративне правопорушення, вимогам ст.256 цього Кодексу та «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України №1376 від 06.11.2015р., зокрема пунктів 9, 11, 15 цієї Інструкції, а саме: щодо необхідності зазначення у протоколі дати, часу, місця вчинення і суті учиненого адміністративного правопорушення; необхідності додання до протоколу пояснень особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладених на окремому листі, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти, а також пояснення свідків, потерпілих, висновки експертів, речові докази та інші матеріали, що містять інформацію про правопорушника.
При цьому, апелянт посилається на відсутність в матеріалів справи пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які вказані в протоколі, а також на відсутність фото та відеозапису правопорушення. Замість цих пояснень до справи додані протоколи допитів, проведених слідчим Марківського ВП Кротько Т.В. в рамках кримінального провадження, що, на думку апелянта, не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки невідомо звідки у справі взялися ці документи та на якій підставі.
Крім того, апелянт у своїй скарзі зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутній його підпис про роз'яснення йому прав, передбачених ст.ст.55,56,59 Конституції України, а також відсутні відомості щодо власника транспортного засобу та заподіяної матеріальної шкоди. Вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було порушено його право на захист та вважає недоведеним, що місце пригоди було місцем ДТП.
Апелянт вважає, що суд безпідставно дав критичну оцінку його показам та показам свідка ОСОБА_7, а також наданих ним відеозаписів з камер відеоспостереження, які, на думку ОСОБА_2 спростовують покази свідків - працівників поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_6 щодо обставин справи, а саме причини, з якої поліцейські почали ніби-то переслідувати його автомобіль.
Також апелянт посилається на те, що суд взяв до уваги, як докази, протоколи слідчих експериментів за участю ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, але не витребував та не дав належної оцінки протоколу слідчого експерименту за його участю, що на його думку, свідчить про неповноту судового розгляду. Крім того, у своїй скарзі ОСОБА_2 вказує на перекручування судом показань свідка ОСОБА_7, який мешкає у будинку поряд з місцем події та зовсім невипадково став свідком протиправних дій поліції.
Також апелянт вказує на необґрунтованість прийнятого судом рішення про закриття провадження у справі за ст.122-2 КУпАП відносно нього, бо, на думку апелянта, викликає у нього певні сумніви та є йому не зрозумілим.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 на підтримку доводів поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, дослідивши матеріалі адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального закону.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно з положеннями ст.245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено у ст.252 цього Кодексу орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
При цьому, відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався в повній мірі з огляду на таке.
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ознаками правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, суд у своїй постанові жодним чином не навів відповідних мотивів свого рішення та не зазначив норму закону, на підставі якої він закриває провадження у справі, про що слушно зазначається в апеляційній скарзі.
Разом з тим, складені відносно ОСОБА_2 протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.122-2, 122-4 КУпАП, встановлюють адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, та залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 не заперечував того факту, що ним під час керування а/м «ВАЗ-2101» д/н НОМЕР_1 було скоєно дорожньо-транспортну пригоду, що призвело до зіткненням з автомобілем працівників поліції та залишення ним місця пригоди у зв'язку із намаганням невідомими особами його затримати та застосувати вогнепальну зброю після цього.
Згідно наданих суду та досліджених під час судового розгляду матеріалів справи щодо вчинення ОСОБА_2 вищезазначених правопорушень вбачається, що за наведених у протоколах обставин щодо невиконання ОСОБА_2 02 лютого 2018 року, о 01.30 годині, у с.Марківка Луганської області, по пров.Південний, під час керування ним а/м «ВАЗ-2101» д/н НОМЕР_1, вимог працівника поліції про зупинку транспортного засобу, що в подальшому стало причиною зіткнення зі службовим транспортним засобом працівників поліції та заподіяння легких тілесних ушкоджень сержанту поліції ОСОБА_6, а також залишення ОСОБА_2 місця ДТП, до якої він причетний, СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області було відкрито кримінальне провадження №12018130480000023 від 02.02.2018р. та 16 травня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України (а.с.62-66).
Між тим, відповідно до положень п.8 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.
Отже, апеляційний суд вважає, що суддя місцевого суду за наявності вищенаведених обставин повинен був діяти відповідно до вимог вказаної норми закону, без встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, та накладення адміністративного стягнення, оскільки зазначені в протоколам про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-2 та ст.122-4 КУпАП дії ОСОБА_2 охоплюються об'єктивною стороною злочинів, за якими йому повідомлено про підозру.
За цих обставин, суд апеляційної інстанції не може погодитися з апеляційними вимогами ОСОБА_2 про закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінчення на момент розгляд справи строків, передбачених ст.38 цього Кодексу, оскільки на час розгляду судом першої інстанції справи не спливли визначені ч.2 ст.38 КУпАП тримісячні строки з дня вчинення правопорушення, окрім того апеляційним судом встановлено наявність інших підстав для закриття провадження у справі.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а постанова судді Марківського районного суду Луганської області від 19 квітня 2018 року по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.122-2, 122-4 КУпАП, відносно ОСОБА_2 підлягає скасуванню, з прийняттям апеляційним судом нової постанови про закриттям провадження у справі у зв'язку з наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про підозру у кримінальному провадженні по даному факту.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 та п.8 ч.1 ст.247 КУпАП ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову судді Марківського районного суду Луганської області від 19 квітня 2018 року, якою провадження у справі за ст.122-2 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито, та ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, з накладенням на нього адміністративне стягнення у вигляді арешту строком 10 діб - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст.ст.122-2, 122-4 КУпАП закрити на підставі п.8 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про підозру у кримінальному провадженні по даному факту.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ В.В. РУДЕНКО