Справа № 428/11509/15-а
Провадження №2-а/428/171/2015
28 грудня 2015 року м. Сєвєродонецьк
Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Юзефович І.О. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання незаконною відмову в призначенні та виплаті державної допомоги при народженні дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., зобов'язання призначити та виплатити допомогу при народженні дитини,
встановив:
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання незаконною відмову в призначенні та виплаті державної допомоги при народженні дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., зобов'язання призначити та виплатити допомогу при народженні дитини, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1. позивачка ОСОБА_2 народила на тимчасово окупованій території України в м. Ялта Автономної Республіки Крим дочку - ОСОБА_4, після народження якої була проведена реєстрація її народження і видано свідоцтво про народження російського зразка. Повернувшись за місцем свої реєстрації - до м. Сєвєродонецька Луганської області, позивачка ОСОБА_2 звернулась до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з заявою про призначення допомоги при народженні дитини, однак письмовою відповіддю №96 від 24.06.2015р., згідно якої відмовлено у розгляді заяви з причини відсутності свідоцтва про народження дитини українського зразка. У зв'язку з цим, позивачка ОСОБА_2 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з заявою про встановлення факту народження дитини. 03.09.2015р. рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області було встановлений даний факт та на підставі чого 18.09.2015р. позивачкою ОСОБА_2 було отримано свідоцтво про народження дитини. 21.09.2015р. позивачка ОСОБА_2 повторно звернулась до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з заявою про призначення допомоги при народженні дитини, однак письмовою відповіддю №5642/03 від 01.10.2015р.їй було відмовлено у призначенні та виплаті допомоги при народженні дитини у зв'язку з пропуском строку встановленого законодавством України для відповідного звернення. Позивачка ОСОБА_2 вважає дану відмову незаконною, оскільки вона вчасно звернулась з заявою, а саме 29.05.2015р.. Тому, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом і просить визнати незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради в призначенні та виплаті державної допомоги при народженні дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити та виплатити допомогу при народженні дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.н..
Оскільки з позовної заяви видно, що вимоги позивача стосуються призначення соціальної виплати, а саме допомоги при народженні дитини, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України суд вважає за необхідне розглядати дану справу у скороченому провадженні. Шестимісячний строк позовної давнини не був вичерпний оскільки позивачка дізналася про порушення свого права з 24.06.2015р. тобто з моменту отримання відмови у призначенні допомоги при народженні дитини, а даний позов було подано до суду 13.11.2015р..
Від відповідача Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради надійшли заперечення проти позову, в яких він посилається на те, що позивачкою ОСОБА_2 пропущено строк звернення за призначенням та виплатою державної допомоги при народженні дитини, встановлений ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Порядком, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2001р. №1751, оскільки дитина народилась ІНФОРМАЦІЯ_1., а рішення Сєвєродонецького міського суду про встановлення факту народження дитини набрало чинності 14.09.2015р..
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.ст. 10-11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Аналогічні положення містять п.п.10-12 Постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001р. (зі змінами і доповненнями) «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3, ч.ч. 1-3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій. Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Повідомлення про надання (відмову) соціальної допомоги №96, виданого 24.06.2015р. Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, ОСОБА_2 відмовлено у розгляді заяви про призначення допомоги при народженні дитини з причини відмінності свідоцтва про народження дитини з вимогами діючих законодавчих актів України. Відповідно до копії поновленого свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1, виданого 18.09.2015р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис №5, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1., батьками записані - ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 21.09.2015р., остання звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з заявою про виплату державної соціальної допомоги при народженні дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., такж просила вважати строк подачі заяви пропущеним з поважних причин. Відповідно до повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради №5642/03 від 01.10.2015р., ОСОБА_2 повідомлено, що оскільки дитина народилась ІНФОРМАЦІЯ_1., а рішення Сєвєродонецького міського суду про встановлення факту народження дитини набрало чинності 14.09.2015р., то відсутні законні підстави для призначення допомоги при народженні дитини, оскільки строк звернення за її призначенням становить більш ніж 12 календарних місяців після народження дитини.
Таким чином, судом встановлено, що у червні 2015р. позивачка ОСОБА_2 вперше звернулась до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з заявою про призначення допомоги при народжені дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.н.. При цьому відповідачу Управлінню праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради позивачкою ОСОБА_2 було надано свідоцтво про народження дитини, видане на органами, які знаходяться тимчасово окупованої території України. Дана обставина сторонами не оспорюється. Оскільки чинним законодавством України встановлено певний порядок призначення та виплати державної допомоги при народженні дитини, яким законодавчо закріплено вичерпний перелік документів для звернення з заявою про призначення даної допомоги, а Позивачкою ОСОБА_2 не було його дотримано в частині надання свідоцтва про народження дитини встановленого зразка, то повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про надання (відмову) соціальної допомоги №96 від 24.06.2015р. є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України. Стосовно посилань позивачки ОСОБА_2 щодо незаконності відмови Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради у призначенні допомоги при народженні дитини, суд зазначає, що оскільки позивачкою ОСОБА_2. отримано поновлене свідоцтво про народження дитини тільки 18.08.2015р., що підтверджується документами по справі, і вона 21.09.2015р. звернулась повторно до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з заявою про призначення допомоги при народженні дитини, то враховуючи положення ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», якою встановлено 12 місячний строк з дня народження дитини для звернення з даною заявою, то відповідачем Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради правомірно відмовлено позивачці ОСОБА_2 у виплаті державної допомоги при народженні дитини.
За таких обставин, враховуючи все вищевказане, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_6.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати позивачці не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 158-163,183-2, 185, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
постановив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання незаконною відмову в призначенні та виплаті державної допомоги при народженні дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., зобов'язання призначити та виплатити допомогу при народженні дитини.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя