Справа № 428/2402/15-ц
Провадження №2/428/1060/2015
20 травня 2015 року Сєвєродонецький міський суд
Луганської області в складі:
судді Юзефовича І.О.
при секретарі Колядінцевой П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартири по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000грн., стягнення судових витрат у розмірі 1000грн.,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000грн., стягнення судових витрат у розмірі 1000грн.. 19.05.2015р. позивачкою ОСОБА_1 було подано до Сєвєродонецького міського суду заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2, які належать відповідачці ОСОБА_2. Дану заяву про забезпечення позову позивачка ОСОБА_1 мотивує тим, що діями ОСОБА_2 їй спричинена значна моральна шкода, а також шкода її здоров'ю, що буде підтверджено позивачкою ОСОБА_1 у ході розгляду справи. Оскільки відповідачка ОСОБА_2 відмовляється у добровільному порядку відшкодувати шкоду позивачці, оскільки розмір шкоди є дуже великим, то позивачка ОСОБА_1 вважає, що існує імовірність того, що відповідачка ОСОБА_2 майно, яке належить їй на праві приватної власності перепише на інших осіб, що в значній мірі утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у майбутньому.
Згідно з ч.1, ч.3 ст.151 ЦПК України суд по заяві осіб , які приймають участь у справі, може прийняти міри до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справ, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 п.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти , що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом , у провадженні якого перебуває справа , в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
У постанові пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачкою ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову не надано доказів на підтвердження своїх вимог, зокрема, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, необґрунтовано відповідність виду забезпечення позову. Таким чином, беручи до уваги інтереси позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в забезпечені позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 151-153 , 210 , 293 ЦПК України , суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартири по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000грн., стягнення судових витрат у розмірі 1000грн., залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя .