Справа № 200/8123/18
Провадження № 1-кп/200/500/18
16 травня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого: судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря: ОСОБА_2
сторін судового провадження:
прокурора: ОСОБА_3 ,
потерпілої: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 1кп/200/500/18 (кримінальне провадження №12018040640000901) за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красівка, Інжанівського району Тамбовської області РФ, українця, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
01.02.2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, до двох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком два роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України -
03.04.2018 року приблизно о 08 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи у салоні маршрутного таксі №88, яке знаходилося біля перехрестя вул. Європейської та вул. Плеханова у м. Дніпро, наблизився до потерпілої ОСОБА_4 , та реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, вчиняючи злочин повторно, витяг з кишені потерпілої мобільний телефон, що їй належав, марки «MЕIZU MX3» моделі M353 імеі: НОМЕР_1 вартістю 1699 гривень, в розовому пластиковому чохлі, який не має матеріальної цінності для потерпілої, зі вставленою сим картою мобільного оператора «ВФ Україна» з номером НОМЕР_2 , яка не має матеріальної цінності для потерпілої, тим самим, заподіявши їй матеріальний збиток на загальну суму 1699 гривень.
Виконавши усі дії, які ОСОБА_6 вважав за необхідне вчинити для доведення злочину до кінця, ОСОБА_6 не зміг його закінчити з причин, що не залежали від його волі, оскільки він одразу був зупинений потерпілою та пасажирами маршрутного таксі №88 з викраденим майном неподалік від місця вчиненого злочину.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Пояснив, що 03.04.2018 року близько восьмої години ранку він їхав в маршрутному таксі №88 з лівого берега Дніпра на правий. В маршрутному таксі він побачив раніше не знайому дівчину, у якої в кишені куртки було видно мобільний телефон. Він вирішив вкрасти той мобільний телефон. Проходячи повз дівчину, він витяг з її кишені мобільний телефон та вийшов на вулицю на зупинці громадського транспорту на вул. Плеханова. В цей момент потерпіла наздогнала його та попросила віддати їй її мобільний телефон. Він кинув її телефон їй під ноги і одразу був затриманий громадянами. У вчиненому кається.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується показами потерпілої ОСОБА_4 , допитаної під час судового розгляду, яка показала, що 03.04.2018 року близько восьмої години ранку вона їхала в маршрутному таксі з лівого берега Дніпра на правий. Людей в маршрутному таксі було багато, всі стояли дуже щільно один до одного. Біля неї стояв раніше їй не знайомий ОСОБА_6 .. На зупинці вул. Плеханова Кочубей проходив повз неї і штовхнув її, після чого попросив вибачення та вийшов на вулицю. Оскільки в неї раніше вже крали телефон в маршрутному таксі, вона одразу схопилася за свою кишеню, та зрозуміла, що в неї витягли мобільний телефон. Вона вибігла з маршрутного таксі за ОСОБА_6 , схопила його руками та попросила віддати їй її мобільний телефон. ОСОБА_6 спочатку казав, що її мобільний телефон напевно випав в маршрутному таксі, а коли до них підійшов співробітник поліції, витяг її мобільний телефон зі своєї кишені та віддав їй. Спричинена їй матеріальна шкода таким чином відшкодована.
Прокурор вважала за можливе розглядати дане кримінальне провадження відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.
Судом було роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_6 положення ст. 349 КПК України. Обвинувачений просив розглядати справу у скороченому порядку без виклику свідків та без дослідження письмових доказів.
В зв'язку із повним визнанням вини обвинуваченим ОСОБА_6 , позицією інших сторін кримінального провадження, суд вважав за можливе проводити розгляд даного кримінального провадження відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.
Вважаючи доведеною таким чином вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд кваліфікує його дії за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, що виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.
Вивченням особи обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_6 раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває. Перебуває під наглядом у лікаря нарколога з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності». За місцем проживання характеризується позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до положень ст. 67 КК України не встановлено.
При призначенні покарання, з врахуванням особистості обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки виправлення ОСОБА_6 на думку суду не можливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368, 374-375 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки один місяць.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України, до призначеного за цим вироком покарання частково, у вигляді одного місяця позбавлення волі, приєднати невідбуте ОСОБА_6 покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2018 року, остаточно призначивши йому до відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки два місяці.
Обрати ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - до набрання вироком суду законної сили.
Строк покарання обраховувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 під час виконання даного вироку суду.
Речові докази: мобільний телефон марки «MЕIZU MX3» моделі M353 - повернути потерпілій.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Протоколи допитів свідків, та інші документи про зафіксовані процесуальні дії - зберігати в кримінальній справі.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1