Справа № 200/19834/17
07 грудня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі : головуючого - судді Шевцової Т.В.
при секретарі - Агашаріфовій В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним, заміну сторони у договорі купівлі-продажу, усунення перешкод у користуванні квартирою -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на початку 2002 року у нього виник намір придбати житло з метою, подальшої здачі придбаного житла в оренду третім особам.
В зв?язку з цим, ОСОБА_1, перебуваючи в добрих стосунках з ОСОБА_3, запропонував ОСОБА_3 у середині лютого 2002 року відшукати квартиру яка матиме попит як житло для зняття в оренду третіми особами, а коли вона підшукає таку квартиру, то він її придбає за власні кошти, а ОСОБА_3, після того як ОСОБА_1, придбає таку квартиру, буде займатися питанням здачі квартири в оренду.
Отримавши від ОСОБА_3 згоду про допомогу, ОСОБА_1, домовився з останньою про те, що у разі відшукання ОСОБА_3 підходящої квартири, ОСОБА_1 за власні кошти придбає таку квартиру, а після придбання останнім підшуканої ОСОБА_3 квартири, остання буде вирішувати усі питання пов'язані зі сдачею придбаної ОСОБА_1, квартири в найм.
Після досягнення згоди, ОСОБА_3, виконуючи свою частину домовленості надала ОСОБА_1, адресу квартири та контактний номер телефону особи яка продавала квартиру АДРЕСА_1.
На початку березня 2002 року, ОСОБА_1, зателефонувавши за наданим ОСОБА_3 телефоном домовився з ОСОБА_2 про показ квартири АДРЕСА_1.
03 квітня 2002 року, ОСОБА_1.узгодивши з ОСОБА_2, ціну квартири АДРЕСА_1 та дату придбання, останній в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 в якості завдатку грошові кошти в розмірі дванадцять тисяч доларів США, що станом на 03 квітня 2002 року згідно курсу НБУ становило 63 840 (шістдесят три тисячі вісімсот сорок )грн. 00 коп..
На підтвердження факту передачі грошових коштів в якості завдатку, ОСОБА_2 надала ОСОБА_1. розписку.
Також, при передачі ОСОБА_1 ОСОБА_2, грошових коштів в якості завдатку за придбання квартири АДРЕСА_1, останній в присутності ОСОБА_2 знову обговоривши з ОСОБА_3, раніше досягнуті між ними домовленості, додатково дійшли згоди стосовно того, що 05 квітня 2002 року буде тимчасово укладено договір купівлі-продажу квартири за яку ОСОБА_1 передав власні грошові кошти, між ОСОБА_3 як покупцем та ОСОБА_2 як продавцем.
Також, ОСОБА_1, 03 квітня 2002 року, в присутності ОСОБА_2, домовився з ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_3 до травня 2005 року, розірве договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_2, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 05 квітня 2002 року, а ОСОБА_2, одразу же після розірвання з ОСОБА_3, договору купівлі-продажу кварти укладе новий договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між нею, ОСОБА_2, та ОСОБА_1 .
05 квітня 2002 року ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу за № 1921 за яким ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_6, на підставі довіреності, реєстровий № 1152, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Кухтіною В.В. 01 березня 2002 року, та ОСОБА_8, на підставі довіреності, реєстровий № 3д-390 посвідченої нотаріусом міста Москова, Перепелкіною Г. І. 09 липня 2001 р. згідно з яким, ОСОБА_10, ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1.
Вказана квартира № 12(дванадцять) знаходиться у житловому будинку А-5 складається з : 1,6- коридорів, 2,3,4-житлових кімнат,5-ванної, 7-туалеу, 8- кухні,9,10 -вбудованих шаф,11-балкону, житловою площею 45,7 кв.м, загальною площею 73,4 кв.м.
Квартира № 12(дванадцять) належала продавцям ОСОБА_10, та ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право власності на житло, посвідченого 09.10.1995 році Дніпропетровським Комбайновим заводом, та зареєстрованого у Дніпропетровському міському інвентар бюро в реєстровій книзі № 170-п за реєстровим № 44.
Станом на кінець листопада 2017 року, ОСОБА_3. не виконала умови домовленості досягнуті 03 квітня 2002 року, між нею та ОСОБА_1, стосовно розірвання договору купівлі-продажу від 05 квітня 2002 року, укладеного між ОСОБА_2, та ОСОБА_3, чим позбавила ОСОБА_1 можливості укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 .
Факт невиконання ОСОБА_3, умов домовленості досягнутою між останньою та ОСОБА_1 03 квітня 2002 року, стосовно розірвання до кінця травня 2005 року договору купівлі-продажу квартири від 05 квітня 2002 року, підтверджується тим, що ОСОБА_3, 28.липня 2005 року, зареєструвалась в квартирі АДРЕСА_1.
На не виконання ОСОБА_3 умов домовленості досягнутої 03.квітня 2002 року, також вказує і той факт, що початку 2006 року, ОСОБА_1, стало відомо про те, що ОСОБА_3, намагається отримати в КП «ДМБТІ» довідку-характеристику на квартиру АДРЕСА_1 для укладання договору купівлі продажу.
В зв'язку з такими діями ОСОБА_3, ОСОБА_1 звернувся з заявою до АНД РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області з заявою під № 1199 від 10.03.2006 р., що підтверджується листом з АНД РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім?я начальника КП «ДМБТІ» м. Дніпропетровська, на підставі якого КП «ДМБТІ» відповідно до листа за № 2379 від 16.03.2006 р., відмовило ОСОБА_3 у видачі довідки -характеристики на квартиру АДРЕСА_1 для укладання договору купівлі продажу.
Крім того, ОСОБА_3, не виконуючи умови домовленостей досягнутих між нею, та ОСОБА_1, в частині розірвання договору купівлі-продажу АДРЕСА_1 укладеного 05 квітня 2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та позбавляючи ОСОБА_1 можливості укласти договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_11Н, ОСОБА_12, позбавиля дійсного покупця квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 можливості користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Наявність домовленості між ОСОБА_1, та ОСОБА_3 стосовно розірвання до кінця травня 2005 року договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладеного 05 квітня 2005 року між ОСОБА_2, та ОСОБА_3 з метою подальшого укладання договору купівлі-продажу цієї квартири між ОСОБА_2, та ОСОБА_1, та з урахуванням того, що квартира була придбана за власні кошти ОСОБА_1, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладений 05 квітня 2002 року за реєстровим № 1921 уклажений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, є вдаваним в частині покупця за цим договором, та укладеним з метою приховання іншого правочину, договору купівлі -продажу квартири між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без фіксації процесу технічними засобами, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 надала до суду заяву про визнання позовних вимог, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Відповідач, ОСОБА_3, не з?явилась, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.
Дослідивши матеріали цивільної справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст.319 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У ч.1 ст. 235 ЦК України визначено те, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
В ч.2 ст.235 ЦК України зазначено, що у випадку якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами правочину, який сторони насправді вчинили.
Пунктом 25 Постанови пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. за № 9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено те, що за удаваним правочином(ст.235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.
У ст. 13 Цивільного кодексу України визначено , що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 319 ЦК України , власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно до ст. 321 ЦК України, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У ст. 15 ЦК України визначено те, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
А згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, договір купівлі-продажу укладений 05 квітня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до якого ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_6, на підставі довіреності, реєстровий № 1152, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Кухтіною В.В., 01 березня 2002 року, та ОСОБА_8, на підставі довіреності, реєстровий № 3д-390 посвідченої нотаріусом міста Москова, Перепелкіною Г. І., 09 липня 2001 р. згідно з яким, ОСОБА_10, ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 є, удаваним в частині сторони договору.
Враховуючи те, що договір купівлі-продажу укладений 05 квітня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено з метою приховання іншого правочину, договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір слід покласти на відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,10,11,15,60,169,197,209,212-215 ЦПК України,суд,-
Визнати Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 реєстровий № 1921 укладений 05 квітня 2002 року між ОСОБА_2, що діяла від імені ОСОБА_10, ОСОБА_6, та ОСОБА_3 удаваним в частині покупця.
Змінити у договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за реєстровим 1921 від 05 квітня 2002 року сторону договору, а саме покупця квартири в цьому договорі з ОСОБА_3 (іпн: НОМЕР_1) на ОСОБА_1 (іпн: НОМЕР_2);
Усунути ОСОБА_1 (іпн:НОМЕР_2) перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_3 (іпн : НОМЕР_1)з квартири АДРЕСА_1, та зняти ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за адресою: 49000, АДРЕСА_3.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір по 960 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів із дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Бабушкінський суд м. Дніпропетровська.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення мають право на його оскарження протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя /підпис/ Т.В.Шевцова
Рішення набрало законної сили 19 грудня 2017 року.
Копія вірна:
Суддя
Бабушкінського районного суду
м.Дніпропетровська Т.В.Шевцова