Справа№200/6725/18
Провадження №1кс/200/4532/18
24 квітня 2018 року слідчий суддя Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яка полягає у не поверненні тимчасово вилученого майна, -
10.04.2018 року захисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду із указаною скаргою, в якій просить зобов'язати слідчого повернути вилучене при обшуку майно, що зазначене в протоколі.
В обґрунтування доводів поданої скарги заахисник ОСОБА_3 вказує, 19 січня 2018 року у рамках кримінального провадження №12018040030000214 від 19.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України, слідчим ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 проведено обшук автомобіля ВАЗ «2108» реєстраційний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 . Вище зазначений автомобіль був у користуванні ОСОБА_4 .
У відповідності до ст. 237 КПК України, автомобіль ВАЗ «2108» реєстраційний знак НОМЕР_1 , вилучений 19 січня 2018 року, вважається тимчасово вилученим майном
Також скаржник вказує на те, що в провадженні СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебували кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 120170400700001465 від 05.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 348, ч. 4 ст. 187 КК України та № 12018040030000214 від 19.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України. 07.03.2018 вище зазначені провадження були об'єднані в одне провадженні з №120170400700001465. Слідчим у даному об'єднаному кримінальному провадженні є ст. слідчий СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 .
Згідно клопотання від 20.01.2018, слідчий ОСОБА_8 просив суд накласти арешт на автомобіль ВАЗ «2108» реєстраційний знак НОМЕР_1 . За результатами розгляду зазначеного клопотання, у накладанні арешту на автомобіль ВАЗ «2108» реєстраційний знак НОМЕР_1 - відмовлено.
Станом на 10.04.2018 року автомобіль ВАЗ «2108» реєстраційний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 , не повернуто та не надано жодного документу про обмеження у користуванні зазначеним майном.
Захисник ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд скарги без фіксації технічними засобами.
Слідчий в судове засідання надала заяву про розгляд скарги у її відсутність.
Дослідивши матеріали скарги, вважаю за необхідне її задовольнити за наступних підстав. Матеріалами за скаргою підтверджено, що згідно клопотання від 20.01.2018, слідчий ОСОБА_8 просив суд накласти арешт на автомобіль ВАЗ «2108» реєстраційний знак НОМЕР_1 . За результатами розгляду зазначеного клопотання, у накладанні арешту на автомобіль ВАЗ «2108» реєстраційний знак НОМЕР_1 було відмовлено.
Перевіряючи з огляду на вимоги скарги правомірність вилучення та подальшого утримання органом досудового розслідування вищезазначеного вилученого майна, а також належність останнього до категорії тимчасово вилученого майна та можливості його повернення власнику або володільцю в порядку, передбаченому ст. ст. 167-169 КПК України, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 16 КПК України передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Підстави та порядок здійснення стороною обвинувачення своїх повноважень, пов'язаних із вилученням під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження документів, речей, електронних інформаційних систем або їх частин та іншого майна, а також його правомірним утриманням для встановлення обставин кримінального провадження регламентується вимогами ст. ст. 167-169, 170-174, 234-236 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Крім цього, частиною другою статті 168 КПК України встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. В той же час, абзац другий цієї частини статті в імперативному порядку дозволяє тимчасово вилучити електронні інформаційні системи або їх частини, мобільні термінали систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Разом з тим, згідно з вимогами ст. 169 КПК тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, зважаючи на наведені обставини та вимоги кримінального процесуального закону, скарга підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 376 КПК України, -
Скаргу захисника ОСОБА_3 про повернення вилученого майна у кримінальному провадженні №120170400700001465 - задовольнити.
Зобов'язати старшого слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу невідкладно повернути майно, яке було тимчасово вилучене 19 січня 2018 року, а саме ВАЗ «2108» реєстраційний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1