вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.05.2018м. ДніпроСправа № 904/1168/18
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Літвинової Ірини Вікторівни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення суми основного боргу у розмірі 10022грн.07коп., інфляційної складової у розмірі 1216грн.88коп., 3% річних у розмірі 289грн.42коп., пені у розмірі 626грн.72коп. та 7% штрафу у розмірі 428грн.13коп.
Представники:
Від позивача: Кожемятов К.М., дов. №1800/01 від 17.04.2018р.
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Фізичної особи-підприємця Літвинової Ірини Вікторівни з позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 10022грн.07коп., інфляційної складової у розмірі 1216грн.88коп., 3% річних у розмірі 289грн.42коп., пені у розмірі 626грн.72коп. та 7% штрафу у розмірі 428грн.13коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії №1739 від 23.03.2016р. в частині своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання 18.04.2018р. відповідач не з'явився, позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів оплати за теплову енергію у сумі 11728грн.59коп.
18.04.2018р. у судовому засіданні розгляд справи відкладено на 15.05.2018р.
Представник відповідача в судові засідання від 18.04.2018р., 15.05.2018р. не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з пунктом 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2018р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2018р. про відкладення розгляду справи були направлені відповідачу у справі в установленому законом порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.03.2018р., який наявний в матеріалах справи (а.с. 42-44).
Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача, була повернута до суду з відміткою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Пунктом 99 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.
У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
За змістом пункту 116 зазначених Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення. Неврученні з поважних причин рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до пункту 117 Правил поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі закінчення встановленого строку зберігання.
Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судових повісток (листів з ухвалами суду) відповідачем та повернення їх до суду з поміткою "повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.
З огляду на наведене, відповідач вважається повідомлений про відкриття провадження у справі та призначені судові засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність. Тому судове засідання проводиться за відсутності його повноважного представника і причини неявки цього представника у засідання судом не визнаються поважними.
На день розгляду справи у судовому засіданні від 15.05.2018р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення судового засідання до суду не надходило.
Відповідно до п. 9 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд може розглянути справу за наявними в ній доказами.
Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні від 15.05.2018р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
15.05.2018р. позивач надав на адресу суду письмові пояснення у яких зазначає наступне. Грошові кошти у розмірі 11728грн.59коп., сплачені відповідачем платіжним дорученням від 30.03.2018р., частково віднесено в рахунок погашення заборгованості згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2774 від 31.03.2018р. Залишок коштів віднесено в рахунок погашення суми основної заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії №1739 від 23.03.2016р. за період з 01.03.2016р. по 30.11.2017р. в сумі 10022грн.07коп. та заборгованості за спожиту теплову енергію у січні 2018р. в сумі 341грн.32коп.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
23.03.2016 року між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", (далі - продавець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем Літвиновою Іриною Вікторівною (далі - споживач-покупець/відповідач) підписано договір купівлі-продажу теплової енергії №1739 (далі - договір).
Відповідно до пункту 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах, визначених у додатку №1 до цього договору, що є його невідємною частиною, на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду;
- гаряче водопостачання - протягом року (за наявності виділеного об'єму природного газу).
За умовами пункту 4.2.5. теплопостачальна організація-продавець має право виписувати рахунки та акти передачі-прийняття теплової енергії споживачеві-покупцю для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти повинні бути повернуті споживачем-покупцем в підписаному, зі своєї сторони, у вигляді теплопостачальній організації-продавцю до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що облік споживання споживачем-покупцем теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.
Згідно з пунктами 6.1.,6.2. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем-покупцем, проводяться в грошовій формі за розрахунковий період, відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України. Тариф на теплову енергію для категорії споживачів «інші» з 01 лютого 2016р. встановлюються в розмірі: 1560грн.34коп. за 1Гкал з ПДВ. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до пункту 6.3. договору оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України, шляхом 30% попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70% вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли при цьому від споживача-покупця зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості споживача-покупця за цим договором.
Остаточний розрахунок за фактично спожиту споживачем-покупцем теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місцем споживання теплової енергії.
Пунктом 7.3. договору передбачено, що за порушення строків сплати споживачем-покупцем за отриману теплову енергію, з нього стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми. Період, за який нараховується штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено сторонами у три роки.
За умовами пункту 10.1. договору договір набуває чинності з моменту фактичного надання теплопостачальною організацією-продавцем теплової енергії споживачу-покупцю та дає до 31 грудня 2017 року.
Відповідно до пункту 10.3. договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не буде письмово заявлено однією зі сторін про припинення дії договору.
Сторонами підписано додатки до договору №1, 2, 3, відповідно до яких теплопостачальна організація «постачальник» постачає споживачу в період з 01 березня 2016 року по 28 лютого 2017 року теплову енергію в обсягах на рік 7,99Гкал. Теплова енергія відпускається до нежитлового приміщення за адресою: 4-й Зарічний, буд.8, приміщення 109. З 01 лютого 2016 року тариф на теплову енергію для категорії споживачів «інші» встановлюється в розмірі: 1300грн.82коп. за 1Гкал без ПДВ; 1560грн.34коп. за 1Гкал з ПДВ.
Так, жодна із сторін письмово на виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір купівлі-продажу теплової енергії №1739 від 23.03.2016р. є чинним протягом спірного періоду.
На виконання умов договору позивач в період з березня 2016 року по листопад 2017 року включно поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 10022грн.07коп. ( з урахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем у січні 2017 року в сумі 1743грн.96коп.), що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2703 від 31.03.2016 року на суму 1154грн.65коп., №4006 від 28.04.2016 року на суму 577грн.32коп., №5170 від 31.10.2016 року на суму 28грн.99коп., №6680 від 30.11.2016 року на суму 797грн.14коп., №7450 від 31.12.2016 року на суму 1347грн.89коп., №1644 від 28.02.2017 року на суму 1988грн.54коп., №3271 від 31.03.2017 року на суму 1437грн.21коп., №4243 від 30.11.2017 року на суму 2690грн.33коп., які наявні в матеріалах справи (а.с. 16-23). Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.
Фізична особа-підприємець Літвинова Ірина Вікторівна розрахувалась за поставлену теплову енергію частково, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 10022грн.07коп.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані зобов'язання з поставки товару, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Згідно із положенням статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми теплової енергії у розмірі 10022грн.07коп., підтверджені матеріалами справи.
30.03.2018 року, під час розгляду господарським судом даного спору, відповідачем здійснено оплату заборгованості з теплової енергії у повному обсязі в розмірі 10022грн.07коп., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №КТЦ00007350 від 30.03.2018р. (а.с.47).
Відповідно до частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження в частині стягнення суми основного боргу в сумі 10022грн.07коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Крім того, позивач на підставі пункту 7.3. договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 21.03.2017 року по 15.03.2018 року в розмірі 626грн.72коп. (розрахунок наявний в матеріалах справи а.с. 9).
Відповідно до пункту 7.3 договору за порушення строків сплати споживачем-покупцем за отриману теплову енергію, з нього стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Пункт 7.5 спірного договору містить положення саме щодо формування розміру пені - "у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня", з якого не вбачається конкретного розміру пені, адже не більше подвійної облікової ставки НБУ це і 0,5 ставки НБУ, і 1,9 ставки НБУ. Таким чином, сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені.
За наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягає.
Крім того, позивач на підставі пункту 7.3. договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 428грн.13коп. (розрахунок наявний в матеріалах справи а.с. 10).
При перевірці розрахунку суми штрафу судом порушень не встановлено.
Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 21.04.2016 року по 15.03.2018 року в розмірі 289грн.42коп. та суми інфляційної складової за загальний період з 01.05.2016 року по 28.02.2018 року в розмірі 1216грн.88коп. (розрахунок наявний в матеріалах справи а.с. 9).
За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідача підлягають суми 3% річних та інфляційної складової в більшому розмірі, ніж заявлено до стягнення позивачем.
Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 289грн.42коп. та суми інфляційної складової в розмірі 1216грн.88коп.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума інфляційної складової у розмірі 1216грн.88коп., 3% річних у розмірі 289грн.42коп., 7% штрафу у розмірі 428грн.13коп.
В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 626грн.72коп. слід відмовити.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 86, 91, 129, 231, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Фізичної особи-підприємця Літвинової Ірини Вікторівни про стягнення суми основного боргу у розмірі 10022грн.07коп., інфляційної складової у розмірі 1216грн.88коп., 3% річних у розмірі 289грн.42коп., пені у розмірі 626грн.72коп. та 7% штрафу у розмірі 428грн.13коп. - задовольнити частково.
В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10022грн.07коп. - провадження закрити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Літвинової Ірини Вікторівни (РНОКПП: НОМЕР_1; Місцезнаходження: 50005, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (код ЄДРПОУ: 00130850; Місцезнаходження: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) суму інфляційної складової у розмірі 1216грн.88коп., 3% річних у розмірі 289грн.42коп., 7% штрафу у розмірі 428грн.13коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1673грн.90коп.
В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 626грн.72коп. - відмовити.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
В судовому засіданні 15.05.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення підписаний 18.05.2018р.
Суддя Р.Г. Новікова