Справа № 209/1381/18
Провадження № 2-з/209/14/18
16 травня 2018 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
15.05.2018 року позивачем ОСОБА_2 подано до суду позовну заяву за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особа - Служба у справах дітей адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради, Державна прикордонна служба України, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, шляхом заборони вивезення за межі України.
Одночасно з позовною заявою, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить встановити заборону ОСОБА_3 вивозити сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон (перетинати кордон України).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16.05.2018 року вказану позовну заяву було залишену без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає заяву про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Як вбачається із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Розглядаючи заяву по суті, суд вважає, що позивачем не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, обгрунтування необхідності його застосування, не надано доказів на підтвердження наміру відповідача порушувати права позивача, не надано суду доказів, з яких можливо було визначити співмірність забезпечення позову, який просить застосувати заявник, із заявленими позивачем вимогами, не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Я.В. Замкова