Справа №303/309/18
2/303/584/18
Ряд. стат. звіту - 26
Іменем України
16 травня 2018 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Куцкір Ю.Ю.
при секретарі Славич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення боргу,-
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 надала ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 7000 доларів США, що по курсу НБУ становило 153860 гривень, на строк до 10.11.2015 року, що підтверджується розпискою, написаною та скріпленою особистим підписом ОСОБА_3 від 21.10.2015 року. Однак відповідач ОСОБА_3 ухиляється від повернення суми боргу, чим порушив взяті на себе зобов'язання. Крім того, позивач просить стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 50000 гривень, яка полягає у порушенні нормальних сімейних відносин, поширенні депресивного синдрому викликаного внаслідок ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов'язань. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати від інфляції в розмірі 44202,03 гривень та 3% річних за незаконне використання коштів у розмірі 10154,76 гривень.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, подавши до суду заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суду не повідомив.
Суд перевіривши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується належними у справі доказами, що 21.10.2015 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 7000 доларів США, які зобов'язувався повернути вчасно до 10.11.2015 року, що підтверджується розпискою від 21.10.2015 року.
Правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України.
У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасниками судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.1051 ЦК України передбачено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ні встановлено договором.
Як вбачається із змісту розписки від 21.10.2015 року предметом позики були кошти взяті в борг в сумі 7000 доларів США, які позичальник ОСОБА_3 зобов'язувалася повернути ОСОБА_1 в тій самій сумі у строк до 10.11.2015 року.
За своє суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
У відповідності до ч.1 ст.1049 ЦК України, встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та порядку, що передбачені договором.
З цього питання викладена правова позиція ВСУ (у справі №6-63цс13 від 18.09.2013 року).
Отже, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Також до цього зводяться правові висновки викладені у постанові ВСУ (у справі №6-1967цс15 від 11.11.2015 року).
Таким чином, враховуючи зміст розписки від 21.10.2015 року наданої ОСОБА_3 суд вважає, що вона є борговою в розумінні ст.ст. 1046-1050 ЦК України. Дана розписка містить зобов'язання про повернення коштів взятих в борг, а також дату 10.11.2015 року.
Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.
Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
Разом з тим у випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що до стягнення підлягає сума заборгованості, еквівалентна 7000 доларів США, що станом на 16.05.2018 року відповідно до курсу НБУ - 26,210, становить 183470 гривень.
Крім того, позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 50000 гривень, яка полягає в порушенні нормальних сімейних відносин та поширенні депресивного синдрому викликаного внаслідок ОСОБА_3 від виконання зобов'язання. Однак, позивачем не наданого жодного належного та допустимого доказу в підтвердження вказаних обставин, а тому в цій частині позовних вимоги слід відмовити.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-83, 141, 259, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 526, 527, 533, 610, 611, 612, 625, 1046-1050 ЦК України, суд,-
Позов задоволити - частково.
Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії ВО 393623, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії ВО585112 виданий 11.05.1999 року Мукачівським РВ УМВС України в Закарпатській області, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 - борг у сумі 183470 (сто вісімдесят три тисячі чотириста сімдесят) гривень, що згідно курсу НБУ 26,210 еквівалентно 7000 (сім тисяч) доларів США та 1834 (одна тисяча вісімсот тридцять чотири) гривні 70 копійок сплаченого судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий Ю.Ю. Куцкір