Справа № 757/61267/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3499/2018
15 травня 2018 року м. Київ
колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В.,
при секретарі Щербенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року, ухваленого під головуванням судді Лісовської О.В., -
встановила:
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року вказаний позов задоволеночастково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 162 грн. 90 коп., моральну шкоду у розмірі 750 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 320 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 162 грн. 90 коп., моральну шкоду у розмірі 750 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 320 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_3, яка також є представником ОСОБА_2, вимоги апеляційної скарги підтримала.
ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечила.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із наявності вини відповідачів у залитті квартири позивача.
Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_2.
29 грудня 2016 року у квартирі позивача сталося залиття.
Згідно Акту від 04 січня 2017 року, складеного комісією в складі: головного інженера ОСОБА_5, майстра т/д. ОСОБА_7, майстра т/д. ОСОБА_8 встановлено, що в результаті залиття, яке відбулося 29 грудня 2016 року, в туалеті на стінах сліди від затікань (на стінах шпалери), в коридорі по периметру на стінах сухі сліди від залиття (на стелі плитка, на стінах шпалери), на підлозі вологе килимове покриття.
Залиття квартири АДРЕСА_1 відбулося з вище розташованої квартири № 111, внаслідок пориву гнучкої підводки на змішувачу під мийкою в кухні, встановленої мешканцями самостійно.
Відповідно до Дефектного акту від 24 січня 2017 року, зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту квартири, локального кошторису на будівельні роботи у квартирі № 103, вартість ремонту квартири № 103 складає 2 325 грн. 81 коп.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначила, що залиття її квартири сталося з вини відповідачів, на підтвердження зазначених обставин позивач послалась на Акт від 04 січня 2017 року, складеного комісією в складі: головного інженера ОСОБА_5, майстра т/д. ОСОБА_7, майстра т/д. ОСОБА_8
На підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди позивач послалась на Дефектний акт від 24 січня 2017 року, зведений кошторисний розрахунок вартості ремонту квартири, та локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1.
Обґрунтовуючи моральну шкоду, позивач зазначила, що затоплення в квартирі призвело до порушення нормального способу життя.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та приживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно вважав, що відповідачами не надано будь-яких доказів відсутності їх вини у залитті квартири позивача.
Відповідачами не спростовано наявність їх вини у завданні матеріальної шкоди позивачу.
Відповідачами не спростовано розмір завданої матеріальної шкоди.
Апеляційним судом було роз'яснено відповідачу ОСОБА_3 право заявити клопотання про призначення експертизи для встановлення обставин причини залиття, та розміру шкоди.
ОСОБА_3 відмовилась від проведення експертизи.
При визначенні розміру моральної шкоди в сумі 1 500 грн. 00 коп., суд першої інстанції вірно виходив з положень ст. 23, 1167 ЦК України, при цьому урахував характер і обсяг страждань, яких зазнала позивач та інші обставини, що відповідає роз'ясненням, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової ) шкоди».
Судом правильно взято до уваги вимоги розумності, виваженості та справедливості.
Доводи апеляційної скарги про те, що Акт від 04 січня 2017 року є неналежним доказом, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачами не надано доказів, які б спростовували складений акт про причини залиття квартири.
Доводи апеляційної скарги про те, що розмір матеріальної шкоди не відповідає дійсності, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачами не надано доказів, які б давали підстави вважати, що розмір завданої шкоди є іншим.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 07 лютого 2018 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 16 травня 2018 року.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: І.М. Білич
Н.В. Поліщук